"21" травня 2026 р. Справа № 363/7389/25
21 травня 2026 року м. Вишгород
Вишгородський районний суд Київської області у складі: головуючої судді Дьоміної О.П., за участі секретаря Підопригори Х.О., представника позивачів Герасимовської Н.М., позивачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представника відповідача Кобзаренка Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що подана представником позивачів - адвокатом Герасимовською Н.М. до ТОВ «СМК СЕРВІС» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,-
08.12.2025 року до Вишгородського районного суду Київської області надійшла вказана позовна заява.
Так, 21.04.2026 року на адресу суду від представника відповідача ОСОБА_9 до суду спрямоване клопотання про зупинення провадження у цій справі стосовно позовних вимог за №3 та похідної вимоги за №4 цього позову, до набрання законної сили рішенням суду у справі за №363/520/26. Так, в обґрунтування клопотання представник відповідача зазначав, що в провадженні Вишгородського районного суду перебуває справа за №363/520/26 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 до ТОВ «СМК СЕРВІС», ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 про визнання рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку недійними та визнання недійною додаткової угоди, крім того, у цій справі судом прийнято ухвалу про забезпечення позову, яка набрала законної сили і виконана відповідачем, а саме заборонено працівникам та уповноваженим особам ТОВ «СМК СЕРВІС» обмежувати позивачам доступ до користування окремими об'єктами спільного майна у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема ліфтами та шлагбаумами, до розгляду справи по суті. Позовна вимога у справі за №363/7389/25 за №3: усунути перешкоди у користуванні прибудинковою територією багатоквартирного будинку (в'їзд-виїзд через шлагбауми) шляхом припинення блокування номерів телефонів та дія вказана в ухвалі суду у справі за №363/520/26 - заборонити обмежувати доступ до користування шлагбаумами є тотожним, суть цих вимог однакова, але в цій справі деталізований спосіб надання доступу, а в інший ця вимога по суті є загальною. Крім того, у справі за №363/520/26 безпосередньо досліджується правова підстава (зокрема її законність), яка надає ТОВ «СМК СЕРВІС» повноваження вчиняти певні дії щодо спільного майна співвласників багатоквартирного будинку. Наявність або відсутність такої підстави має визначальне значення для оцінки правомірності дій відповідача, а також є ключовою при вирішенні позовних вимог за №3 та за №4 у цій справі.
Крім того, представник відповідача Кобзаренко Ю.В. просив суд закрити провадження по цій справі в частині вимог позивачів за п. 1 та п. 2 вказаної позовної заяви тому, що ці вимоги відповідачем добровільно виконані та перерахунок за послуги здійснено, що підтверджується наданими довідками.
Представник позивачів ОСОБА_13 та позивачі проти цих клопотань заперечували.
Так, заперечуючи проти клопотання представника відповідача про зупинення провадження у цій справі, представник позивачів зазначала, що справа за №363/7389/25 та справа за №363/520/26 не є тотожними ані за суб'єктним складом, ані за предметом спору, ані за підставами позову та часовими межами спірних правовідносин. Так, у справі за №363/7389/25 відповідачем є виключно ТОВ «СМК СЕРВІС», тоді як у справі за №363/520/26, окрім ТОВ «СМК СЕРВІС», відповідачами також є ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 . Відтак рішення у справі за №363/520/26 не може мати преюдиційного значення для даної справи у розумінні ст. 82 ЦПК України. Крім того, предмет спорів у вказаних справах є різним. У справі за №363/7389/25 позивачами заявлено вимоги про захист прав споживачів житлово-комунальних послуг, зобов'язання ТОВ «СМК СЕРВІС» здійснити перерахунок та списання неправомірно нарахованої заборгованості за період з 01.10.2022 року по 14.02.2024 року, усунення перешкод у користуванні прибудинковою територією шляхом внесення номерів телефонів позивачів до GSM системи шлагбаумів, а також про відшкодування моральної шкоди та стягнення витрат на правничу допомогу. У межах даної справи досліджуються обставини фактичного ненадання послуг, правомірність нарахування платежів, дії відповідача щодо обмеження доступу позивачів до прибудинкової території, наявність або відсутність у відповідача матеріально-технічної бази для надання послуг, результати перевірок ГУ Держпродспоживслужби в Київській області, приписи, постанови про накладення штрафів та інші документи, що стосуються діяльності ТОВ «СМК СЕРВІС» у 2022- 2025 роках. Натомість у справі за №363/520/26 предметом спору є визнання недійсними рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку, оформлених протоколом від 17.10.2025 року, а також визнання недійсною додаткової угоди до договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. У цій справі досліджуються питання дотримання процедури скликання та проведення зборів співвласників, законності письмового опитування, порядку голосування, оформлення протоколу, повноважень ініціативної групи, зміни умов договору з управителем та затвердження нового кошторису. Спірні правовідносини у справі за №363/520/26 виникли у серпні - жовтні 2025 року. Таким чином, справи за №363/7389/25 та за №363/520/26 мають різний предмет доказування, різні юридично значимі обставини, різний часовий період виникнення правовідносин та різні способи судового захисту. Окрім цього, позовні вимоги у вказаних справах є різними за своїм змістом, характером та правовою природою. У справі за №363/7389/25 позовні вимоги мають майновий та зобов'язальний характер і спрямовані на поновлення порушених прав споживачів житлово-комунальних послуг шляхом перерахунку платежів, списання заборгованості, усунення перешкод у користуванні спільним майном та компенсації моральної шкоди. Натомість у справі за №363/520/26 заявлені переважно немайнові вимоги, спрямовані на оскарження рішень зборів співвласників та дійсності додаткової угоди до договору управління багатоквартирним будинком. Отже, твердження відповідача про взаємопов'язаність чи тотожність зазначених справ є безпідставним та не відповідає фактичним обставинам і предмету заявлених позовних вимог. Також відсутня об'єктивна неможливість розгляду справи за №363/7389/25 до вирішення справи за №363/520/26, оскільки наявні у матеріалах справи докази дозволяють суду самостійно встановити та оцінити всі обставини, які входять до предмета доказування у даній справі.
Що стосується клопотання представника відповідача про закриття провадження в цій справі, оскільки відповідачем нібито виконані вимоги позивачів, викладені у п. 1 та п. 2 цього позову, представник позивачів теж заперечувала посилаючись на те, що жоден із позивачів не отримував та не був ознайомлений із будь-якими довідками про проведення перерахунку до моменту їх подання до суду. Водночас сам факт подання таких довідок не свідчить про належне задоволення позовних вимог, оскільки надані документи не підтверджують фактичного стану взаєморозрахунків між сторонами та не є належними фінансовими документами, які б підтверджували відсутність чи наявність заборгованості. У даному випадку належним документом, який може підтверджувати стан взаєморозрахунків між сторонами, є акт звірки взаєморозрахунків, що містить інформацію про нарахування, платежі та проведені операції за відповідний період. Такий документ складається у двох примірниках та підписується сторонами. Саме акт звірки взаєморозрахунків є одним із основних документів, який використовується у судовій практиці для підтвердження або спростування наявності заборгованості. Однак представником відповідача не надано суду жодного акта звірки взаєморозрахунків щодо будь-кого із позивачів, а також відсутні докази направлення таких документів позивачам для ознайомлення чи підписання. Крім того, у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 19.09.2022 року, зокрема у п. 6, прямо передбачено право співвласників без додаткової оплати отримувати від управителя інформацію про ціну послуги з управління, структуру тарифу, фактичні витрати, виконані роботи та стан взаєморозрахунків. Разом з тим, як зазначалося позивачами у позовній заяві, протягом тривалого часу ТОВ «СМК СЕРВІС» фактично не забезпечувало належної комунікації із співвласниками будинку, не надавало повної та достовірної інформації щодо нарахувань, перерахунків, структури тарифів та підстав формування заборгованості, а також залишало без належного реагування заяви, звернення та зауваження позивачів. Саме така поведінка відповідача стала однією з підстав звернення позивачів до суду та спричинила їм значні моральні переживання. Навіть у випадку проведення відповідачем будь-яких внутрішніх перерахунків, останній не довів належним чином факту повідомлення про це позивачів, не надав належних доказів фактичного стану взаєморозрахунків та не спростував обставин, викладених у позовній заяві щодо порушення прав позивачів та завдання їм моральної шкоди. Крім того, предметом спору між сторонами є не лише питання формального списання певних сум, а й правомірність дій відповідача щодо нарахування платежів, належного виконання обов'язків управителя, дотримання прав співвласників як споживачів житлово-комунальних послуг та наслідків таких дій для позивачів.
