Справа № 366/830/26
Провадження №3/366/530/26
19.05.2026 року с-ще Іванків
Суддя Іванківського районного суду Київської області Слободян Н.П.,
розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від відділення поліції № 1 Вишгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
07.04.2026 року до Іванківського районного суду Київської області надійшли матеріали справ про адміністративні правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
07.04.2026 матеріали справ об'єднанні в одне провадження.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 626138 від 28.03.2026 року, по суті правопорушення зазначено наступне:
27.03.2026 року о 17 год.50 хв в с. Левковичі по вул. Зарічна, 54 ОСОБА_1 , керуючи електро велосипедом марки GREEN GIANT б/н не обравши безпечної швидкості руху під час керування т/з , не впоравшись з керуванням, в результаті чого допустив до падіння, внаслідок чого велосипед отримав механічні пошкодження, а велосипедист тілесні ушкодження,
чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 625772 від 28.03.2026 року, по суті правопорушення зазначено наступне:
27.03.2026 року о 17 год.50 хв в с. Левковичі по вул. Зарічна, 54 ОСОБА_1 , керуючи електро велосипедом марки GREEN GIANT б/н з явними ознаками алкогольного сп?яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота та нестійка хода, від проходження огляду у встановленому порядку відмовився на службову бодікамеру 8 54340/855487,
чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судові засідання призначені 22.04.2026 та 19.05.2026 ОСОБА_1 не з'явився. Клопотань про відкладення розгляду справи та інших документів по суті справи до суду від нього не надходило.
Судова повістка про виклик направлена ОСОБА_1 за місцем його проживання, яке зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення та повернулась з відміткою «відсутність адресата за вказаною адресою».
Позначка на поштовому відправленні про неможливість вручення судової повістки у зв'язку з такою причиною як «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18 (касаційне провадження № 61-185св23).
У відповідності до положень ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення, крім іншого, зазначаються контактні відомості про особу, відносно якої він складається. Таке зазначення є необхідним для того, щоб орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення міг здійснити виклик особи для її участі при розгляді справи в порядку, визначеному ст. 277-2 КУпАП, тобто забезпечити можливість реалізації особою своїх прав. З положень цієї ж статті також випливає, що особа має право знайомитись з протоколом про адміністративне правопорушення, подавати пояснення і зауваження щодо його змісту, а також отримати його копію, в якій, крім іншого, зазначається компетентний орган, який в подальшому здійснюватиме розгляд справи по суті.
Тому, ознайомлення зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення є правом особи, а надання його для ознайомлення - обов'язком посадової особи, яка його складає.
Реалізація згаданого права та обов'язку є передумовою для подальшої реалізації особою, яка притягається до адміністративної відповідальності своїх прав при розгляді справи компетентним органом, у тому числі бути присутньою при розгляді справи, бути вислуханою, подати клопотання, ознайомитись з матеріалами справи тощо.
Таким чином, зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення адреси місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на яку судом направлена судова повістка про виклик і яка повернулась з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», а також відсутність зауважень щодо змісту протоколу від такої особи свідчить про згоду зі змістом протоколу (у тому числі про контактні дані) та про обраний спосіб реалізації особою своїх прав, у тому числі права проінформувати своє місце перебування та бути проінформованою про розгляд справи, отримувати кореспонденція, пов'язану з розглядом справи та знати результати її розгляду.
Додатково направлена повістка про виклик до суду у формі смс-повідомлення на зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення мобільний номер телефону, яка, згідно з матеріалами справи йому доставлена.
З огляду на викладене, неприбуття у судове засідання для розгляду справи ОСОБА_1 , який ознайомлений про наявність складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення та який про дату, час і місце судового засідання повідомлявся вчасно та належним чином, суддя розцінює як спосіб реалізації ним своїх прав, тому, розгляд справи слід провести без його участі.
Дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Як роз'яснено у п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст.283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Як зазначено у ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення має бути з'ясовано, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення у справі.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».
У рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 року (заява №36673/04) зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом). Виходячи з практики застосування Європейським судом Конвенції, у випадку, якщо передбачені санкції є достатньо суворими, то судовий розгляд має відповідати принципу справедливості відповідно до статті 6 Конвенції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із перелічених елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
При цьому, в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України»(з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.
