Справа №752/6238/24
Провадження №2/752/410/26
21 травня 2026 року м. Київ
Суддя Голосіївський районний суд міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши без повідомлення учасників справи клопотання представника відповідача адвоката Гаращак В.В. про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву, -
В квітні 2026 року до суду надійшло клопотання адвоката Гаращак В.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 , про продовження процесуального строку для подання відзиву на позовну заяву.
Клопотання обґрунтоване тим, що 19.03.2026 ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва у справі №752/6238/24 залучено до участі у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Департамент з питань державного-архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про додержання правил добросусідства та зобов'язання вчинити дії, як співвідповідача ОСОБА_1 .
Запропоновано відповідачу ОСОБА_1 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Голосіївського районного суду міста Києва відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
02.04.2026 ОСОБА_1 отримала копію позовної заяви з додатками та копію заяви про доповнення підстав позову разом із додатками до неї від позивача, на підтвердження чого, останній надав до суду відповідні квитанції.
03.04.2026 між ОСОБА_1 та адвокатом Гаращаком В.В. укладено договір про надання правничої (правової) допомоги № 1.
06.04.2026 представником ОСОБА_1 подано до Голосіївського районного суду міста Києва заяву про ознайомлення із матеріалами справи №752/6238/24.
08.04.2026 він ознайомився із матеріалами справи №752/6238/24 у приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва.
Оскільки ОСОБА_1 не отримувала копії ухвали від 19.03.2026, то днем, коли ОСОБА_1 стало відомо про зазначену ухвалу є день ознайомлення її представника із матеріалами справи 08.04.2026.
Таким чином, п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву спливає 23.04.2026.
Разом із тим, у сторони відповідача відсутня можливість подати відзив на позовну заяву у встановлені судом строки, у зв'язку із чим, виникла необхідність у їх продовженні з огляду на наступне.
Справа №752/6238/24 розглядається вже майже 2 роки. За таких умов, для належного формування правової позиції у справі, стороні відповідача недостатньо опрацювання лише тексту позовної заяви, необхідним є вивчення всіх документів, що містяться у справі. Матеріали справи налічують 4 томи. А тому для повного та ґрунтовного вивчення всіх матеріалів справи необхідний додатковий час.
Окрім потреби значного часу на вивчення всіх матеріалів справи, формування правової позиції та погодження її з клієнтом, необхідний також час і на подальшу підготовку та подання відзиву.
Наразі між сторонами ведуться переговори щодо можливості вирішення спору у досудовому порядку, що впливає на правову позицію відповідача у справі, а відтак, для проведення переговорного процесу також необхідний додатковий час.
Просив продовжити строк для надання відзиву на позовну заяву та встановити 30-денний строк з дня вручення ухвали Голосіївського районного суду міста Києва для надання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача ОСОБА_4 заперечував проти продовження строку на подання відзиву, оскільки сторони не домовлялися про те, що факт попереднього погодження можливості переговорів має якось впливати на процесуальні дії сторін та процесуальні рішення суду.
Днем, коли ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Гаращака В.В. могла ознайомитись з повним і достовірним текстом ухвали про залучення її у справу як співвідповідача є 03.04.2026 - день укладення з нею договору про надання правової допомоги.
Дата та час ознайомлення з ухвалою суду в її паперовому вигляді не має впливати на тривалість строку на подання відзиву, бо саме для цього (ознайомлення зі справою, збір і подання доказів і т.п.) відповідачеві законом та судом визначається відповідний процесуальний строк, визначений в цьому випадку як 15 днів.
Крім того, придбаваючи об'єкт нерухомості, обтяжений такими чисельними цивільними справами та кримінальним провадженнями, відповідачка мала наперед бути обізнаною та готовою до участі в цих справах та провадженнях. Оглядаючи об'єкт нерухомості, який придбала, відповідачка, вона не могла не бачити, що там відсутній будинок площею 23 кв.м та наявне незаконне будівництво, яке займає практично всю земельну ділянку.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа Департамент з питань державного-архітектурно будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про додержання правил добросусідства та зобов'язання вчинити дії.
