провадження № 2/294/13/26
справа № 405/2510/23
22 травня 2026 року м. Чуднів
Чуднівський районний суд Житомирської області у складі головуючого - судді Білери І.В., за участі:
- секретаря судового засідання Івашкевич В.П.,
- позивачки ОСОБА_1 ,,
- представника позивачки ОСОБА_2 ,
- представника органу опіки та піклування Розмаїтої Л.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Чуднівської міської ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав, -
14.04.2023 позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом до відповідача, в якому просила позбавити його батьківських прав стосовно доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позову посилається на те, що 20.10.2011 рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Від спільного шлюбу в них народилось двоє дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 24.10.2011 з відповідача стягнуто аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_1 та сина ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача. З моменту ухвалення рішення суду про стягнення аліментів лише позивачка займається вихованням та навчанням дітей, їх утриманням, забезпечує житлом, одягом, їжею, гідними умовами життя, піклується про духовний, фізичний, розумовий розвиток, дбає про їх здоров'я. Весь цей час відповідач життям дітей не цікавиться, не телефонує, на дні народження не приходить, не виявляє бажання спілкуватися з дітьми та брати участь у їх вихованні та утриманні. Крім того, відповідач неналежним чином виконував свій обов'язок щодо сплати аліментів про що свідчить довідка розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 31.01.2023, видана Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), відповідно до якої заборгованість відповідача за аліменти склала 36 937,85 грн. Наголосила, що 23.05.2018 відповідач звертався з позовною заявою до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовною заявою про оспорювання батьківства та виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини (справа №294/697/18) для того, щоб уникнути сплати аліментів на утримання дітей. Однак після підготовчого засідання відмовився від позову. Після відмови від позову ОСОБА_3 сплатив заборгованість зі сплати аліментів одним платежем, та повідомив позивачку, що надалі спілкуватись з дітьми не бажає, щоб ОСОБА_1 зверталась до суду про позбавлення його батьківських прав.
15.05.2025 від ОСОБА_3 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити позивачці в позовних вимогах, обґрунтовує, що всі обставини, на які посилається позивачка, не відповідають дійсності, оскільки ініціатором розлучення була ОСОБА_1 . Незважаючи на те, що він хотів зберегти сім'ю, після розлучення намагався зустрічатись з дітьми, позивачка постійно чинила перешкоди, налаштовувала дітей проти нього, і продовжує це робити по даний час. Щоб не травмувати дітей він перестав їм телефонувати та приїздити, так як змінив своє місце проживання та переїхав до Кіровоградської області. Щодо сплати аліментів зазначає, що після переїзду захворів та тривалий час не працював, у зв'язку з чим і виникла заборгованість, яку він вже погасив. Щодо подачі позовної заяви про оспорювання батьківства та виключення відомостей з актового запису, пояснив, що він неправильно був проінформований адвокатом, а як тільки розібрався в ситуації, негайно відмовився від подальшого розгляду цього позову.
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Кіровограда від 12.05.2023 справу передано за територіальною юрисдикцією до Кіровоградського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою судді Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.09.2023 у справі відкрито провадження, підготовче судове засідання призначено на 12.10.2023.
Ухвалою Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 12.10.2023 справу передано за територіальною юрисдикцією до Знам'янського районного суду Кіровоградської області.
Ухвалою судді Знам'янського районного суду Кіровоградської області від 17.11.2023 справу передано за територіальною юрисдикцією до Чуднівського районного суду Житомирської області.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 головуючим у справі визначено суддю Білеру І.В.
Ухвалою судді від 07.05.2025 у справі відкрито провадження за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 24.06.2025.
Ухвалою суду від 24.06.2025 було замінено третю сторону у справі, а саме орган опіки та піклування в особі Служби у справах дітей Виконавчого комітету міської ради м. Кропивницького на Службу у справах дітей Чуднівської міської ради Житомирської області.
Ухвалою суду від 05.09.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 10.10.2025.
Судові засідання у справі, призначені на 10.10.2025, 21.11.2025, 08.01.2026 та 03.02.2026 не відбулись у зв'язку з різними обставинами.