Отже, доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху
Згідно п. 1.1 розділу 1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ від 10.10.2006 року № 1306 (далі - ПДР України), ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.1.10 розділу 1 ПДР України водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Враховуючи, що матеріали справ про адміністративні правопорушення об'єднані в одне провадження, відомості, які відображені у протоколах про адміністративне правопорушення стосуються подій, які мали місце в один і той же день, час, місці та відносно однієї і тієї ж особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази цих справ повинні досліджуватись разом в рамках одного провадження.
Саме такий порядок розгляду справи про адміністративні правопорушення є дотриманням засад провадження у справах про адміністративні правопорушення відповідно до норм КУпАП.
Це сприятиме повному, всебічному і неупередженому розгляду справи про адміністративні правопорушення у точній відповідності із законом, при цьому у повній мірі буде досліджено всі без виключення обставини, які підлягають дослідженню, у справі буде прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Розглянувши справу про адміністративні правопорушення з наявними в ній доказами, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку, що протоколи про адміністративні правопорушення складені правильно, відомості, які у них відображені відповідають фактичним обставинам справи, правопорушення кваліфіковані вірно, а наявні в матеріалах справ докази є належними, допустимими і достатніми у своїй сукупності та доводять, що в діях ОСОБА_1 є подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених:
ст. 124 КУпАП (порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів), що полягало в порушенні вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу та безпечно керувати ним;
ч. 1 ст. 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння), що полягало в порушенні вимог п. 2.5 ПДР України, відповідно до якого відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Його вина у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується:
- протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР 1 № 626138 від 28.03.2026 (ст. 124 КУпАП) та ЕПР 1 № 625772 від 27.03.2026 (ч. 1 ст. 130 КУпАП);
- схемою місця ДТП від 27.03.2026;
- протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та стану сп'яніння № 82 від 27.03.2026;
- поясненнями ОСОБА_1 від 27.03.2026;
- долученими в установленим законом порядку матеріалами на оптичному диску;
Із матеріалів справи не встановлено обставин, які б виключали адміністративну відповідальність ОСОБА_1 ..
Суддя, у відповідності до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, суддею не встановлено.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 вчинено два адміністративні правопорушення, справи про які об'єднано в одне провадження, адміністративне стягнення за вчинені правопорушень повинно бути накладено відповідно до вимог ст. 36 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
У цьому випадку, відносно ОСОБА_1 в силу ч. 2 ст. 36 КУпАП слід застосувати адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки така санкція є більш серйозною з числа вчинених правопорушень.
З огляду на встановлені обставини справи, а також враховуючи характер вчинених правопорушень, вид і міру адміністративного стягнення, яке застосовується до правопорушника за їх вчинення, враховуючи положення ст. 36 КУпАП, суддя приходить до висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП, тим більше, що санкція цієї статті є безальтернативною.
Саме такий вид адміністративного стягнення на переконання судді буде достатнім та необхідним для виконання завдань КУпАП, зокрема він забезпечить запобігання вчинення правопорушником нових правопорушень, його виховання у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків та відповідальності перед суспільством.
Судовий збір
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись ст.ст. 23, 24, 33, 36, 40-1, 126, 130, 245, 280, 283-285 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП: невідомий) визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та в силу ст. 36 КУпАП, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 рік.
(реквізити для оплати штрафу - отримувач: ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081300, банк отримувача: Казначейство України(ел. адм. подат.), код ЄДРПОУ 37955989, рахунок отримувача UA488999980313030149000010001, код класифікації доходів 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, № протоколу про адміністративне правопорушення).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665, 60 грн. (шістсот шістдесят п'ять гривень 60 копійок).
реквізити для оплати - отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
У відповідності до ч. 1 ст. 307, ч. ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому копії цієї постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення зазначеного строку має бути надісланий до Іванківського районного суду Київської області.
У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, ця постанова буде направлена для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або за місцезнаходженням його майна, де з правопорушника буде стягнуто подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення, розмір яких визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особами, визначеними ч. 2 ст. 294 КУпАП до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Іванківський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня вручення копії постанови.
Строк пред'явлення до виконання цієї постанови становить три місяці.
Суддя Н.П. Слободян