Справа №293/544/26
Провадження № 2/293/573/2026
21 травня 2026 рокуселище Черняхів
Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський О.М., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру,
20.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, за змістом якого просить визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 61,8 кв.м.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.04.2026 справа №293/544/26 передана на розгляд судді Збаражському О.М.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України, 19.05.2026 суддя отримав відомості з ЄДДР, згідно яких останнє зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_3 значиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, згідно даних Черняхівської селищної ради відомості про адресу реєстрації відповідача ОСОБА_2 відсутні.
Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов'язок дотримання яких покладається на позивача.
Відповідно до вимог пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
У постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 761/825/20 (провадження № 61-12951св21), від 02 листопада 2022 року у справі № 758/14101/16-ц (провадження № 61-17550св21) зазначено, що відповідач є обов'язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб'єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб'єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб'єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв'язку з позовною вимогою, яка пред'являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Так, ОСОБА_1 пред'явив позов до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , зазначаючи, що вказані особи є сторонами договору купівлі-продажу квартири, яка є предметом спору. Однак, у реєстрації права власності на вказану квартиру йому відмовлено рішенням державного реєстратора №83373694 від 19.02.2026, оскільки ОСОБА_3 значиться у Єдиному реєстрі боржників.
Натомість із змісту позовної заяви слідує, що позивач не зазначив в чому саме полягає порушення, не визнання чи оспорення його суб'єктивних прав, свобод чи інтересів зі сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Крім того, суд звертає увагу позивача, що відмова державного реєстратора у проведенні реєстраційних дій може бути оскаржена в порядку адміністративного оскарження та/або в судовому порядку шляхом подання позову до адміністративного суду.
Таким чином, позивачу слід визначитись із колом учасників справи та способом захисту права власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. 185, 260, 261 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності на квартиру, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, терміном п'ять днів з дня отримання ухвали.
Копію даної ухвали надіслати позивачу.
Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