Справа № 694/355/26
провадження № 1-кс/694/365/26
20.05.2026 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Звенигородка клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12026250360000177 від 12.02.2026,
12.05.2026 року слідчий СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 засобами поштового зв'язку направила до слідчого судді клопотання,в якому просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м. (житлова 39,5 кв.м.) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35397413), із забороною його відчуження. Розглянути клопотання про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 без повідомлення підозрюваного про такий розгляд, оскільки існує реальна загроза по вчиненню дій щодо відчуження вищевказаного майна іншим особам.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що у провадженні слідчого відділу Звенигородського районного відділу поліції Головного управління національно поліції в Черкаській області перебуває кримінальне провадження № 12026250360000177 від 12.02.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Органом досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_5 , будучи директором Тальнівської філії СТОВ «Агрофірма Корсунь», перебуваючи у приміщенні Тальнівської філії СТОВ «Агрофірма Корсунь», яка розташована за адресою: вул. Незалежності, 5, м. Тальне Звенигородського району Черкаської області, у період із 01.01.2026 по 11.02.2026, в першій половині дня (більш точний час в ході досудового розслідування встановити не вдалося), діючи умисно, маючи злочинний намір, направлений на незаконну порубку дерев у інших лісових насадженнях та їх перевезення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів (лісорубного квитка або ордера), в порушення вимог ст.ст.4, 69 Лісового кодексу України, Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України «Про врегулювання питань щодо використання лісових ресурсів» від 23.07.2007 за №761, Порядку поділу лісів на категорії та виділення особливо захисних лісових ділянок, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 16.05.2007 № 733, без дозволу власника та постійного землекористувача, самовільно, дав вказівку працівникам Тальнівської філії СТОВ «Агрофірма Корсунь» на здійснення незаконної порубки дерев у захисному лісі, а саме зелених насаджень в межах смуги відведення автомобільної дороги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, за межами с. Соколівочка Звенигородського району Черкаської області та перевезення незаконно зрубаних дерев.
Виконуючи вказівку ОСОБА_5 , працівники Тальнівської філії СТОВ «Агрофірма Корсунь» у період із 01.01.2026 по 11.02.2026, в першій половині дня (більш точний час в
ході досудового розслідування встановити не вдалося), будучи впевненими у законності даної їм вказівки, прибули до захисної лісової смуги із зеленими насадженнями, в межах смуги відведення автомобільної дороги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, яка знаходиться на земельній ділянці із кадастровим номером 7124089200:001:1676 та перебуває у постійному користуванні Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Черкаській області та розташована за межами с. Соколівочка Звенигородського району Черкаської області, умисно здійснили незаконну порубку 7 (семи) сухостойних дерев породи тополя чорна діаметрами пнів 92х83 см, 75х44 см, 79х65 см, 68х70 см, 96х81 см, 77х68 см, 75х66 см, відокремивши стовбури дерев від коріння, з метою подальшого використання їх для потреб опалення приміщень Тальнівської філії СТОВ «Агрофірма Корсунь», при цьому порізавши вказані дерева на колоди довжиною близько одного метра кожну, після чого здійснили завантаження вказаних колод та подальше перевезення зрізаної деревини на тракторах «John Deere 8335 R» із причепом коричневого кольору та «Беларус 892» з причепом коричневого кольору на територію Тальнівської філії СТОВ «Агрофірма Корсунь», та під час під час незаконного перевезення незаконно зрізаної деревини 11.02.2026 близько 11:51 год. були зупинені працівниками СРПП ВПД №1 Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області поблизу місця вчинення незаконної порубки дерев.
Своїми протиправними діями ОСОБА_5 відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/3330-ФХЕД від 30.03.2026, заподіяв шкоду державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Черкаській області (код ЄДРПОУ 05422303) та Тальнівській міській раді (код ЄДРПОУ 36566327) в розмірі 151 428 грн. 42 коп., що у дев'яносто один раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до п. 2 примітки до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.
30.04.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України - незаконна порубка дерев у захисному лісі та перевезення незаконно зрубаних дерев, що заподіяло тяжкі наслідки. Санкцією ч. 4 ст. 246 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до семи років.
Підставою застосування арешту майна підозрюваного є те, що він в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану кримінально протиправними діяннями, що спричинило збитки у великих розмірах, а також відповідно до п. 2 примітки ст. 246 КК України є тяжкими наслідками, та є ризик відчуження та передачі певної частки або всього майна підозрюваного до моменту подання позову для відшкодування заподіяної шкоди та розгляду матеріалів даного кримінального провадження судом, а також у строки винесення законного рішення суду, іншим особам.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 475572742 від 04.05.2026, за підозрюваним ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване право власності на нерухоме майно, а саме: житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м. (житлова 39,5 кв.м.) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 35397413), вартістю 99009 грн.
Відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/3330-ФХЕД від 30.03.2026, ОСОБА_5 заподіяв шкоду державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Черкаській області (код ЄДРПОУ 05422303) та Тальнівській міській раді (код ЄДРПОУ 36566327) на загальну суму 151 428 грн. 42 коп.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, до набрання судовим рішенням законної сили, виникла потреба у арешті майна підозрюваного ОСОБА_5 , а саме нерухомого майна -
житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 66,1 кв.м. (житлова 39,5 кв.м.), вартістю 99009 грн.
Слідчий ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася. Подала заяву про розгляд клопотання без її участі, просила його задовольнити з мотивів наведених у клопотанні.
Підозрюваний ОСОБА_5 на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України не викликався в судове засідання, оскільки на думку слідчого судді це необхідно з метою забезпечення арешту майна.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріаликлопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що воно підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Згідно з вимогами п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).
За змістом ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього кодексу; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка
отримана юридичною особою; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Слідчим суддею встановлено, що СВ Звенигородського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026250360000177 від 12.02.2026 року за ч. 4 ст. 246 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_5 , який через несумлінне ставлення до своїх службових обов'язків, всупереч встановленому порядку заготівлі лісодеревини, без спеціального дозволу на використання лісових ресурсів самовільно, дав вказівку працівникам Тальнівської філії СТОВ «Агрофірма Корсунь» на здійснення незаконної порубки дерев у захисному лісі, а саме зелених насаджень в межах смуги відведення автомобільної дороги Н-16 Золотоноша-Черкаси-Сміла-Умань, за межами с. Соколівочка Звенигородського району Черкаської області та перевезення незаконно зрубаних дерев, державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Черкаській області (код ЄДРПОУ 05422303) та Тальнівській міській раді (код ЄДРПОУ 36566327) заподіно шкоду на загальну суму 151 428 грн. 42 коп.
30.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 246 КК України.
Відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/3330-ФХЕД від 30.03.2026, ОСОБА_5 заподіяв шкоду державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Черкаській області та Тальнівській міській раді в розмірі 151 428 грн. 42 коп., що у дев'яносто один раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян та відповідно до п. 2 примітки до ст. 246 КК України є тяжкими наслідками.
14.05.2026 від Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області надійшло клопотання слідчому судді про накладення арешту на нерухоме майно, належне підозрюваному ОСОБА_5 з метою забезпечення відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями шкоди.
Слідчим суддею встановлено, що згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власником житлового будинку по АДРЕСА_1 , загальною площею 66,1 кв.м. (житлова 39,5 кв.м.), вартістю 99009 грн.
Згідно з положеннями ст.ст. 2, 7 КПК України, при розгляді клопотання про накладення арешту на майно в порядку ст.ст. 170-173 КПК України, для прийняття законного, обґрунтованого та справедливого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати мету, правову підставу для арешту майна, яка має бути викладена у клопотанні слідчого та відповідати вимогам закону.
Вказана норма узгоджується зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону. У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає
в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції.
З огляду на викладене, оскільки відповідно до висновку інженерно-екологічної експертизи № СЕ-19/124-26/3330-ФХЕД від 30.03.2026, ОСОБА_5 заподіяв шкоду державі в особі Служби відновлення та розвитку інфраструктури в Черкаській області та Тальнівській міській раді в розмірі 151 428 грн. 42 коп., а підозрюваний не здійснив жодних дій щодо добровільного відшкодування завданих збитків, тому для забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення,шляхом реалізації майна, належного ОСОБА_5 на праві приватної власності, слідчий суддя приходить до висновку, що незастосування цього заходу може призвести до зникнення зазначеного майна, що може перешкодити кримінальному провадженню, а тому відповідно до вимог ст. ст. 131, 132, 170-173 КПК України, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), необхідно накласти арешт на майно підозрюваного із забороною розпоряджатися (відчужувати) вказане майно.
Враховуючи викладені обставини, слідчий суддя вважає, що застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна та відповідно обмеження права власності є співрозмірним завданням кримінального провадження та зможе забезпечити в подальшому відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Керуючись ч.4 ст.107, ст. ст. 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
Клопотання слідчого СВ Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_3 , погоджене начальником Тальнівського відділу Звенигородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12026250360000177 від 12.02.2026 - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: житловий будинок по АДРЕСА_1 , із забороною розпоряджатися вказаним майном.
Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що згідно із частинами 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, які не були присутніми у судовому засіданні у той же строк з моменту отримання копії ухвали суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1