Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/1235/26
Провадження № 1-кп/935/226/26
Іменем України
20 травня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у приміщенні Коростишівського районного суду Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026060000000065 від 20.04.2026, стосовно: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Коростишів Житомирської області, громадянина України, не судимий, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України,
установив:
10.06.2024 військовослужбовці ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), а саме ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та наказу (коменданта) начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 № 1/5112 від 26.10.2023 «Про створення робочих груп для проведення оповіщення на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_5 » здійснювали заходи з мобілізаційного оповіщення за визначеними маршрутами та локаціями, а саме у м. Коростишів Житомирського району Житомирської області, використовуючи транспортний засіб марки Mercedes-Benz Sprinter 313 CDI, з номерним знаком НОМЕР_1 та засіб відеофіксації - нагрудну боді-камеру відеореєстратора Protect R-018, яка була прикріплена до військовослужбовця ОСОБА_11 . Так, під час руху по вул. Київській м. Коростишева, зазначені військовослужбовці помітили особу чоловічої статі призовного віку громадянина ОСОБА_13 , який проходив поблизу зупинки громадського транспорту, що розташована навпроти торгівельного центру «АГАТ», (Житомирська область, м. Коростишев, вул. Київська, 123), зупинилися, представились та в подальшому, на підставі п.п. 50, 51 Постанови КМУ від 16.05.2024 №560 почали здійснювати перевірку військово-облікових документів зазначеного громадянина. При здійсненні такої перевірки вказаний громадянин повідомив, що на військовому обліку не перебуває, військово-облікових документів не має, після чого на пропозицію військовослужбовця ОСОБА_7 надав згоду на отримання повістки (оповіщення) та прослідував за ним до зазначеного автомобіля для її отримання. В цей час, близько 07 год. 11 хв., з метою перешкоджання законній діяльності РТЦК та СП, до вказаного місця в бік зазначених військовослужбовців підійшов громадянин ОСОБА_4 , а також під'їхав транспортний засіб марки Renault Kengo, д.н.з. НОМЕР_2 , з якого вийшов раніше не знайомий ОСОБА_4 громадянин - ОСОБА 1. Після чого, ОСОБА_4 та ОСОБА 1, реалізуючи спільний злочинний умисел спрямований для досягнення єдиного злочинного результату, направленого на створення умов, які унеможливлюють перевірку військовооблікових документів та видачу повісток військовозобов'язаним особам, який у них виник раптово та одночасно, вчинили наступні умисні дії. Так, 10.06.2024 в період часу з 07 год 11 хв. по 07 год. 15 хв., у період дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами та продовженнями), ОСОБА_4 та ОСОБА 1, перебуваючи поблизу зупинки громадського транспорту, що розташована навпроти торгівельного центру «АГАТ», (Житомирська область, м. Коростишев, вул. Київська, 123), діючи умисно, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх спільних дій та будучи 8 агресивно налаштованими, з метою створення умов, які унеможливлюють перевірку військово-облікових документів та видачу повісток військовозобов'язаним, висловлюючи погрози з використанням ненормативної лексики в адресу військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 , вчинили фізичний супротив діяльності останніх. Зокрема, ОСОБА_4 підійшовши до військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 та особи стосовно якої здійснювались заходи оповіщення гр.-на ОСОБА_13 , взяв останнього під руки, та всупереч законним вимогам вказаних військовослужбовців, що виражались у невтручанні в їх діяльність сторонніх осіб, та за сприяння ОСОБИ 1, відвів ОСОБА_13 на протилежний бік дороги, надавши таким чином можливість останньому залишити місце події, у зв'язку з чим, мобілізаційні заходи не були виконані у повному обсязі. Після чого ОСОБА_4 повернувся до місця події, та продовжив свої злочинні дії спільно з ОСОБОЮ 1. В цей час ОСОБА 1, перебуваючи у вказаному місці, продовжував висловлювати погрози з використанням ненормативної лексики в адресу військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_4 , тримаючи при цьому в руках предмет ззовні схожий на залізний важіль, здійснюючи таким чином психологічний тиск в бік останніх. Вказані спільні дії ОСОБА_4 та ОСОБИ 1 унеможливили належним чином подальше виконання службових обов'язків військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 та призвели до неповного та несвоєчасного комплектування особовим складом підрозділів Збройних сил України та інших військових формувань, та таким чином, перешкодили законній діяльності Збройних Сил України.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.114-1 КК України.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч.1 ст.114-1 КК України визнав у повному обсязі, у вчиненому щиросердно розкаявся.
