Справа № 367/4309/26
Провадження №1-кп/367/854/2026
Іменем України
29 квітня 2026 року місто Ірпінь
Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Ірпені клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадження №12026111040000188 від 24.02.2026 стосовно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
установив:
у підготовчому судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, яке обґрунтовано таким. У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України. Так, ОСОБА_4 , громадянин України, який не працює, проживає у місті Ірпені, раніше судимий: 14.07.2023 за частиною четвертою статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статті 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки; 04.11.2025 за частиною четвертою статті 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, на підставі статті 75 України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки. ОСОБА_4 на стадії досудового розслідування застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, який на разі закінчується. Ураховуючи, що до завершення строку дії запобіжного заходу не є можливим розгляд цього кримінального провадження, а обставини, які стали підставами для застосування цього запобіжного заходу не змінилися, є необхідність у продовженні строку його дії. Покликаючись на положення частини третьої статей 177, 184 та 315 КПК України прокурор просив розглянути та задовольнити клопотання. Так, на думку прокурора, підставою для продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України, та які вказують, що обвинувачений може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Інші, більш м'які запобіжні заходи, крім домашнього арешту не можуть бути застосовані, оскільки особистість ОСОБА_4 не заслуговує на довіру, оскільки він є раніше судимим, офіційно не працевлаштований, родини, а також утриманців не має.
У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав подане клопотання у повному обсязі, просив його задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти продовження йому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, звернув увагу, що проживає сам, однак йому допомагає тітка, інколи йому необхідно їздити у місто Київ, оскільки перебуває на замісній терапії.
Заслухавши думку прокурора та обвинуваченого, розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу, дослідивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, суд дійшов висновку про таке.
За правилами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про продовження запобіжного заходу, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до приписів частин третьої - п'ятої статті 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Суд зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно з частиною першою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Судом встановлено, що у провадженні суду перебуває указане провадження, ухвалою від 02.04.2026 призначено підготовче судове засідання, до судового на разі не призначено. Ухвалою слідчого судді Ірпінського міського суду Київської області від 19.03.2026 ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком до 18.05.2026 в межах строку досудового розслідування із забороною залишати місце проживання, а також покладено певні обов'язки.
Розділ ІІ Кримінального процесуального кодексу України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення цього провадження. До заходів забезпечення згідно з пунктом 9 частини другої статті 131 КПК України віднесено запобіжні заходи. Порядок застосування до особи запобіжних заходів визначений главою 18 КПК України.
Згідно з частиною першою та шостою статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Вирішуючи питання щодо необхідності продовження строку застосованого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд погоджується з прокурором, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені пунктами 1, 3 та 5 частини першої статті 177 КПК України продовжують існувати.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до статті 12 КК України злочини, є тяжким. Тому, знаючи про тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його судом винуватим, обвинувачений може переховуватись від суду. При цьому, ОСОБА_4 офіційно не працює та не навчається, не одружений, осіб, яких він утримує чи піклується не має, отже не має міцних соціальних зв'язків.
Хоча тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 не є самостійною підставою утримання особи під вартою, проте, у сукупності з іншими обставинами суттєво збільшує ризик втечі.
Також, ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків, потерпілу, шляхом прохань, залякування, примусу, погроз або застосування насильства з метою надання ними неправдивих показань щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, що може призвести до ухилення винуватої особи від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_4 відомі анкетні дані указаних осіб та адреси їх проживання. Розгляд справи по суті у цьому кримінальному провадженні не розпочато.
Також суд погоджується з прокурором, що ОСОБА_4 може продовжувати свою протиправну діяльність, оскільки обвинувальний акт стосовно нього направлено до суду з інкримінацією йому дій під час перебування його на іспитовому строці та він раніше був засуджений за злочини проти власності.
З огляду на зазначене вище, враховуючи думку учасників, суд приходить до висновку, що клопотання слід задовольнити у повному обсязі.
Також суд звертає увагу ОСОБА_4 , що відповідно до частини п'ятої статті 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків. У разі порушенням ним обов'язків, покладених слідчим суддею, стосовно неї може бути застосований більш суворий вид запобіжного заходу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177-179, 181, 314-316 КПК України, суд
постановив:
клопотання прокурора Бучанської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження строку запобіжного заходу у виді домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на 60 діб заборонивши останньому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , (крім випадків необхідності отримання медичної допомоги або прибуття до зони укриття в разі оголошення повітряної тривоги на час дії воєнного стану).
Строк дії запобіжного заходу обчислювати з 29 квітня 2026 року до 27 червня 2026 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 такі процесуальні обов'язки:
1) прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду, а в разі неможливості з'явитися з поважних причин завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;
Контроль за виконанням ухвали покласти на орган Національної поліції за місцем перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під домашнім арештом (ВП №2 Бучанського РУП ГУНП в Київській області).
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під домашнім арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 01.05.2026.
Суддя ОСОБА_1