Справа № 289/2377/25
Номер провадження 2/289/565/26
21.05.2026 м. Радомишль
Радомишльський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Мельника О.В., з секретарем судових засідань Писаренко К.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце знаходження / місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області (місце знаходження / місце проживання:вул. Соборний майдан, буд. 12, м. Радомишль, Житомирський р-н., Житомирська обл., 12201) про визнання права власності, -
Позивачка звернулася до суду із позовом та просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай).
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 . Після смерті якої залишилося спадкове майно до якого входить право на земельну частку (пай) члена ПКСП «Нива» м. Радомишль, Радомишльської міської ради Радомишльського району Житомирської області, розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належав померлому згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0045663.
За життя ОСОБА_2 зробила особисте розпорядження на випадок своєї смерті у вигляді заповіту, в якому заповіла позивачу все своє майно.
Позивач подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори, на спадщину, на яке при житті мала ОСОБА_2 , але отримала відмову, у зв'язку з тим, що відсутній оригінал правовстановлюючого документу, що в свою чергу, згідно ЗУ «Про нотаріат», є перешкодою для вчинення необхідної нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину.
Тому, вона просить суд визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років в с. Борщів, Радомишльського району, Житомирської області - право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПКСП «Нива» м. Радомишль, Радомишльської міської ради, Радомишльського району, Житомирської області розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належало померлій, ОСОБА_2 згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ №0045663.
Позивач в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала просить їх задоволити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав заяву про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позову не заперечили.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про можливість ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів та вважає позов таким, що підлягає до задоволення.
За змістом ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно положень частин 1, 2 ст. 1220, частини 1 ст. 1222, частини 3 ст. 1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини в такому випадку є день смерті особи. Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Частинами 1, 3 ст. 1268, частиною 1 ст. 1269, частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом зазначених норм прийняття особою спадщини обумовлюється або постійним проживанням спадкоємця із спадкодавцем на час відкриття спадщини, або, в разі відсутності наведених вище обставин - поданням до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини у визначений ч. 1 ст. 1270 ЦК України строк.
Відповідно до 18_07_10/pravo1/T030899.html?pravo=1#13">ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) є сертифікат на право на земельну частку (пай), рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
Відповідно до ч. 3 pravo=1">Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва», встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об'єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документи, що підтверджують право особи спадкоємця є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності - права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні та розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.2003 року № 899-IV право на земельну частку (пай) мають громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом. Право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування. Оскільки спір про визнання права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення є спором про спадкування, належним відповідачем у зазначених спорах є спадкоємці, які прийняли спадщину, а у випадку їх відсутності - відповідна територіальна громада в особі сільської, селищної ради.
З роз'яснень п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» вбачається, що при наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ст. 529 ЦК Української РСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.
Стаття 530 ЦК Української РСР передбачає, що при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
Стаття 549 ЦК Української РСР визнає, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Особи, для яких право спадкоємства виникає лише у випадку неприйняття спадщини іншими спадкоємцями, можуть заявити про свою згоду прийняти спадщину протягом строку, що залишився для прийняття спадщини. Якщо строк, що залишився, менше трьох місяців, він продовжується до трьох місяців.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть виданого виконавчим комітетом Борщівської сільської ради Радомишльського району Житомирської області серії НОМЕР_1 від 12.01.2004 року, про що зроблено актовий запис №2.
Згідно дублікату заповіту, що має силу оригіналу слідує, що за життя 28.02.1995 року ОСОБА_2 зробила заповіт посвідчений секретарем виконкому Борщівської сільської ради Черепанською В.В., за №19згідно якого все своє майно заповіла ОСОБА_3 . Згідно посвідчувального напису старости села від 22.06.2021 року, на день смерті заповідача даний заповіт не змінювався та не скасовувався.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 23.11.1982 року, шлюб між « ОСОБА_4 » та « ОСОБА_3 » (свідоцтво видано на російській мові) розірвано, про що складено актовий запис №377, та дружині присвоєно прізвище ОСОБА_5 .
З довідки Борщівського старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирського району Житомирської області від 06.05.2021 за № 296 вбачається, що померла ОСОБА_2 в уточнених списках для обчислення земельної частки (паю) громадян, членів ПКСП «Нива» числиться під номером 607.
Відповідно до Акту обстеження соціального стану, складеного депутатом міської ради Яценком М.В., в присутності сусідів померлого ОСОБА_2 , а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_7 з яких слідує, що більше року до смерті ОСОБА_2 , який померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та понад рік після його смерті ОСОБА_1 проживала без реєстрації в її будинку. Доглядав за покійною, хоронила, сплачував комунальні платежі, обробляв земельну ділянку, ремонтувала житловий будинок.
Право ОСОБА_2 на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПКСП "Нива" розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі підтверджується копією сертифікату серії ЖТ № 0045663 виданого 20.12.1996 на її ім'я.
Згідно повідомлення нотаріуса від 20.05.2026 року за № 225/01-16, видати свідоцтво про право на спадщину за законом, на спадкове майно, після смерті батька на даний час не можливо, оскільки у спадкоємця відсутні оригінали документів необхідні для видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому нотаріусом рекомендовано звернутись до суду з питанням визнання права власності.
Таким чином, приймаючи до уваги, що на момент смерті, тобто на момент відкриття спадщини, спадкодавцю ОСОБА_2 належало право на земельну частку (пай), а позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом вказаного спадкового майна, оригінал сертифіката про право на земельну частку (пай) відсутній, а тому суд вважає, що позовні вимоги є такими, що знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 12, 81, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1217, 1221-1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України, -
Позов задоволити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженкою с. Борщів, Радомишльського району, Житомирської області, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , право на земельну частку (пай) члена ПКСП «Нива» м. Радомишль, Радомишльської міської ради Радомишльського району Житомирської області, розміром 3,71 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), що належав померлій згідно Сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЖТ № 0045663.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Олександр МЕЛЬНИК