ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/1617/25
провадження № 1-кс/753/557/26
"27" лютого 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
розглянувши заяву судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 про самовідвід у кримінальному провадженні № 22024101110000579, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України,
встановив:
Історія провадження та питання, яке підлягає вирішенню судом
У провадженні судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_6 з 24 січня 2025 року перебуває на розгляді кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 22024101110000579 від 03.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
20 лютого 2026 року головуючим у справі суддею ОСОБА_6 подано заяву про самовідвід, яка містить наступні доводи та мотиви.
Так, суддя ОСОБА_6 мотивуючи заяву про самовідвід посилається на те, що після проведення повторного автоматизованого розподілу кримінального провадження у зв'язку з необхідністю невідкладного розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання обвинувачених під вартою, подальше повернення цього кримінального провадження їй як головуючому судді не відповідало вимогам кримінального процесуального закону.
У заяві суддя ОСОБА_6 вказує, що у зв'язку з її перебуванням на лікарняному та необхідністю розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу було проведено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого кримінальне провадження передано судді ОСОБА_7 , який і здійснив розгляд відповідного клопотання. Утім, після цього кримінальне провадження було передано назад їй на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
На переконання судді ОСОБА_6 , чинний КПК України не містить положень, які б передбачали можливість повернення кримінального провадження попередньому судді після проведення повторного автоматизованого розподілу справи та визначення знову її як нового головуючого судді.
Крім того, суддя ОСОБА_6 зазначає, що у протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду відсутнє належне обґрунтування правових підстав для такого повернення, окрім посилання на відповідне розпорядження керівника апарату суду.
Посилаючись на положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ щодо поняття «суд, встановлений законом», суддя ОСОБА_6 вважає, що за таких обставин наявні підстави для її самовідводу через порушення визначеного законом порядку визначення судді для розгляду кримінального провадження.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 лютого 2026 року у провадження судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 передано заяву судді ОСОБА_6 про самовідвід.
Позиції сторін та їх участь
У судовому засіданні брав участь прокурор ОСОБА_3 , який категорично заперечував проти вказаної заяви та вважав її безпідставною.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не вбачали підстав для відводу судді ОСОБА_6 .
Захисники, потерпілі, а також суддя ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилися, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду, втім відповідно до положень ст. 81 КПК України їх неявка в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви про самовідвід.
Суд, заслухавши думки сторін кримінального провадження, перевіривши матеріали та обговоривши мотиви і підстави самовідводу, дійшов такого висновку.
Встановлені судом обставини
До Дарницького районного суду м. Києва 24 січня 2025 року надійшло кримінальне провадження, яке внесене до ЄРДР за № 22024101110000579 від 03.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 КПК України на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 січня 2025 року для розгляду цього кримінального провадження визначено головуючого суддю ОСОБА_6 .
У вказаному кримінальному провадженні до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 застосовані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, які неодноразово продовжувались, востаннє ухвалою суду від 18 грудня 2025 року до 15 лютого 2026 року.
11 лютого 2026 у вказаному кримінальному провадженні надійшло клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обом обвинуваченим.
Однак, станом на 11 лютого 2026 року суддя ОСОБА_6 перебувала на лікарняному, тому відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями та на підставі розпорядження керівника апарату суду матеріали кримінального провадження № 22024101110000579 від 03.08.2024 передано судді ОСОБА_7 виключно для розгляду клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 12 лютого 2026 року суддя ОСОБА_7 продовжив строк дії запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на строк 60 днів. Цієї ж ухвалою суддя ОСОБА_7 вказав про необхідність передачі матеріалів кримінального провадження раніше визначеному складу суду для продовження судового розгляду по суті висунутого обвинувачення, що триває з січня 2025 року.
Після цього, 20 лютого 2026 року головуючим суддею ОСОБА_6 заявлено самовідвід на підставі п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, що детально викладено вище.
Мотиви суду
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Отже, неупередженість суду є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя, з метою дотримання якої учасники судового провадження наділені правом заявити відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України має бути вмотивованим.
Перелік підстав, за наявності яких особами, які беруть участь в кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, визначений ч. 1 ст. 75 КПК, а саме: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя зобов'язані заявити самовідвід.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Пункт 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, на який у своїй заяві посилається суддя ОСОБА_6 , закріплено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.
Разом із тим, суд не погоджується із доводами заяви про самовідвід з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 11 листопада 2024 року № 39, повторний автоматизований розподіл судових справ між суддями застосовується у випадках, визначених законом, а також з метою заміни судді чи складу суду у порядку, визначеному цим Положенням.
Суд також враховує Засади використання автоматизованої системи документообігу Дарницького районного суду м. Києва, затверджені рішенням зборів суддів від 20.03.2025, які є чинними та регламентують особливості автоматизованого розподілу судових справ у цьому суді.
