ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6182/26
провадження № 2/753/8939/26
22 травня 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Зміст позовних вимог, предмет та підстави позову
09.03.2026 Позивачка звернулася до суду з зазначеним позовом. Просить стягнути з Відповідача аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у твердій грошовій сумі в розмірі по 4 000,00 грн щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з 01.01.2025 і до моменту досягнення дітьми повноліття.
Позов обґрунтовано тим, що після розлучення діти потребують матеріального утримання, проживають з Позивачкою та перебувають повністю на її фінансовому забезпеченні. Відповідач не бере участі у вихованні та забезпеченні дітей. Позивачка вказує, що Відповідач офіційно працює, проте його рівень доходів їй невідомий.
Позиція Відповідача щодо позову
Відповідач про розгляд справи був повідомлений належним чином шляхом направлення позову та ухвали про відкриття провадження у справі до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».
Відповідач відзив на позов не подав. У зв'язку з ненаданням Відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина восьма статті 178, частина друга статті 191 ЦПК України).
Спірні правовідносини виникли між колишнім подружжям щодо визначення розміру стягнення аліментів на утримання двох їхніх неповнолітніх дітей, що проживають з Позивачкою.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Позивачка та Відповідач розлучені на підставі рішення суду (від 02.12.2025 року цивільна справа №753/20849/25).
Сторони є батьками двох дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження долученими до позовної заяви.
Діти зареєстровані та проживають з позивачкою.
Статтею 51 Конституції України, частиною другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини.
Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (стаття 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (частина третя статті 181 СК України).
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період (частина друга статті 184 СК України).
Отже, за загальним правилом, спосіб виконання батьками своїх обов'язків по утриманню неповнолітніх дітей, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той з батьків, з ким проживають діти, має право звернутися до суду з відповідним позовом і в цьому разі аліменти на них можуть бути присуджені у частці від заробітку (доходу) їх матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (пункт 55 постанови Верховного Суду від 11.12.2024 у справі № 672/186/24).
Щодо присудження аліментів за минулий час.
Позивачка просить стягнути з Відповідача аліменти з 01.01.2025 і до моменту досягнення дітьми повноліття.
Позов подано через «Елетронний суд» 09.03.2026.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років (частини перша та друга статті 191 СК України).
Аналіз змісту наведеної норми закону дає підстави для висновку, що для стягнення аліментів за минулий час позивач повинен довести: (а) вжиття заходів щодо одержання аліментів з відповідача; (б) ухилення відповідача від надання утримання дитині (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.03.2021 року у справі № 463/2490/17 (провадження № 61-18947св19)).
Суду не надано доказів, що Позивачка вживала заходів для отримання коштів на утримання дітей до звернення її з позовом та ухилення відповідача від надання утримання дітям до пред'явлення позову.
За таких обставин Суд вважає вимоги Позивачки про стягнення аліментів за минулий час (з 01.01.2025 року) необґрунтованими.
Відповідно до частини першої статті 191 СК України, стягнення аліментів підлягає призначенню за загальним правилом, тобто від дня пред'явлення позову: з 09.03.2026 року.
Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів, наведені у статті 182 СК України.
Зокрема, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, частиною другою цієї статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму з 01.01.2026 прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років - 2817 грн; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 грн.
Отже, станом на 2026 рік мінімальний гарантований аліментів для дітей віком від 6 до 18 років становить: 1756 грн (50% від 3512 грн), а мінімальний рекомендований - 3512 грн.
Конструкція «необхідний і достатній розмір аліментів» охоплює не лише фізичне утримання, а й забезпечення соціального та інтелектуального розвитку дитини, виходячи з рівня життя, який вона мала б за спільного проживання батьків (постанова Верховного Суду від 15.10.2025 у справі № 686/28590/23).
Позивачка просить стягнути з відповідача по 4000,00 грн щомісяця на кожного з двох дітей. Однак, всупереч принципу змагальності сторін, можливість сплати Відповідачем аліментів у заявленому розміру не підтверджується жодними належними доказами. Позивачка не надала Суду також і орієнтовного розрахунку фактичних витрат на базові потреби дітей, обмежившись лише зазначенням про відвідування дітьми садочку, танців, школи та бажанням відвідувати курси.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Незважаючи на те, що потреби дітей є пріоритетними, розмір аліментів не може визначатися судом довільно. Суд зобов'язаний забезпечити справедливий баланс між реальними та доведеними потребами дітей та об'єктивними матеріальними можливостями платника.