22 квітня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 , який на підставі ст. 37 КПК України здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні, та обвинуваченим ОСОБА_4 за участі захисника ОСОБА_5 , укладена угода про визнання винуватості, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 беззастережно визнає обвинувачення за ч.15 ст.114-1 та сторони угоди погоджують призначення обвинуваченому за ч.1 ст.114-1 КК України, з врахуванням наявності обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, на підставі ч.1 ст.69 КК України, іншого, більш м'якого покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України у виді штрафу у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136000 гривень.
Перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості судом під час судового засідання з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє:
- що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а також має право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно, допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь;
- наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України;
- характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим;
- вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
У результаті вивчення документів досудового розслідування та опитування учасників кримінального провадження суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості, укладена 22 квітня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , відповідає положенням КПК України та КК України і підлягає затвердженню оскільки:
- умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, зокрема правильною є правова кваліфікація кримінального правопорушення, вчиненого ОСОБА_4 за ч.1 ст.114-КК України, як умисні дії, які виразились у перешкоджанні законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період;
- умови угоди відповідають інтересам суспільства;
- умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
- відсутні обґрунтовані підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним;
- відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим зобов'язань, взятих на себе за угодою;
- наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Покарання узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості відповідає положенням ст. 65, 69 КК України, зокрема таке покарання визначено в межах статті Кримінального кодексу України, відповідно до положень Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного: ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;не судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, з 26.01.26 по 25.01.2027 здійснює догляд за батьком ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , якому встановлено другу групу інвалідності, у якого наявні порушення функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду; обставини, що пом'якшують покарання (щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення), вчинення кримінального правопорушення групою осію є обставиною,яка обтяжує покарання.
Суд приймає вищезазначені обставини та дані про особу обвинуваченого . як такі, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та впливають на пом'якшення покарання, остаточна міра покарання повинна бути визначена з урахуванням вимог ст. 69 КК України- іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини Кримінального Кодексу України у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої міри, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 квітня 2026 року між ним та прокурором.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 квітня 2026 року між ОСОБА_4 та прокурором, оскільки вона відповідає нормам кримінально-процесуального законодавства України, укладення якої було добровільним, наслідки укладення угоди, ОСОБА_4 були роз'яснені. ОСОБА_4 щиро розкаявся у вчиненому,повністю визнав свою провину.
Прокурор у судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про винуватість дотримані вимоги КК та КПК України, угода в цьому кримінальному провадженні може буди укладена, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_4 беззастережно визнав свою провину, просить угоду про визнання винуватості затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_4 узгоджене в угоді покарання за ч.1 ст.114-1 КК України, з урахуванням ст.69 КК України у виді штрафу у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 136000 гривень, вирішити питання щодо стягнення процесуальних витрат у солідарному порядку, оскільки у Коростишівському районному суді перебуває на розгляді кримінальне провадження стосовно іншої особи, спільно з якою ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення.
Запобіжний захід у кримінальному провадженні ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не накладався.
Питання про процесуальні витрати у кримінальному провадженні вирішити відповідно до ст.124 КПК України.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 65 КК України, ст. ст. 373-376,100,124, 174, 395, 472-475 КПК України, суд,
ухвалив:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 22 квітня 2026 року між прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України та призначити узгоджене угодою про визнання винуватості покарання, з урахуванням вимог ст. 69 КК України у виді штрафу у розмірі 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме у сумі 136000 (сто тридцять шість тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на проведення портретної експертизи солідарно у розмірі 4011,30 гривень.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок суду на підставі угоди про визнання винуватості, відповідно до ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений обвинуваченим та його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.
Суддя ОСОБА_1