Суд, дослідивши клопотання представника відповідача приходить до наступного:
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений, своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
У постанові Верховного Суду України від 07.10.2015 року у справі за №6-1367цс15 зазначено, що «зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи».
У постанові Верховного Суду України від 01.02.2017 року в справі за №6-1957цс16 зазначено, що «межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року за №475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі».
Чинним Цивільним процесуальним кодексом України передбачено виключний перелік підстав для зупинення провадження у справі, за наявності яких суд зобов'язаний або може зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України - суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду, викликаний наявністю однієї із передбачених у законі обставин, які перешкоджають розглядові справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Зупинення провадження у справі не повинне призводити до необґрунтованого затягування розгляду справи. Зупинення провадження з підстав, не передбачених ЦПК України, не допускається.
Визначаючи наявність підстав, передбачених ст. 251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у п. 6 ч. 1 цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішенні питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Відповідно до роз'яснення, що містяться в п. 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12.06.2009 року за №2 «Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
Суд не погоджується з доводами представника відповідача щодо неможливості вирішення цієї справи, предметом якої є здійснення перерахунку за послуги за період з 01.10.2022 року по 14.02.2024 рік, зобов'язання усунути перешкоди у користуванні прибудинковою територією шляхом припинення блокування номерів телефонів позивачів та їх внесення до системи управління шлагбаумами, а також стягнення спричиненої моральної шкоди до розгляду та вирішення позову про визнання рішень зборів співвласників багатоквартирного будинку недійсними та визнання недійсною додаткової угоди. При цьому суд вважає відсутніми підстави для зупинення провадження у цій справі, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом даного судового розгляду, а відсутність набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі, предметом якої є оскарження рішень зборів та додаткової угоди не позбавляє суд можливості прийняти вмотивоване та законне рішення у вказаній справі.
Аналізуючи викладене, суд вважає, що представником відповідача не наведено переконливих для суду аргументів щодо необхідності зупинення провадження по справі до набрання судовим рішення законної сили в іншій справі.
Що стосується клопотання представника відповідача про закриття провадження по цій справі в частині вимог, передбачених п. 1 та п. 2 цього позову, оскільки відповідачем виконані вимоги добровільно, отже відсутній предмет позову, суд зазначає наступне:
Так, дійсно, згідно вимог ст. 255 ЦПК України - суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо:
1) справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
2) відсутній предмет спору;
3) набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами;
4) позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;
5) сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом;
6) суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 186 цього Кодексу;
7) настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;
8) після відкриття провадження у справі між сторонами укладено угоду про передачу спору на вирішення до третейського суду, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана.
Представник відповідача, звертаючись до суду з цим клопотанням зазначав, що у цій справі відсутній предмет спору за вимогами позивачів, викладеними у п. 1 та п. 2 позовної заяви, оскільки відповідач добровільно їх виконав. В той же час позивачі та їх представник категорично проти цього заперечували, посилаючись на те, що зазначені вимоги відповідачем не виконані, а відтак вважати, що у вказаній справі відсутній предмет спору у суду не має жодних підстав, справа підлягає розгляду та вирішенню відповідно до вимог діючого законодавства України і саме у остаточному рішенні, за наслідками розгляду, суд вирішить спір, який виник між сторонами по справі, в тому числі і щодо належного виконання вимог позивачів відповідачем.
Керуючись ст.ст. 102-104, 107, 109, 252, 258, 259, 353 ЦПК України, суд, -
У задоволенні клопотань представника відповідача Кобзаренка Ю.В. про зупинення та закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , що подана представником позивачів - адвокатом Герасимовською Н.М. до ТОВ «СМК СЕРВІС» про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 353 ЦПК України.
Окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції зокрема і щодо передачі справи на розгляд іншого суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 цього Кодексу.
Головуюча суддя О.П. Дьоміна