ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/8718/26
провадження № 3/753/2641/26
"23" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ),
встановила:
До Дарницького районного суду м. Києва 13 квітня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .
Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2026 року № 1428, ОСОБА_1 як директор ТОВ «МК М'ЯСНИЙ», вчинив правопорушення щодо встановлення порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а саме: суб'єктом господарювання не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку облік товарних запасів за місцем їх реалізації, чим порушено п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», із змінами та доповненнями, тим самим ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
У судове засідання, призначене на 23 квітня 2026 року, ОСОБА_1 не з'явився, втім його представник надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, посилається на те, що ОСОБА_1 , обіймаючи посаду виконавчого директора ТОВ «МК М'ЯСНИЙ», не є суб'єктом правопорушення, оскільки проведення розрахункових операцій здійснюється найманими касирами, тоді як контроль за дотриманням касової дисципліни покладено на адміністраторів торговельної мережі. Крім того, зазначається, що матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 особисто здійснював розрахункові операції або був безпосередньо причетний до виявлених порушень.
Суддя, перевіривши матеріали справи про адміністративні правопорушення, дійшла таких висновків.
Положеннями ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.
На підтвердження того, що ОСОБА_1 вчинив порушення порядку проведення розрахунків, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення від 08 квітня 2026 року, складений стосовно ОСОБА_1 , акт фактичної перевірки від 25 березня 2026 року; копії документів ОСОБА_1 .
Суддя, дотримуючись вимог ст. 252 КУпАП, оцінила докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, водночас керуючись законом і правосвідомістю.
За частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Відповідно до п.п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті);
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти);
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.
Суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 статті 155-1 КУпАП, є особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Суддя не може погодитись з наведеними доводами клопотання, які були надіслані на адресу суду, з огляду на таке.
Варто вказати, що факт покладення безпосереднього здійснення розрахункових операцій на касирів, а функцій контролю на адміністраторів, не звільняє виконавчого директора ОСОБА_1 як посадову особу від обов'язку забезпечення належної організації діяльності підприємства, у тому числі дотримання вимог законодавства щодо проведення розрахункових операцій.
Отже, розподіл функціональних обов'язків між працівниками товариства не виключає відповідальності виконавчого директора за неналежну організацію роботи та допущення порушень у сфері розрахункових операцій.
Крім цього, суддя звертає увагу, що предметом перевірки у цьому випадку є діяльність суб'єкта господарювання у сфері обігу харчових продуктів, у тому числі м'ясної, що вочевидь потребує підвищеного рівня контролю та дотримання встановлених законодавством вимог.
А найголовніше, що жодних доказів, які б спростовували викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини, суду надано не було.
Відтак, суддя дійшла висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
З огляду на те, що у справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення на нього стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 155-1 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушниці, ступеню його вини, обставин, які пом'якшують та обтяжують його відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу, у розмірі передбаченому цією санкцією, відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним вчиненому.
Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
З урахуванням викладеного та керуючись ч. 1 ст. 155-1, статтями 23, 33, 40-1, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ухвалила:
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ), визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 170 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя Марина БОНДАРЕНКО