Ухвалою суду від 03.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, та суду повідомила, що після розірвання шлюбу у 2010 році вони з відповідачем стали проживали окремо, вона у с. Великі Коровинці Чуднівського району Житомирської області, а відповідач переїхав у Львівську область. На момент розірвання шлюбу дочці було 6 років. З того часу відповідач жодного разу не приїхав до дітей, позивачка сама виховувала їх, коштів від відповідача не отримувала, участь в житті дітей він не брав, про життя дітей не знав та не цікавиться на даний час, аліменти не сплачував, що призвело до великої заборгованості по їх сплаті. у 2011 році на підставі рішення суду з відповідача було стягнуто аліментів на утримання дітей, яке він не виконував. Після офіційного працевлаштування у 2021 році на роботу з відповідача виконавча служба почала стягувати аліменти на утримання дітей. Однак лише після подання у 2021 році позовної заяви про позбавлення батьківських прав відповідач почав добровільно погашати утворену раніше заборгованість зі сплати аліментів. Додаткових коштів дітям відповідач ніколи не пропонував. У лютому поточного року син попросив батька дати дозвіл на реєстрацію його місця проживання у м. Київ, оскільки такий необхідний неповнолітній особі. Відповідач надав дозвіл, який переслав поштовим зв'язком, однак навіть не оплатив вартість переказу, у зв'язку з чим дитина самостійно сплачувала за поштові послуги власними кишеньковими коштами. Також в цей період син єдиний раз попросив у батька фінансової допомоги для завершення ремонту житла у Києві, так як хотів швидше переїхати, після чого відповідач заблокував дитину у своєму телефоні. У старших класах дочці необхідно було одягнути корсет у зв'язку з виявленням кіфозу, який вона змушена була носити близько 3 років. Хвороба також потребувала витрат на масажі. Жодної допомоги відповідач дитині не надавав. Більше того, закордоном була можливість отримати швидке та якісне лікування виявленої хвороби, однак відповідач відмовився надавати дозвіл на виїзд дитини за кордон. У 2022 році вони з дітьми переїхали проживати в м. Київ, оскільки дочка стала студенткою і навчалася, а позивачка знайшла роботу в м. Києві. Проживали на орендованій квартирі, відповідач теж нічим не допомагав. У травні 2025 року дочка отримала серйозну травму ноги, внаслідок чого проходила дороговартісний курс лікування, однак батько будь-якої допомоги на лікування дитини не надавав.
Представник позивача в судовому засіданні вказав, що 20.10.2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 шлюб було розірвано на підставі рішення Чуднівського районного суду Житомирської області. Рішенням цього ж суду від 24.10.2011 було стягнено аліменти на утримання дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 від доходу платника аліментів відповідача. Фактично з 2011 року лише позивач займалася вихованням дітей, забезпечувала їх житлом, одягом, піклується про їх розвиток, дбає про їхнє здоров'я. За весь цей час відповідач не брав участі у житті дітей, на дні народження не вітав, не приймав участь у їхньому вихованні, навчанні, не піклувався про їхній стан та здоров'я. 04.01.2024 Великокоровинецький ліцеєм видана довідка, в якій вказано, що протягом довгого часу, а саме більше 9 років, відповідач не брав участі у навчанні та вихованні дітей. У 2018 році відповідач звертався до Чуднівського районного суду Житомирської області з позовною заявою про виключення відомостей батька з актового запису про народження дитини (справа 294/697/18), однак після підготовчого засідання ОСОБА_3 відмовився від позову. Також матеріали справи містять інформацію про заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 36 937,85 грн., що також підтверджує ухилення від батьківських обов'язків. Також в соціальних мережах принижує честь і гідність своєї дитини ОСОБА_1 . Батько дітей не забезпечує необхідного харчування, спілкування, для їх нормального самоусвідомлення, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на фізичний розвиток дітей, не дає їм доступу до культурних та духовних цінностей, тому просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ..
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, однак 11.05.2026 на адресу суду від відповідача надійшла заява, в якій він просив проводити судовий розгляд за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує, на допиті свідків не наполягає, однак просить при ухваленні рішення врахувати його відзив на позовну заяву.
