Справа № 706/327/26
2/706/555/26
21 травня 2026 року Христинівський районний суд Черкаської області
в складі:
головуючого - судді Орендарчука М.П.,
за участі секретаря судового засідання Пізняк Т.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в м. Христинівці Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.
Просив змінити розмір аліментів, встановлений судовим наказом № 706/1062/24 від 16.09.2024 року, та визначити їх у твердій грошовій сумі в розмірі 2200 (дві тисячі двісті) гривень щомісячно; розстрочити сплату заборгованості строком на 24 місяці рівними частинами.
В обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 покликався на такі обставини.
На підставі судового наказу № 706/1062/24 від 16.09.2024 року з нього стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки доходу щомісячно. З моменту набрання судовим наказом законної сили він сумлінно сплачував аліменти, що підтверджується квитанціями. З липня 2025 року розмір аліментів було збільшено у зв'язку із застосуванням середньої заробітної плати по регіону. Про зміну розміру нарахувань письмово повідомлений не був, у зв'язку з чим утворилась заборгованість. Його матеріальний стан суттєво погіршився. Він не має офіційного доходу. Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади він знятий з реєстрації місця проживання та немає зареєстрованого місця проживання. Заборгованість виникла не з умислу ухилення від сплати аліментів, а через об'єктивні фінансові обставини. Після винесення судового наказу він сумлінно та регулярно сплачував аліменти у розмірі 3002,25 грн щомісячно. 02 березня 2026 року він отримав виклик від державного виконавця у межах виконавчого провадження № 76152844. 03 березня 2026 року, під час телефонної розмови з державним виконавцем, йому вперше стало відомо про зміну фактичного розміру нарахувань аліментів. Зокрема, державним виконавцем було повідомлено наступне: · поточний розмір нарахувань аліментів становить 4727,25 грн щомісячно; · у зв'язку з проведеним перерахунком, починаючи з липня 2025 року, утворилася заборгованість у розмірі 13 569,35 грн. До моменту зазначеної розмови він не отримував повідомлень про проведення перерахунку розміру аліментів чи зміну суми нарахувань, у зв'язку з чим продовжував сплачувати аліменти у розмірі 3002,25 грн, вважаючи цю суму повною та актуальною. Розмір аліментів у сумі 2200 грн є максимально можливим для нього з огляду на його фактичний матеріальний стан та відсутність офіційного доходу, однак він готовий добровільно та стабільно сплачувати зазначену суму щомісячно.
Відповідач ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 подала відзив на позов, в якому вона просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до неї про зміну способу аліментів та у розстроченні виплати боргу по аліментах; стягнути з позивача на користь відповідача понесені нею судові витрати. До відзиву додала копію договору про надання професійної правничої допомоги від 20.03.2026, квитанції про перерахунок 3 000 грн за вказаним договором. У відзиві зазначено, що позивач не визнаний у встановленому законом порядку недієздатною особою, є фізично здоровим та працездатним, а отже має можливість здійснювати трудову діяльність. Крім того, він фактично проживає однією сім'єю з іншою жінкою та забезпечує її та її дитину, що свідчить про наявність у нього матеріальних можливостей. Також встановлено, що позивач проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у батьківському будинку, однак офіційно за цією адресою не зареєстрований, і, за наявною інформацією, не здійснює реєстрацію місця проживання з причин, пов'язаних із необхідністю оформлення через територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Дитині відомо про фактичне проживання батька з іншою сім'єю та утримання ним іншої дитини, оскільки позивач цього не приховує, що негативно впливає на психологічний стан дитини та її емоційне сприйняття сімейної ситуації. Окрім цього, під час спілкування з дитиною позивач неодноразово проявляв агресивну поведінку, у зв'язку з чим між ними склалися напружені відносини, а дитина не виявляє бажання підтримувати спілкування з батьком через його попередню поведінку. Відповідач є одинокою матір'ю та самостійно забезпечує утримання, виховання та повсякденні потреби дитини, при цьому батько участі у вихованні не бере, що підтверджується відповідною довідкою. Усі витрати, пов'язані з проживанням, навчанням, лікуванням та розвитком дитини, фактично покладаються на відповідача. З метою належного утримання дитини відповідач змушений працювати на двох роботах. Правом обирати спосіб стягнення(сплати)аліментів або ж ініціювати його (способу)зміну наділений лише одержувач аліментів. Платник аліментів таким правом не наділений. Позивачем взагалі не надано суду доказів, які свідчили б про стан матеріального становища позивача та його погіршення у порівнянні з його матеріальним становищем, яке існувало на момент призначення аліментів.
