Справа № 292/293/26
Провадження № 2/292/307/26
20 травня 2026 року с-ще Пулини
Пулинський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лотуги В.Ф., при секретарі судового засідання Володіній В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У квітні 2026 року позивач ТОВ "Юніт капітал" звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за кредитним договором №182482 від 08.05.2025 у розмірі 22556,99 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 08.05.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір про споживчий кредит №182482 на суму 13514 грн., які були перераховані на її платіжну картку № НОМЕР_1 .
10.10.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" (клієнт) та ТОВ "Юніт капітал" (фактор) укладено договір факторингу № 10102025, згідно умов якого позивач набув грошової вимоги до відповідачки.
Загальний розмір заборгованості відповідачки на момент подання позовної заяви за кредитним договором становить 24656,99 грн., з яких: по тілу кредиту - 13514 грн., по відсоткам - 8441,99 грн., по комісії - 601 грн., за штрафними санкціями (пеня, штрафи) - 2100 грн.
Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв"язку з чим загальний розмір грошових вимоги до стягнення становить 22556,99 грн.
Ухвалою суду від 14.04.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано відповідачці на адресу місця її реєстрації, яку вона отримала особисто 22.04.2026, що підтверджується відстеженням рекомендованого листа "Укрпошта".
Своїм правом на подання відзиву у встановлений судом строк відповідачка не скористалася.
Від учасників справи будь-яких заяв та клопотань, в тому числі про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, до суду не надходило.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд приходить до наступного висновку.
Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Судом встановлено, що 08.05.2025 між ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №182482 (індивідуальна частина), підписаний позичальником одноразовим ідентифікатором daa2700e.
Згідно умов договору, заяви на видачу кредиту №100827148 та паспорту споживчого кредиту, ОСОБА_1 надано кредит в розмірі 13514 грн., в наступному порядку: у розмірі 10000,36 грн. на № рахунку/картки позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті; у розмірі 3513,64 грн. шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360,00% річних. Тип процентної ставки - фіксована. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Комісія за надання кредиту складає 3513,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього договору за ставкою 26,00% від загальною суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту. Загальний строк кредитування складає 98 днів, з 08.05.2025 (дата надання кредиту) по 14.08.2025. Загальні витрати за кредитом складають 11962,63 грн. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 25476,63 грн. Реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 31300,48%.
Згідно графіку платежів за кредитним договором №182482 від 08.05.2025, дата видачі кредиту - 08.05.2025, кількість днів у розрахунковому періоді - 14, всього 98 днів, чиста сума кредиту/сума платежу за розрахунковий період - 10000,36 грн., по 3137,57 грн., всього 21962,99 грн., сума кредиту за договором/погашення суми кредиту - 13514,00 грн., проценти за користування кредитом всього 8441,99 грн., платіж за обслуговування кредитної заборгованості - 7,00 грн., комісія за надання кредиту - 3512,64 грн., реальна річна процентна ставка - 31300,48 %, загальна вартість кредиту - 25476,63 грн.
Відповідно до довідки ТОВ "ФК "Кредіплюс" №205/16-01 від 16.01.2026, згідно договору №1412/22-1, укладеного з ТОВ "ФК "Контрактний дім", ОСОБА_1 згідно кредитного договору №182482 від 08.05.2025, на картку № НОМЕР_3 08.05.2025 перераховано кошти в сумі 10000,36 грн.
Як вбачається з картки обліку виконання договору 182482 від 08.05.2025 укладеного з ОСОБА_1 зі строком дії до 14.08.2025, загальна сума фінансового активу: тіло - 13514 грн., проценти - 8441,99 грн., пеня - 2100 грн., комісія - 601 грн., загальна сума - 24656,99 грн.
Згідно договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, укладеного між ТОВ "ФК "Кредіплюс" (клієнт) та ТОВ "Юніт капітал" (фактор), клієнт зобов"язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов"язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до акта приймання-передачі реєстру прав вимог №1 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, укладеного між ТОВ "ФК "Кредіплюс" (клієнт) та ТОВ "Юніт капітал" (фактор), клієнт передав, а фактор прийняв реєстр прав вимог до боржників кількістю 988. Загальна сума заборгованості 18406603,99 грн. Сума фінансування, що підлягає сплаті 1788368,99 грн.
