07541, вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська обл.
№ провадження 1-кп/356/47/26
Справа № 356/284/26
21.05.2026 року Березанський міський суд Київської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
представника потерпілих ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Березанського міського суду Київської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025100070001992 від 28.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України,
У провадженні Березанського міського суду Київської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.
13.05.2026 прокурором групи прокурорів у кримінальному провадженні №12025100070001992 прокурором Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_7 було подано до канцелярії суду клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
В обґрунтування необхідності продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 прокурор зазначив, що ризики, які передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України не відпали, а продовжують існувати.
Так, в клопотанні вказано, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватись від слідства та суду. Крім того, ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , а в АДРЕСА_2 , проживав у квартирі, що належить цивільній дружині обвинуваченого, власного житла в даному населеному пункті не має, жодних стримуючих факторів для залишення Київської області не встановлено.
Окрім того, встановлена наявність ризику того, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків та потерпілу у даному кримінальному провадженні. За таких обставин, як підкреслено в клопотанні, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Також, прокурор зазначає, що існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення, оскільки останній після вчинення кримінального правопорушення, сів до автомобіля, що належав померлій та поїхав у м. Бориспіль, де його продав, вчинивши ще одне кримінальне правопорушення. Це може свідчити, про те, що ОСОБА_4 не володіє достатнім рівнем самоконтролю (на це також вказує і спосіб вчинення вбивства), та це свідчить про схильність до вчинення правопорушень та нехтування вимогами дотримання законів.
Разом з тим, в клопотанні зазначено, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, пов'язаними із перешкоджанням здійсненню кримінального провадження шляхом переховування від суду та впливу на свідків, потерпілого. У досудового розслідування є достатні підстави вважати, що будь-який інший запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою, не може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відтак прокурор ОСОБА_8 просить суд продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 13.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав повністю, просив його задовольнити.
Представник потерпілих ОСОБА_6 повністю підтримав клопотання прокурора, просив продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обгрунтовував свою позицію існуванням ризиків, передбаченх ст. 177 КПК України
Обвинувачений ОСОБА_4 не бажав висловлюватись щодо заявленого клопотання.
Захисник ОСОБА_9 проти продовження строку тримання під вартою відносно його підзахисного заперечив, вказавши, що ризики, які можуть стати підставою для продовження дії запобіжного заходу і перелічені в клопотанні прокурора, є припущеннями і жодними доказами не доводяться. Також просив замінити існуючий запобіжний захід на будь-який інший, не пов'язаний із триманням під вартою.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України. Санкція ч. 1 ст. 115 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавленням волі, ч. 3 ст. 289 КК України - позбавлення волі від восьми до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Отже, в розумінні п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, може застосовуватися запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Згідно із положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Дослідивши матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, з точки зору достатності та взаємозв'язку для доведення обґрунтованості підозри, суд приходить до висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, які могли б об'єктивно зв'язувати ОСОБА_4 з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що обвинувачений міг вчинити дані кримінальні правопорушення.
Крім того, суд наголошує, що для запобігання вказаним у клопотанні ризикам, повинен бути врахований суспільний інтерес, що полягає у виконанні завдань, які передбачені ст. 2 КПК України, зокрема, у захисті інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та інтересів інших учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. Такий суспільний інтерес, незважаючи на презумпцію невинуватості обвинуваченого, превалює над принципом поваги до свободи особистості, про що зазначено у п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року.
Суд враховує те, що обвинуваченому ОСОБА_4 інкримінується вчинення, зокрема, і особливо тяжкого злочину, об'єктом якого є життя людини. На думку суду конкретним суспільним інтересом, який превалює над принципом поваги до свободи особистості є забезпечення конституційних засад, спрямованих на захист найвищих соціальних цінностей в Україні, а саме людини, її життя та здоров'я.
Згідно з рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 115 КК України та ч. 3 ст. 289 КК України, за які законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років позбавлення волі та від восьми до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна чи без такої, та ті обставини, що ОСОБА_4 на теперішній час не має постійного місця роботи та не має місця реєстрації проживання на території України, до взяття під варту ОСОБА_4 проживав по АДРЕСА_2 , де за цією ж адресою проживає свідок обвинувачення, що зможе спричинити ризик незаконного впливу на свідка.
Крім того, суд при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу бере до уваги ту обставину, що після загибелі ОСОБА_10 за версією слідства, ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, скориставшись автомобілем марки "Volkswagen" моделі "Golf" д.н.з. НОМЕР_1 та в подальшому продав його іншій особі, що може бути підтвердженням наявності ризику переховування та може свідчити про схильність до вчинення інших кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція Європейського Суду з прав людини, викладена у п. 60 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого, однак застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування), може незаконно впливати на свідків та потерпілу, вчинити інший злочин. Ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не зникли. Доказів, які б спростовували наявні ризики та вказані обставини, суду не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 діб.
Керуючись ст. 177, 183, 194, 199, 331, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні № 12025100070001992 прокурора Баришівського відділу Броварської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12025100070001992 від 28.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб, до 20 липня 2026 року включно та утримувати його в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Київської області протягом 05 (п'яти) днів з дня її проголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали суду буде оголошено 21.05.2026 12 годині 45 хвилин.
Суддя ОСОБА_1