Так, у п. 6.3. Засад регламентовано, що винятково, коли головуючий суддя у судовому кримінальному провадженні відсутній у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, і в цей період виникає необхідність вирішення питання про продовження строків дії запобіжних заходів, такі справи передаються на повторний автоматизований розподіл.
У той самий час, у п. 6.3. цих же Засад доволі чітко та недвозначно визначено, що судові справи, у яких відповідно до вимог кримінального процесуального, цивільного процесуального законодавства, адміністративного судочинства встановлені скорочені строки їх розгляду, у разі тимчасової непрацездатності судді, передаються для повторного автоматизованого розподілу, серед іншого у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, чи вирішення питання у порядку ст. 331 КПК України, щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, кримінальне провадження, для вирішення зазначених питань, передається на розгляд іншому судді кримінальної спеціалізації, визначеному в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 КПК України, або може бути передано для розгляду до іншого суду в порядку визначеному КПК України.
Таким чином, зі змісту наведених положень вбачається, що повторний автоматизований розподіл у цьому випадку здійснювався не з метою заміни головуючого судді у кримінальному провадженні загалом (як про це стверджується у заяві про самовідвід), а виключно для розгляду клопотання прокурора щодо строків тримання обвинувачених під вартою у період тимчасової непрацездатності судді ОСОБА_6 .
А отже, подальше повернення кримінального провадження суддею ОСОБА_7 раніше визначеному складу суду (у цьому разі судді ОСОБА_6 ) після вирішення питання про продовження запобіжного заходу не вказує про порушення порядку визначення судді, встановленого ст. 35 КПК України, та не може вважатися порушенням принципу «суду, встановленого законом» у розумінні ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Окремо суд звертає увагу, що суддя ОСОБА_7 здійснював розгляд виключно клопотання про продовження строку тримання обвинувачених під вартою у порядку ст. 331 КПК України, та був обмежений саме цим.
При цьому будь-які інші процесуальні питання у межах вказаного кримінального провадження суддею ОСОБА_7 не вирішувались, судове провадження по суті ним не здійснювалось, і не мало здійснюватися.
Саме такий механізм тимчасової передачі кримінального провадження для вирішення окремого невідкладного питання передбачений п. 6.3 Засад, яким визначено можливість передачі кримінального провадження іншому судді у разі тимчасової непрацездатності головуючого виключно для вирішення питання щодо продовження строку тримання під вартою відповідно до вимог ст. 331 КПК України.
Окрім того, як вже зазначалося судом вище у цій ухвалі, п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачає, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.
Отже, обґрунтовуючи відвід посиланням на зазначені процесуальні норми, сторона кримінального провадження, яка його заявляє, має навести конкретні складові порядку визначення судді для розгляду справи, які не були дотримані, всупереч положенням ч. 3 ст. 35 КПК України.
Водночас, заява судді ОСОБА_6 про самовідвід відповідних доводів не містить.
Суддя ОСОБА_6 не зазначає, які саме складові порядку визначення судді для розгляду справи, наведені у ч. 3 ст. 35 КПК України, не були дотримані під час передачі судової справи раніше визначеному складу суду.
Також суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 15 Кодексу суддівської етики суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом, та не повинен зловживати правом на самовідвід. У ст. 7 згаданого Кодексу викладено, що суддя повинен сумлінно і компетентно виконувати покладені на нього обов'язки.
У пункті 61 додатку до Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 КМРЄ зазначено, що судді мають приймати рішення у справах, які передані їм на розгляд. Вони можуть відмовитися від справи або її розгляду лише якщо для цього є поважні причини.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04 листопада 2021 року у справі № 11-202сап21 сформулювала позицію, відповідно до якої право на справедливий суд насамперед повинне забезпечуватись безсторонністю судді.
Головна мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Визначення належного та безстороннього суду є первинним щодо вчинення процесуальних дій у справі.
Тому встановлення сумнівів у безсторонності судді за суб'єктивним чи об'єктивним критеріями має наслідком відвід судді від участі у розгляді справи, який не може спростовуватися потребою дотримання розумних строків розгляду такої справи.
Однак зазначене не свідчить про те, що суддя має право на зловживання правом на самовідвід.
Кожен випадок самовідводу у справах, які тривало знаходяться на розгляді у судді, повинен бути оцінений з точки зору зловживання правом на самовідвід та його обґрунтованості.
Зі змісту наведеного однозначно слідує, що суддя не повинен зловживати правом на самовідвід у судових справах та ухилятися від здійснення правосуддя.
З поміж іншого, суд бере до уваги, що головуюча суддя ОСОБА_6 заявила самовідвід ще у певній кількості кримінальних проваджень у цей же період нетривалого часу її непрацездатності, посилаючись на аналогічні обставини.
З урахуванням викладеного, а також правової позиції Великої Палати Верховного Суду, суд дійшов висновку про відсутність передбачених законом підстав до задоволення вказаного самовідводу.
Керуючись ст.ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд
постановив:
У задоволенні заяви судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_6 про самовідвід у кримінальному провадженні № 22024101110000579 , внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.08.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, та за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_8