Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/2983/25
Провадження № 1-кп/935/162/26
Іменем України
20 травня 2026 року м.Коростишів
Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів Житомирської області, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025060650000345 від 10.11.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, із середньо-технічною освітою, неодружений, неповнолітніх утриманців не має, офіційно не працевлаштований, депутатом та особою з обмеженими можливостями не є, судимий: 30.01.2026 Коростишівським районним судом Житомирської області за ст.390-1 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України,
встановив:
02.11.2025 близько 17 год. 00 хв., за місцем спільного проживання, у вітальні житлового будинку по АДРЕСА_2 між ОСОБА_4 та його матір'ю - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виник словесний конфлікт під час якого у ОСОБА_4 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, виник злочинний умисел спрямований на заподіяння ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Реалізовуючи свій злочинний умисел направлений на заподіяння тілесних ушкоджень своїй матері, у вказаний день час та місці ОСОБА_4 підійшов до своєї матері, яка стояла поблизу телевізора у вітальні будинку за вказаною адресою, де діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, застосовуючи фізичну силу, штовхнув ОСОБА_5 у бік металевої підставки для телевізора, в результаті чого потерпіла впала на підлогу та вдарилася плечем правої руки об останню.
В результаті вказаних злочинний дій ОСОБА_4 його матері ОСОБА_5 спричинено тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому шийки правої плечової кістки, яке відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розгляду здоров'я.
Суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, відповідно до вимог ст. 337 КПК України
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину у висунутому обвинуваченні за ч. 1 ст. 122 КК України визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, пояснив суду, що дійсно, при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, скоїв інкриміноване діяння, 02.11.2025 перебував у будинку за адресою:м.Коростишів Житомирської області, провулок Гвардійський. Це приватний будинок, який належить його матері. В цей день вживав алкогольні напої. У обвинуваченого з потерпілою виник конфлікт з приводу городу, потерпіла вимагала, щоб обвинувачений прибрав на городі зілля. Обвинувачений штовхнув потерпілу, вона впала,оскільки не змогла сама підвестись, він її доніс на руках до ліжка. Потім приїхали працівники поліції його затримали і доставили у відділок поліції. Хто викликав поліцію, не знає. Зазначив, що не знає, як він міг так вчинити, що йому дуже соромно та прикро,проживаємо зараз окремо від потерпілої, більше разом з нею проживати не буде.
Потерпіла ОСОБА_5 у судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, надала заяву, в якій просила суд розглянути кримінальне провадження за її відсутності, у зв'язку із поганим станом здоров'я. З урахуванням думки учасників судового провадження, щодо можливості з'ясування всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, суд, керуючись ст. 325 КПК України, вирішив проводити судовий розгляд за відсутності потерпілої.
Обвинувачений, прокурор не заперечували фактичні обставини кримінального провадження і не заперечували проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються. При цьому судом встановлено, що всі учасники судового розгляду правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження, і немає сумнівів у добровільності й істинності їх позиції. Учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку. У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
За таких обставин, сукупність наведених і оцінених судом доказів, дозволяє суду прийти до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доведена, дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України як умисні дії, які виразились в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого останнім кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Кримінальне правопорушення за ч.1 ст.122 КК України є нетяжким злочином, ОСОБА_4 судимий, неодружений, неповнолітніх утриманців не має, працює неофіційно, за місцем проживання характеризується посередньо.
Щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення є обставинами, які пом'якшують покарання.
Вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, щодо особи похилого віку та щодо іншої особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.
Обираючи вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує обставини кримінального провадження, дані про особу обвинуваченого, його відношення до вчиненого, наслідки, що наступили від вчиненого, і вважає, що його виправлення і перевиховання, попередження з його боку здійснення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання можливо без ізоляції від суспільства, останньому слід призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті Кримінального Закону, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши від відбування призначеного покарання з випробуванням, поклавши на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.
ОСОБА_4 вироком Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.01.2026 засуджений за ст.390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 рік.
Пробаційний нагляд-це основне кримінальне покарання, яке полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. На засудженого покладається низка обов'язків, за невиконання яких може бути застосовано більш суворе покарання.
Відповідно до Постанови Об'єднаної Палати Касаційного Кримінального Суду Пленуму Верховного Суду України у справі №183/6854/20 від 01.04.2024 викладено наступну правову позицію щодо застосування положень ч. 4 ст. 70 КК:
Якщо особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, за вироком суду було призначено покарання, яке ухвалено відбувати реально, а потім було встановлено, що вона винна ще й в інших кримінальних правопорушеннях, за які за новим вироком особі призначається покарання із застосуванням на підставі ст. 75 КК звільнення від відбування покарання з випробуванням, положення ч. 4 ст. 70 ККщодо призначення остаточного покарання не застосовуються і кожний вирок - попередній, за яким особа має відбувати покарання реально, та новий, за яким її звільнено від відбування покарання з випробуванням, виконуються самостійно.
З урахуванням наведеного, вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.01.2026, яким ОСОБА_4 засуджений за ст. 390-1 КК України до 1 року пробаційного нагляду, підлягає самостійному виконанню
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
На думку суду, таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення і перевиховання ОСОБА_4 та запобігання останнім нових злочинів.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Арешт на майно обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні не накладався.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст. 100, 124, ч.3 ст.349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ухвалив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України, з випробуванням, встановити іспитовий строк терміном 1 (один) рік, в період якого, відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати його періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;виконати заходи, передбачені апробаційною програмою для кривдників «Подолання домашнього насильства».
На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_4 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників на строк 2 місяці.
Вирок Коростишівського районного суду Житомирської області від 30.01.2026, яким ОСОБА_4 засуджений за ст.390-1 КК України до пробаційного нагляду на строк 1 рік, виконувати самостійно.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1