Справа № 369/10713/23
Провадження №6/369/307/26
20.05.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Осіпової В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад Логістик» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення коштів,
У березні 2026 року ТОВ «Євросклад Логістик» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадження. Свої вимоги мотивують тим, що ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.07.2025 року у справі № 369/10713/23 заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад Логістик» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено, замінено стягувача ОСОБА_1 на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСКЛАД ЛОГІСТИК» (65026, м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, приміщення № 15н; код ЄДРПОУ 39692456) у виконавчому листі по справі № 369/10713/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИСТВАН» (08171, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ 42070358) заборгованості у розмірі 300 000,00 грн. за договором про надання цільової поворотної допомоги № ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року.
В той же час, Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 року у справі 916/1764/24(916/3052/25) задоволено апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Євросклад Логістик» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.10.2025 у справі №916/1764/24(916/3052/25), якою: Позов ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросклад логістик" арбітражного керуючого Бови Дарії Володимирівни до ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги б/н від 07.02.2023 за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги б/н від 07.02.2023 за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги б/н від 07.02.2023 за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та ОСОБА_1 .
Отже, враховуючи ту обставину, що постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 року у справі № 916/1764/24 (916/3052/25) було визнано договори відступлення права вимоги, згідно з якими ОСОБА_1 набув прав вимоги до ТОВ «Листван», недійсними, вважають, що у ліквідатора ТОВ «Євросклад Логістик» є всі підстави для звернення із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні № 79087500 на виконання виконавчого листа № 369/10713/23.
Просили суд:
замінити стягувача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСКЛАД ЛОГІСТИК» (65026, м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, приміщення № 15н; код ЄДРПОУ 39692456) у виконавчому листі по справі № 369/10713/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИСТВАН» (08171, Київська обл., Києво Святошинський р- н, село Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ 42070358) заборгованості у розмірі 620 000, 00 грн. за наступними договорами:
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад логістик" та Товариством з обмежено відповідальністю “Листван».
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад логістик" та Товариством з обмежено відповідальністю “Листван».
- за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та Товариством з обмежено відповідальністю “Листван».
У судове засідання особи, які беруть участь у справі, не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що подана заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення коштів задоволено частково та стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» на користь ОСОБА_1 заборгованість в розмірі 1 250 902,98 грн. (один мільйон двісті п'ятдесят тисяч дев'ятсот дві грн. 98 коп.), яка складається з:
за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05 липня 2018 року - 130 000 грн.;
за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12 липня 2018 року - 160 000 грн.;
за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року - 300 000 грн., три відсотки річних - 1652,05 грн., інфляційні втрати - 9062,70 грн.;
стягнено з ТОВ «Листван» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-06/11/18 - 200 000 грн., три відсотки річних - 1906,85 грн., інфляційні втрати - 11 192,84 грн.;
за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11 грудня 2018 року - 330 000 грн., три відсотки річних - 4014,25 грн., інфляційні втрати - 20 907,47 грн.;
за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-29/01/19 від 29 січня 2019 року - 75 000 грн., три відсотки річних - 1214,38 грн., інфляційні втрати - 5952,44 грн..
стягнено з товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 9 309,45 грн.;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено;
у задоволенні вимог зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними відмолено.
Постановою Київського апеляційного суду від 21 жовтня 2024 року Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван», про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван», про стягнення заборгованості за договорами про надання цільової поворотної фінансової допомоги задоволено частково:
стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05 липня 2018 року у розмірі 130 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12 липня 2018 року у розмірі 160 000,00 грн.; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року у розмірі300 000,00 грн; за договором про надання цільової поворотної допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11 грудня 2018 року у розмірі 330 000,00 грн, а всього 920 000,00 грн.;
у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 червня 2024 року в частині вирішення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад логістик» про визнання договорів недійсними залишено без змін.
Стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 6845,54 грн.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 6 841,05 грн.
Постанова суду набрала законної сили та відсутні відомості про її оскарження.