Позивач ОСОБА_1 подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив, що його матеріальний стан істотно погіршився. На даний час він не має стабільного доходу, що підтверджується наявною заборгованістю. Доводи відповідача про те, що лише вона може обирати спосіб стягнення, є хибним трактуванням закону. Стаття 184 СК України дає право суду визначати розмір аліментів у твердій грошовій сумі, а право на звернення до суду із позовом про зміну способу стягнення належить обом батькам на рівних засадах. Офіційно повідомляє суду, що він не перебуває у зареєстрованому шлюбі. Будь-які твердження відповідача про його «додаткові витрати на нову родину» чи «агресивну поведінку» є голослівними, маніпулятивними та не підтверджені жодним належним доказом у справі. Витрати відповідача на адвоката у сумі 3 045 грн є завищеними та неспівмірними зі складністю справи. Вважає за недоцільне стягнення цих коштів з платника, який має борг, оскільки пріоритетом є утримання дитини, а не оплата гонорарів представника.
Постановленою 19.03.2026 ухвалою відкрите провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду і призначений її судовий розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи за участю сторін від учасників справи не надходило.
Відповідач про дату, час і місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами повідомлений належним чином.
За таких обставин суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше, як передбачено ст. 279 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю з таких підстав.
Судом встановлено, що від шлюбу сторони мають спільного сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Судовим наказом Христинівського районного суду Черкаської області від 12.09.2024 у справі № 706/1062/24, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 26.08.2024 і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно ч. 2 до статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень статей 183, 184 СК України суд за заявою одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі.
Таким чином, підстави визначення розміру аліментів у частках від заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень статті 182 СК України, так і положень статей 183, 184 СК України.
Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
У зазначеній нормі права законодавець розширив можливості того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (отримувача аліментів) щодо вибору способу стягнення аліментів.
Аналізуючи вищевказані правові норми законодавства можна дійти висновку, що стягувачу аліментів надано виняткове право вибору та ініціювання подальшої зміни в судовому порядку способу стягнення аліментів (в частці від доходу платника або в твердій грошовій сумі). Платник аліментів позбавлений можливості впливати на обрання способу стягнення аліментів, однак може звернутися до суду з позовом про зменшення їх розміру.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, та просив змінити розмір аліментів, встановлений судовим наказом № 706/1062/24 від 16.09.2024 року, та визначити їх у твердій грошовій сумі в розмірі 2200 гривень щомісячно.
Разом з тим, право платника аліментів змінювати спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, законодавством не передбачено. Позовна вимога про зміну розміру аліментів, визначених рішенням суду, шляхом зміни способу їх стягнення можуть бути пред'явлені тільки одержувачем аліментів, а тому позов у вказаній частині не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає, що мотиви зміни розміру стягнення аліментів, які визначені в позовній заяві позивача не відповідають підставам зазначеним у ст. 192 СК України, які давали б суду право зменшити визначений судом розмір аліментів з позивача на утримання малолітньої дитини.
Позивач також просив розстрочити сплату заборгованості строком на 24 місяці рівними частинами.
Відповідно до положень ч.1 ст. 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Згідно з статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Позивачем не долучено до позовної заяви жодного доказу, що підтверджує обставину виникнення у нього заборгованості зі сплати аліментів та її суму.
Враховуючи викладені обставини суд позбавлений можливості оцінити розмір заборгованості зі сплати аліментів, який виник у позивача, тому позовна вимога про розстрочення заборгованості строком на 24 місяці рівними частинами задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
До відзиву на позовну заяву відповідачем подано докази про розмір витрат на професійну правничу допомогу, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи.
Відповідно до копії договору про надання професійної правничої допомоги від 20.03.2026, квитанції про перерахунок, гонорар адвоката складає 3 000 грн.
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, обсяг наданих адвокатом послуг, значення спору для сторони тощо.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України", від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 р. у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим.
Приймаючи до уваги викладене, суд, враховуючи обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, об'єму наданих послуг, керуючись принципами справедливості та верховенства права, вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, у зв'язку з чим вважає за необхідне стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 141, 258, 259, 263-265, 272-273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про зміну способу стягнення аліментів відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги.
Суддя Михайло ОРЕНДАРЧУК