Позивачка у позовній заяві обґрунтовує майновий стан Відповідача формулюванням «на даний час батько офіційно працює, проте його точний рівень доходів мені невідомий». На підтвердження цієї обставини самостійно не надала жодних доказів, клопотання про витребування доказів не заявила.
Водночас, Відповідач також не скористався своїм правом подати заперечення щодо наведених Позивачкою обставин та правових підстав позову, із посиланням на відповідні докази. Відповідач не надав жодних доказів на підтвердження джерела походження коштів, за рахунок яких він здійснює своє життєзабезпечення, що унеможливлює врахування судом його офіційного матеріального становища як показника спроможності сплачувати аліменти у заявленому Позивачкою розмірі.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).
З огляду на предмет спору (стягнення аліментів на неповнолітніх дітей) та необхідність захисту найкращих інтересів дитини, Суд вжив заходів для перевірки майнового стану Відповідача - платника аліментів для чого за допомогою ЄСІТС сформував та подав до Державної податкової служби України в електронній формі запит щодо нарахованих фізичній особі, та/або суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також загальну суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2025 - 2026 роки та запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
З відповіді з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно судом встановлено, що відповідач на праві власності має володіє земельною ділянкою в Черкаській обл. площею 1,9614 га.
З відповідей з ДРФОПП про джерела та суми доходів судом встановлено, що за період січня 2025 року по березень 2026 року відповідачем отримані доходи та утримані податки:
Місяць та рікНазва юр особиСума доходуСума податкуНазва ознак доходу
Січень 2025АТ «Універсал банк»224,6840,45Додаткове благо
Червень 2025АТ «Універсал банк»408,4473,52Додаткове благо
Липень 2025АТ «Універсал банк»64,511,61Додаткове благо
Серпень 2025АТ «Універсал банк»147,7226,59Додаткове благо
Вересень 2025ПП «Тальне-Агрохім»4 200,000Благодійна, у тому числі гуманітарна допомога
Вересень 2025ПП «Тальне-Агрохім»12 987,012 337,66Надання зем.ділянки с/г призначення, майнового маю в лізинг, оренду, суборенду, емфітевзис
Грудень 2025АТ «Універсал банк»172,4631,04Додаткове благо
Лютий 2026ТОВ «Файєр поінт»94 377,784 718,89Заробітня плата
Березень 2026ТОВ «Файєр поінт»76 444,443 822,22Заробітня плата
Отже, Суд установив, що в лютому Відповідач працевлаштувався у ТОВ «ФАЙЄР ПОІНТ», сукупний офіційний дохід відповідача за період з 02.02.2026 по 31.03.2026 після утримання податку становив 162 280,33 грн грн що складає в середньому (162 280,33 грн : 2 місяці) = 81 140,16 грн на місяць.
За таких умов, урахувавши обставини, визначені у статті 182 СК України, а саме - що матеріальне становище платника аліментів дозволяє йому, зокрема починаючи з 09.03.2026, сплачувати аліменти у заявленому розмірі, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей, Суд вважає вимоги позову обґрунтованими та визначає розмір аліментів по 4 000,00 грн щомісяця на кожну дитину, що забезпечить баланс між потребами дітей та об'єктивно наявними матеріальними можливостями Відповідача.
Водночас розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. У зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів (постанова Верховного Суду від 05.02.2014 року у справі № 6-143цс13, постанова Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20.06.2019 року у справі № 632/580/17, провадження № 61-51сво18).
Щодо вимоги Позивачки зобов'язати Відповідача повідомляти про зміни у доходах та перераховувати аліменти відповідно до закону, Суд зазначає, що порядок примусового виконання рішення про стягнення аліментів та обов'язки боржника врегульовані законодавством і не потребують додаткового дублювання в резолютивній частині рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Оскільки рішення ухвалюється на користь позивача, а позивачі за подання позовів про стягнення аліментів звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд відповідно до вимог ст. 141, 142 ЦПК України стягує з відповідача судовий збір у розмірі 1 064,96 грн у дохід держави.
Керуючись нормами ст. 10, 12, 81, 141, 142, 247, 259, 263, 265, 268, 273, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 4 000,00 грн на кожну дитину щомісячно, починаючи стягнення з 09.03.2026 (дати звернення з позовом до суду) і до досягнення старшою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 064,96 грн.
Позивач ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду безпосередньо шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (підписання).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення ухвалено за відсутності учасників справи та складено 22.05.2026.
Суддя В.М. Маркєлова