Справа № 366/818/26
Провадження № 1-кс/366/219/26
Іменем УКРАЇНИ
06 травня 2026 року с-ще Іванків
Слідчий суддя Іванківського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого у кримінальному провадженні - старшого слідчого СВ Відділення поліції № 3 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджено прокурором у кримінальному провадженні №12026111190000007 прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202611119000000 від 23.02.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 414 КК України відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Придніпровськ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з повною вищою освітою, війсковослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходить службу за призовом на посаді командира взводу ПТРК НОМЕР_2 ОМБР в/ч НОМЕР_1 , раніше не судимого-
До суду надійшло клопотання старшого слідчого СВ Відділення поліції № 3 Вишгородського районного управління поліції ГУ НП в Київській області підполковника поліції ОСОБА_3 , погоджено прокурором у кримінальному провадженні №12026111190000007 прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_4 матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1202611119000000 від 23.02.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263, ч.1 ст. 414 КК України відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області перебуває об'єднане кримінальне провадження ЄРДР № 12026111190000007 від 23.02.2026, за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 414 КК України.
Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_5 , 26.09.2023 на підставі Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» призваний на військову службу у збройні сили України та у відповідності до наказу № 5624 від 26.09.2023 призначений на посаду заступника командира ремонтної роти в/ч НОМЕР_1 .
У подальшому ОСОБА_5 , наказом № 408 від 27.07.2025 з 31.12.2025 призначений на посаду командира взводу ракетних комплексів мотопіхотного батальйону НОМЕР_2 окремої механізованої бригади НОМЕР_3 АК ОК « ІНФОРМАЦІЯ_2 » СВ ЗС України де проходив службу до 22.02.2026 включно.
Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Старший лейтенант ОСОБА_5 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ст. ст. 4, 9, 11, 125-126 Статуту внутрішньої служби ЗС України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, бути дисциплінованим, під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати негідних вчинків.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року, положень наказу МВС України № 622 від 21 серпня 1998 року «Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», зберігання бойових припасів здійснюється відповідно до дозвільної системи, яка є особливим порядком виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, обліку і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, а також відкриття та функціонування окремих підприємств, майстерень і лабораторій з метою охорони інтересів держави та безпеки громадян.
Пунктом 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 3 «Про судову практику в справах про викрадення та інше незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами, вибуховими речовинами, вибуховими пристроями чи радіоактивними матеріалами», визначено, що під незаконним зберіганням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин чи вибухових пристроїв розуміються умисні дії, які полягають у володінні (незалежно від тривалості в часі) без відповідного дозволу або із простроченням його дії будь-яким із зазначених предметів, що знаходиться не при особі, а в обраному нею місці.
Незаконне носіння холодної, вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв є умисними, вчиненими без передбаченого законом дозволу діями по їх переміщенню, транспортуванню особою безпосередньо при собі (в руках, одязі, сумці, спеціальному футлярі, транспортному засобі тощо).
Пунктом 12 вищезазначеної постанови визначено, що незаконним придбанням вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв слід вважати умисні дії, пов'язані з їх набуттям (за винятком викрадення, привласнення, вимагання або заволодіння шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем) всупереч передбаченому законом порядку - в результаті купівлі, обміну, привласнення знайденого, одержання як подарунок, на відшкодування боргу тощо.
Так, ОСОБА_5 , у порушення вищевказаних вимог законодавства, в кінці березня 2024 року, в денний період доби (точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), перебуваючи у складі свого підрозділу поблизу населеного пункту Балаклея Харківської області, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання для себе, без передбаченого законом дозволу, бойових припасів та вибухового пристрою, шляхом знахідки, придбав бойовий припас та вибуховий пристрій у вигляді оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, яка була споряджена запалом УЗРГМ з наявним маркуванням - зовні 583-51 та зворотної сторони УЗРГМ - 386-П-20-66, які помістив до кишені своєї сумки і в подальшому зберігав при собі, тобто, не припиняючи свої протиправні дій, ОСОБА_5 маючи умисел направлений на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, без передбаченого законом дозволу носив та зберігав при собі бойовий припас та вибуховий пристрій у вигляді оборонної осколкової ручної гранати Ф-1.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 будучи переведеним до нового місця дислокації, який розташований поблизу відселеного села Речиця зони відчуження, що постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, після лікування прибув 22.02.2026 року до вогневого опорного пункту «Живчик», та приблизно об 16 годині 30 хвилин того ж дня, після команди «Зайняття кругової оборони ВОП», допустив необережне поводження з боєприпасом та вибуховим пристроєм - оборонною осколковою ручною гранатою Ф-1, внаслідок чого відбулося відділення чеки від запалу УЗРГМ, зайняття сповільнювача запалу та ініціалізація підриву гранати на місці події.