Орган опіки та піклування у судовому засіданні висловився на розсуд суду, надавши попередньо висновок про недоцільність позбавлення відповідача батьківських прав.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, оцінивши докази, надані на підтвердження вимог позовної заяви, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданого 24.03.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянин України ОСОБА_3 - відповідач у справі, та громадянка України ОСОБА_1 (а.с. 9).
Також відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , повторно виданого 24.03.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянин України ОСОБА_3 - відповідач у справі, та громадянка України ОСОБА_1 (а.с. 10).
Заочним рішенням Чуднівського районного суду від 20.10.2011 у справі №2-692/2011 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстрований у відділі РАЦС Чуднівського районного управління юстиції Житомирської області, актовий запис №86. (а.с. 7)
В матеріалах справи міститься довідка Великокоровинецького ліцею Чуднівської міської ради Житомирської області від 04.01.2023 №1 про те, що батько дітей ОСОБА_3 протягом тривалого часу (9 років) не цікавиться навчанням дітей, не брав участі у житті і вихованні дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Довідкою про розрахунок заборгованості, виданої 31.01.2023 Соборним відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), заборгованість відповідача ОСОБА_3 зі сплати аліментів складає 36 937,85 грн.(а.с. 12-13).
Відповідно до висновку органу опіки та піклування, долученого до матеріалів справи, не є доцільним позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно дітей ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оскільки відповідач підтвердив позитивною характеристикою з місця роботи, довідкою виконавчої служби про відсутність заборгованості зі сплати аліментів. Також орган опіки та піклування Чуднівської міської ради зазначив, що ефективно дослідити всі моменти в питанні доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей неможливо, оскільки останній проживає у м. Знам'янка Кіровоградської області, а мати ОСОБА_1 разом з дітьми проживають у м. Київ, тобто за межами Чуднівської територіальної громади. (а.с. 198-199)
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_1 повідомила, що є дочкою відповідача, позовні вимоги матері щодо позбавлення прав батька ОСОБА_3 підтримує. Додатково повідомила, що коли їй було 6 років батько покинув їх і до цього часу зовсім не цікавився її життям, не намагався зв'язатись з нею, хоча у неї власний номер телефону, жодного разу не спілкувався з нею, не пропонував своєї допомоги. Так як він не брав участі у її житті, в неї також не виникало бажання звертатись до нього за допомогою. Вона закінчила Великокоровинецький ліцей Житомирського району Житомирської області та наразі навчається на 3 курсі академії на візажиста у м. Києві, навчання потребує значних витрат, однак батько ніколи не допомагав матеріально. Вона веде сторінки в соціальних мережах, виставляє свої роботи, але батька в друзях немає. Мати жодним чином не перешкоджала їх спілкуванню з батьком. Пам'ятає, що коли навчалась в дев'ятому класі, їй потрібно було лікувати спину, і для того щоб отримати належне лікування потрібно було поїхати за кордон. Так як вона була ще неповнолітня, потрібно було дозвіл батька, але ОСОБА_3 не дав дозволу на виїзд, тому вона змушена була одягнули корсет, в якому проходила близько 3 років до 11 класу. Також у 2026 році вона отримала травму ноги, а порвала зв'язки, в коліні набиралась рідина, потрібно було також дороговартісне лікування, однак батько допомоги не пропонував, хоча знав про її травмування.
Опитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 повідомив, що є сином відповідача, підтримує матір в питанні позбавлення його батьківських прав. Він не пам'ятає батька зовсім, крім спогаду з дитинства, як він вдарив матір. Має соціальні мережі, але в друзях батька також не має. Мати не забороняла йому спілкуватись з батьком, однак він ініціативи не проявляв. На даний час бажання в самого ОСОБА_4 в спілкуванні також немає. Батько жодного разу не вітав його з днем народження, не надсилав ніяких подарунків. ОСОБА_4 навчається вже 2 роки в Києві, батько жодного разу не приїзджав, на збори не приходив та не цікавився його навчанням.