Також матеріали справи не містять інформації про виконання судового рішення відповідачем у добровільному порядку.
05 серпня 2024 року ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСКЛАД ЛОГІСТИК» укладено додаткову угоду про розірвання договору про відступлення прав вимоги - № ЦПФД-20/09/18 від 20.09.2018 року (на суму 300 000 грн.).
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду від 02.07.2025 року було вирішено замінити стягувача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_2 ) на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЄВРОСКЛАД ЛОГІСТИК» (65026, м. Одеса, Деволанівський узвіз, буд. 12, приміщення № 15н; код ЄДРПОУ - 39692456) у виконавчому листі по справі № 369/10713/23 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛИСТВАН» (08171, Київська обл., Києво Святошинський р- н, село Хотів, вул. Промислова, буд. 3-Б; код ЄДРПОУ - 42070358) заборгованості у розмірі 300 000,00 грн. за договором про надання цільової поворотної допомоги № ЦПФД-20/09/18 від 20 вересня 2018 року.
Постановою Південно-Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 року у справі 916/1764/24(916/3052/25) задоволено апеляційну скаргу ліквідатора ТОВ «Євросклад Логістик» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.10.2025 у справі №916/1764/24(916/3052/25), якою: Позов ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросклад логістик" арбітражного керуючого Бови Дарії Володимирівни до ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги б/н від 07.02.2023 за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-05/07/18 від 05.07.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги б/н від 07.02.2023 за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-12/07/18 від 12.07.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та ОСОБА_1 . Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги б/н від 07.02.2023 за договором про надання цільової поворотної фінансової допомоги №ЦПФД-11/12/18 від 11.12.2018, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
По своїй суті заміна кредитора в зобов'язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку з заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої сторони. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку норми статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з нормами статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України.
За змістом Постанови Верховного Суду від 20.03.2018 по справі № 910/1972/17 за загальним визначенням правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним).
За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки. Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.
Згідно зі ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину.
При цьому, у ст. 517 ЦК України не визначений виключний перелік документів, які засвідчують права, що передаються, а тому залежно від особливостей конкретних правовідносин таким документом може бути і сам договір, який підтверджує факт виникнення та існування зобов'язальних відносин.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181 цс 20.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).
Реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК України) застосовується лише у разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним або який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена лише стороні недійсного правочину.
Реституція - це поновлення порушених майнових прав, приведення їх до стану, що існував на момент вчинення дії, якою заподіяно шкоди, тобто повернення або відновлення матеріальних цінностей у натурі - тих же самих, або подібних, або речей такої самої вартості.
Суд зауважує, що для заміни сторони необхідно встановити факт матеріального правонаступництва, саме по собі визнання недійсними договорів відступлення права вимоги, на підставі яких відбувся перехід прав кредитора не є правонаступництвом і безумовним підтвердженням набуття заявником статусу стягувача в межах вказаного виконавчого провадження. При цьому, в межах розгляду заяви, поданої в порядку статті 442 ЦПК України, суд не вправі встановлювати наслідки недійсності правочинів та визначати належного кредитора в зобов'язанні.
Відповідно до загальних правил, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Але в даному випадку визнані недійсними договори про відступлення права вимоги, які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю "Євросклад Логістик" та ОСОБА_1 , тобто права первісного кредитора ОСОБА_1 не можуть перейти до ТОВ «Євросклад Логістик» в порядку правонаступництва, оскільки таке право було визнано недійсним і сторони мають повернутись до стану, що існував на момент вчинення дії (рестетуція).
Отже, в матеріалах справи відсутні належні докази саме правонаступництва.
Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об'єктивно наявні у справі докази, оцінив їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичної особи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, N 303А, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
На підставі зазначеного та керуючись Законом України "Про виконавче провадження", ст. ст. 12, 81, 141, 200, 206, 263-265, 432, 447-453 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросклад Логістик» про заміну стягувача у виконавчому провадженні у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Листван» про стягнення коштів - відмовити.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення або складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 22 травня 2026 року.
Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