Також, ОСОБА_5 , 22.02.2026 року відповідно до бойового розпорядження, перебуваючи на службі поблизу відселеного села Речиця зони відчуження, що постраждала внаслідок катастрофи на Чорнобильській АЕС, а саме на вогневому опорному пункті «Живчик», близько 16 години 30 хвилин, після отримання команди «Зайняття кругової оборони ВОП», ОСОБА_5 маючи при собі незаконно придбаний ним бойовий припас (вибуховий пристрій) - оборонну осколково ручну гранату Ф-1, яка була споряджена запалом УЗРГМ, з наявним маркуванням - зовні 583-51 та зворотної сторони УЗРГМ - 386-П-20-66, будучи обізнаним з технічними властивостями оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, у порушення правил поводження з нею, не маючи на меті умисного спричинення тілесних ушкоджень оточуючим, з власної необережності допустив необережне поводження з даною гранатою, внаслідок чого відбулося відділення чеки від запалу УЗРГМ, зайняття сповільнювача запалу та ініціалізація підриву гранати на місці події.
Внаслідок необережного поводження ОСОБА_5 із бойовою ручною гранатою Ф-1 та подальшим її вибухом, тілесні ушкодження отримав потерпілий ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який також є військовослужбовцем Збройних Сил України, займає посаду заступника командира батальйону з психологічної підтримки персоналу в/ч НОМЕР_1 , який отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального поранення нижніх кінцівок: сторонні тіла м'яких тканин нижніх кінцівок, які відповідно до висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Таким чином, для застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання до підозрюваного ОСОБА_5 , є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 414 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити одну із дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив суд клопотання задовольнити, посилаючись на доводи викладені у ньому, враховуючи наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання.
Вислухавши прокурора та захисника підозрюваного, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що слідчий СВ Відділення поліції № 3 Вишгородського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026111190000007 від 23.02.2026 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст.263, ч. 1 ст. 414 КК України.
29.04.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні незаконного поводження з бойовими припасами, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та у порушенні правил поводження із боєприпасами (вибуховим предметом), що становить підвищену небезпеку для оточення, якщо це заподіяло потерпілому тілесні ушкодження, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 414 КК України.
Обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні підтверджуються зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучено до клопотання.
Відповідно до частини другої статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що поняття обґрунтована підозра не визначене у національному законодавстві, але, зважаючи на вимоги, закріплені у статті 9 КПК України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд враховує позиції Європейського суду з прав людини викладені в його рішеннях.
Так, у пункті 32 справи «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, Series А, № 182) від 30 серпня 1990 року зазначено, що обґрунтована підозра це коли існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
На думку суду, обґрунтованість підозри повинна бути визначена враховуючи положення статті 94 КПК України, а саме, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Дослідивши у судовому засіданні надані органом досудового розслідування докази, суд дійшов висновку про те, що вони є такими, що обґрунтовують підозру ОСОБА_5 в інкримінованому злочині, так як надані слідчим докази свідчать про те, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміновані дії при зазначених у клопотанні обставинах.
Крім цього, суд бере до уваги надані у судовому засіданні захисником підозрюваного пояснення щодо вчинення ним протиправних дій та обставин, які стали тому причиною.
Так, відповідно до вимог статті 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями статті 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до вимог частини першої статті 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Стаття 176 КПК України регламентує, що запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.
Запобіжні заходи застосовуються: під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора, а під час судового провадження за клопотанням прокурора.
Крім того, вимогами статті 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Наведені, на думку слідчого судді, обставини свідчать, що слідчий та прокурор довели обставини, передбачені пунктом 1 частиною першою статті 194 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину, як і обставини, передбачені пунктом 3 тобто існування ризиків та наявність достатніх підстав для застосування запобіжного заходу як - особисте зобов'язання (пункти 3 частини першої статті 177 КПК України).
Врахувавши наявність обставин, які підтверджують доводи прокурора, про наявність ризиків, передбачених пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, зважаючи на обґрунтованість підозри про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 414 КК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість клопотання слідчого про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, а отже клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись вимогами ст. 176-179, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання -задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Придніпровськ, громадянина України, одруженого, який не має на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей, з повною вищою освітою, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який проходить службу за призовом на посаді командира взводу ПТРК НОМЕР_2 ОМБР в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання строком на шістдесят діб.
Зобов'язати підозрюваного ОСОБА_5 виконувати наступні дії :
- прибувати за вимогою до слідчого, прокурора, суду або до іншого визначеного органу державної влади;
- не відлучатися із місця несення служби де він перебуває чи може перебувати у зв'язку із зміною місця дислокації підрозділу, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця несення служби.
Строк дії ухвали до 29 2024 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1