Допитана в якості свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні повідомила, що є матір'ю позивачки ОСОБА_1 .. Вказала, що сама допомагала у вихованні дітей. За період шлюбу між позивачем та відповідачем і раніше були сварки та фінансові суперечки, участі у вихованні дітей і на той час відповідач не приймав, в садочок не водив. З моменту розлучення дітей не навідував, не платив аліментів, що призвело до великої заборгованості по їх сплаті, хоча своїй матері, яка проживала в одному селі з ними, гроші привозив та навідував. Не дав дозволу на виїзд внучці ОСОБА_1 закордон для лікування, внаслідок чого вона мусила ходити 3 роки в корсеті. За останні десять років жодного разу не приїжджав, не вітав дітей з днем народження. Коли відповідач з позивачкою розлучались, то пам'ятає, що ОСОБА_3 з внучки зняв сережки, коли поїхав з сім'ї. Дочка ніяким чином не перешкоджала у спілкуванні з дітьми, але сам ОСОБА_3 не намагався зв'язатись чи побачитись зі своїми дітьми. Ніякого утримання дітей батько не надає. Син попросив у батька з номеру телефону мами фінансової допомоги, але той заблокував її номер.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.
Завданнями цивільного судочинства (ст. 2 ЦПК України) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Вирішуючи заявлений позов, суд виходить з того, що статтею 51 Конституції України визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Регулювання сімейних відносин з метою забезпечення кожної дитини сімейним вихованням здійснюється Сімейним кодексом України (стаття 1 СК України).
Статтею 141 СК України встановлено рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини. Зокрема, визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
За приписами ч. 2 ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до частин 1 - 4 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини. Батьки мають право укласти договір щодо здійснення батьківських прав та виконання обов'язків тим з них, хто проживає окремо від дитини. Договір укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.
Відповідно до статті 15 СК України сімейні обов'язки є такими, що тісно пов'язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу. Сімейні обов'язки особистого або майнового характеру є обов'язками конкретної особи (дружини, матері, батька тощо). Вони не можуть бути передані добровільно іншому за договором або перекладені на іншого за законом.
У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов'язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.
Так, ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини є самостійною підставою для позбавлення батьківських прав (стаття 164 СК України).
Згідно з ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Зі змісту висновку органу опіки та піклування вбачається, що ефективно дослідити всі моменти в питанні доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно дітей неможливо, оскільки останній проживає у м. Знам'янка Кіровоградської області, а мати ОСОБА_1 разом з дітьми проживають у м. Київ, тобто за межами Чуднівської територіальної громади.
Разом з тим, з показань дітей, наданих в судовому засіданні, вбачається, що з моменту розлучення з їх матір'ю батько не приймає ніякої участі у їх житті (близько 16 років), тобто самоусунувся від виховання та утримання останніх. Поведінка відповідача є свідомою та систематичною.
Сам по собі факт заперечення проти позову відповідачем не свідчить про дійсний його інтерес до дітей, оскільки батько роками не бере участі у їх вихованні та не цікавиться їхнім життям.
При цьому, судом під час розгляду справи не було встановлено, що відповідачу чинилися перешкоди належним чином виконувати свої батьківські обов'язки, або що відповідач не виконує батьківські обов'язки з поважних причин.
З урахуванням інтересів дітей, суд вважає, що відповідач ухиляється від виконання батьківських обов'язків, і з огляду на приписи ч. 6 ст. 19 СК України не погоджується з висновками органу опіки та піклування про недоцільність позбавлення останнього батьківських прав.
Зважаючи на викладене, суд, оцінивши усі зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку, що обставини наведені позивачем у позовній заяві доведені належними, допустимими та достовірними доказами, а їх зв'язок у сукупності є достатнім на підтвердження факту ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу положення статті 169 СК України щодо права матері, позбавленої батьківських прав на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі наведеного вище та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 211, 223, 258-259, 263-265,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Служба у справах дітей Чуднівської міської ради Житомирської області, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення проголошено 22.05.2026.
Суддя Ірина БІЛЕРА