справа №279/3251/26
провадження № 1-кс/279/619/26
Іменем України
21 травня 2026 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту на майно по кримінальному провадженню № 12026060490000279 від 12.05.2026,
Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду з клопотанням в якому просить скасувати арешт на автомобіль марки «Nissan», модель «Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.05.2026. Мотивуючи тим, що автомобіль марки «Nissan» модель «Rogue» реєстраційним номером НОМЕР_1 на праві приватної власності належить особі - ОСОБА_5 , яка є тещою ОСОБА_4 .. ОСОБА_4 не є власником чи законним володільцем цього майна. Накладення арешту на автомобіль, який належить третій особі, що не має жодного процесуального статусу у справі, є грубим порушенням закону та неправомірно обмежує права сторонніх осіб. Кримінальне провадження розслідується за ч. 3 ст. 15, ч. 4 ст. 185 КК України, тобто за фактом замаху на крадіжку. В ході огляду вилученого автомобіля, на який добровільно погодився ОСОБА_4 , не виявлено та не вилучено будь-яких предметів, чи речей, які мають відношення до розслідуємого кримінального провадження. Сам автомобіль не є знаряддям вчинення крадіжки, не зберіг на собі слідів злочину та не містить жодних ознак речового доказу. У відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, однак враховуючи те, що даний автомобіль не має жодного значення для даного кримінального провадження саме, як речовий доказ, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника і володільця майна. Арешт автомобіля у даному випадку є абсолютно неспівмірним обмеженням права власності. Відповідно до вимог до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Жодних таких ризиків органом розслідування не доведено. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника і володільця майна. Таким чином, враховуючи викладені обставини, накладення арешту на автомобіль, який належить на праві приватної власності третій особі, що не є стороною чи учасником цього кримінального провадження, становить надмірне та неспівмірне втручання у право на мирне володіння майном. Оскільки в матеріалах провадження повністю відсутні будь-які належні та допустимі докази причетності вказаного транспортного засобу до вчинення кримінального правопорушення, та докази наявності ризиків, передбачених ч. 11 ст. 170 КПК України, подальше застосування цього заходу забезпечення є необгрунтованим, у звязку з чим, вважає, що арешт, накладений на автомобіль марки «Nissan», модель «Rogue», реєстраційни номер НОМЕР_1 підлягає скасуванню.
Адвокат ОСОБА_3 надіслав суду клопотання в якому просить проводити розгляд справи без його участі, просив клопотання задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в ньому.
В судове засідання слідчий та прокурор не з'явилися, про час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.
Дослідивши вказане клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
У відповідності до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судом встановлено, що СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12026060490000279 від 12.05.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 185 КК України.
12.05.2026 слідчим СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області було проведено огляд автомобіля «Nissan», модель «Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в ході якого було вилучено речі, які відповідно до постанови від 13.05.2026 визнано речовим доказом.
Ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.05.2026 у кримінальному провадженні № 12026060490000279 від 12.05.2026, накладено арешт на автомобіль «Nissan», модель «Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Як убачається з ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.05.2026, арешт на автомобіль «Nissan», модель «Rogue», реєстраційний номер НОМЕР_1 та на ключі накладався з метою забезпечення збереження речового доказу та можливості проведення органом досудового розслідування необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За положеннями ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Положеннями ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Суд наголошує, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. наприклад пункт 53 рішення Європейського Суду у справі «Суханов та Ільченко проти України»).
Таким чином, право мирно володіти своїм майном не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі.
Дійсно в кримінальному проваджені арешт допускається в тому числі і з метою забезпечення збереження речових доказів.
В даному випадку, як накладення арешту майна, так і процедура його зняття передбачені положеннями статей 170-174 КПК і мають відповідну юридичну основу в національному праві, що свідчить про законність втручання у право на мирне володіння майном.
Тому досліджуючи питання щодо обґрунтованості заявленого клопотання Суд звертається до оцінки «справедливого балансу» між загальними інтересами суспільства та обов'язком захисту основоположних прав конкретної особи.
Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів часників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та упередженого розслідування і судового розгляду.
Власник на даний час не має можливості користуватися чи розпоряджатися автомобілем, хоча не є стороною кримінального провадження, автомобіль не підлягає конфіскації як виду покарання, автомобіль оглянуто, а тому немає підстав для подальшої заборони в користуванні автомобілем.
Скасування арешту, в частині заборони користування автомобілем, не суперечитиме такій меті накладення арешту, як забезпечення збереження речових доказів.
За необхідності проведення експертиз чи слідчих дій, власник не звільняється від обов'язку надати автомобіль в розпорядження органу досудового розслідування чи експерту.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у разі скасування арешту.
Обов'язок повернення тимчасово вилученого майна, після скасування арешту, виникає у слідчого (дізнавача) в силу закону.
Враховуючи вищенаведене, клопотання слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задовольнити частково.
Накладений, згідно ухвали слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 19.05.2026, арешт на автомобіль марки «Nissan» модель «Rouge» з реєстраційним номером НОМЕР_1 та ключі від вказаного автомобіля скасувати в частині позбавлення права користуватись вказаним автомобілем.
Арешт в частині позбавлення права на розпорядження автомобілем марки «Nissan» модель «Rouge» з реєстраційним номером НОМЕР_1 залишити без змін.
Копію ухвали направити СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, на виконання в порядку ч. 3 ст. 169 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_6