Згідно витягу з реєстру прав вимог №1 від 10.10.2025 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, ТОВ "ФК "Кредіплюс" (клієнт) та ТОВ "Юніт капітал" (фактор) на виконання договору факторингу підписали реєстр про передачу права вимоги до божників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №182482 від 08.05.2025, заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) - 13514 грн., заборгованість по відсотках - 8441,99 грн., заборгованість по комісії - 601 грн., заборгованість по штрафах/пені - 2100 грн., загальна сума заборгованості - 24656,99 грн.
Відповідно до платіжної інструкції №645 від 14.10.2025, ТОВ "Юніт капітал" здійснило оплату ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" згідно договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, в сумі 1788368,99 грн.
Згідно виписки з особового рахунка за договором про споживчий кредит №182482 від 08.05.2025 ОСОБА_1 , заборгованість станом на 20.02.2026 складає 24656,99 грн., з них: за кредитом - 13514 грн., за процентами - 8441,99 грн., за штрафними санкціями - 2100 грн., по комісії - 601 грн. Заборгованість не погашена.
Відповідно до повідомлення АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260423/60776-БТ від 08.05.2026, на ім"я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_4 (IBAN НОМЕР_5 ). Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за даною платіжною карткою за період 08.05.2025-13.05.2025 - +380996766256 був/є фінансовим, який знаходився в її анкетних даних. По вказаному рахунку 08.05.2025 було зарахування коштів на суму 10000,36 грн.
З виписки за договором №б/н за період 08.05.2025-13.05.2025, вбачається, що на карту ОСОБА_1 08.05.2025 зараховано 10000,36 грн., якими вона користувалася.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
З положень ч.ч.1,2 ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.
Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
У справі встановлено, що кредитний договір між сторонами укладений в електронній формі.
У ст.3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини першої ст.3 Закону України "Про електронну комерцію").
У ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачений порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").
Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов такого висновку, що електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Поданими документами позивачем підтверджено укладення кредитного договору з відповідачкою в електронному вигляді, що відповідає положенням Закону України "Про електронну комерцію".
Судом встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Кредіплюс" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачці надано кредит в розмірі 13514 грн., з яких відраховано 3513,64 грн. в рахунок погашення заборгованості за комісією, 10000,36 грн. перераховано 08.05.2025 на картковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний в договорі.
У той же час, відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 22556,99 грн., яка складається із: заборгованості за основним зобов"язанням (за тілом кредиту) - 13514 грн.; заборгованості за процентами - 8441,99 грн., заборгованості по комісії - 601 грн.
Згідно ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи те, що позивачем належними на допустимими доказами доведено невиконання ОСОБА_1 умов кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 22556,99 грн., так як згідно укладеного договору факторингу позивач набув права вимоги до відповідачки.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності витрат з надання правничої допомоги (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження понесених судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, протокол погодження вартості послуг, додаткову угоду №25771391890 від 21.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026 на суму 7000 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов'язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судових засіданнях.
Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.
Така позиція суду відповідає і практиці Верховного Суду з даного питання викладена у постановах, зокрема в останній від 28.01.2026 у справі № 925/887/20, згідно якої суд здійснюючи розподіл витрат, надає оцінку обґрунтованості та пропорційності заявлених стороною позивача вимогам та фактично наданим послугам у суді, що узгоджується з п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України, яким визначено порядок розподілу судових витрат між сторонами, та дає право суду як за клопотанням сторони, так і з власної ініціатив зменшити розмір витрат, визначений стороною, надавши оцінку їх обґрунтованості та пропорційності до предмета позову.
Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір сплачений позивачем у розмірі 2662 грн. 40 коп., покласти на відповідачку.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал" (місцезнаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ - 43541163) заборгованість за кредитним договором №182482 від 08.05.2025 у розмірі 22556 (двадцять дві тисячі п"ятсот п"ятдесят шість) грн. 99 (дев"яносто дев"ять) коп., судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юніт капітал", знаходиться за адресою: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ - 43541163.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_6 .
Суддя В. Ф. Лотуга