19.03.2026 постановлено ухвалу про залучення до участі в справі співвідповідача ОСОБА_1 .
Зобов'язати позивача негайно направити відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , копію позовної заяви з додатками, а докази такого направлення представити суду.
Запропоновано відповідачу ОСОБА_1 протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Голосіївського районного суду міста Києва відзив на позов, який має відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.
26.03.2026 відповідач ОСОБА_1 отримала копію ухвали від 19.03.2026 про залучення її до участі в справі як співвідповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
02.04.2026 відповідач ОСОБА_1 отримала копію позовної заяви з додатками та копію заяви про доповнення підстав позову разом із додатками до неї від позивача, про суд повідомив представник.
08.04.2026 адвокат Гаращак В.В. ознайомився з матеріалами справи.
Станом на день постановлення цієї ухвали відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 не надійшов.
У пункті 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства також проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
За приписами частин першої, другої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до пункту 6 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Відповідно до частин другої-третьої, сьомої-восьмої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників цивільного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених ЦПК України певних процесуальних дій.
При вирішенні питання про продовження строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду.
Інститут процесуальних строків сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників справи та інших заінтересованих осіб добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, підставою для продовження строків для вчинення процесуальної дії є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про продовження процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами вважаються такі обставини, за яких своєчасне вчинення процесуальної дії стає неможливим або утрудненим, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання відзиву.
Суд продовжує строк, встановлений судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Питання про поновлення чи продовження пропущеного строку вирішує суд, у якому належало вчинити процесуальну дію або до якого потрібно було подати документ чи доказ.
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 11 вересня 2019 року в справі № 204/2113/14 та від 25 листопада 2020 року в справі № 2-9436/2007.
Згідно з частинами першою-другою статті 191 ЦПК України У строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, відповідач має право надіслати:
1) суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову;
2) позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Суд відзначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та створюють реальні перешкоди для вчинення процесуальних дій. Вони повинні бути підтверджені належними доказами.
Відповідно до положень частини п'ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Отже, сторони у справі є рівними, на кожну зі сторін процесуальний закон покладає обов'язок неухильно виконувати покладені на них обов'язки, з дотриманням встановлених строків реалізовувати свої процесуальні права, не допускаючи зловживання ними.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин належать обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Оцінюючи доводи, викладені представником відповідача у клопотанні про продовження строку для подання відзиву, суд приходить до висновку, що ним не наведено поважності пропуску строку відповідачкою для подання відзиву на позовну заяву.
Суд зауважує, що на сторону покладається ризик вчинення чи невчинення процесуальної дії у встановлені судом строки.
Суд не вважає поважними причинами пропуску строку ті обставини, що справа розглядається впродовж 2 років, що через це для належного формування правової позиції у справі відповідачці недостатньо опрацювання лише тексту позовної заяви, а необхідним є вивчення всіх документів, що містяться у 4 томах справи, що потребує додаткового часу. Необхідний також час і на подальшу підготовку та подання відзиву.
Суд відзначає, що сторона відповідача не довела наявності у відповідачки істотних перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення процесуальних дій з подання відзиву.
Доводи, наведені представником відповідачки щодо необхідності продовження строку на подання відзиву суд вважає незмістовними , необґрунтованими та надуманими. Обставини, наведені представником позивача, жодним чином не свідчать про існування істотних перешкод чи труднощів, які об'єктивно унеможливлюють подання відповідачкою відзиву у встановлений судом строк.
Суд відзначає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки здійснення процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути виконано умову щодо недопустимості безпідставного продовження строку.
Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в продовженні строку для подання відзиву.
Керуючись ст.ст. 19, 127, 191, 260- 261, 278, 353-355 ЦПК України, суд, -
Відмовити відповідачу ОСОБА_1 в продовженні строку для подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено 21.05.2026.
Суддя Ж. І. Кордюкова