про залишення позовної заяви без руху
22 травня 2026 року м. Рівне№460/8082/26
Суддя Рівненського окружного адміністративного суду Поліщук О.В., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Цетральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з позовом до військової частини НОМЕР_1 , Цетральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому просить суд (дослівно):
"зобов'язати відповідальні медичні установи провести повноцінну діагностику дирофіляріозу - УЗД м'яких тканин з контрастним підсиленням (CEUS) та/або серологічне дослідження IgG до Dirofilaria repens, а також диференційну діагностику суміжних паразитарних інфекцій з урахуванням можливої перехресної реактивності між Toxocara canis;
визнати протиправною бездіяльність ЦВЛК ЗС України - як органу що мав повноваження переглянути постанову ВЛК по суті, однак ухилився від розгляду медичної скарги, обмежившись посиланням на незворотність процедури призову, скаргу адвоката Удовиченко О.Ю. подано в межах першого місяця після постанови ВЛК від 25.01.2026 - в межах строків що давали підстави для перегляду;
зобов'язати ЦВЛК ЗС України як керуючий орган військово-лікарської експертизи забезпечити направлення ОСОБА_1 на повторний медичний огляд ВЛК з обов'язковою участю лікаря-інфекціоніста та урахуванням усієї наявної медичної документації;
визнати протиправним рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене довідкою № 2026-0125-1512-0457-7 від 25.01.2026 - як таке що прийняте з порушенням Положення № 402, зокрема: без ознайомлення з медичною документацією, без внесення наявних діагнозів до медичної справи та ЕСОЗ. Проставлений код Z00 - "огляд за відсутності скарг" - не відповідає фактичним обставинам: скарги під час огляду були висловлені, медичні документи надавались, однак жодне з цього не було відображено в офіційному документі;
зобов'язати внести до медичної справи та системи ЕСОЗ ОСОБА_1 достовірну історію хвороби - із зазначенням токсокарозу як активного хронічного захворювання, та хвороби Лайма як перенесеної інфекції з можливими системними наслідками, зокрема деструктивними змінами кісткової тканини. Обидва діагнози підтверджені лабораторними дослідженнями та висновками лікарів-інфекціоністів протягом 2019-2026 років.".
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позовної заяви на предмет дотримання вимог встановлених процесуальним законом, суд дійшов висновку, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Відповідно до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно з частиною першою статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, оскільки у відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто процесуальний закон надає право (не обов'язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.
При цьому, обов'язок з визначення (формулювання) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача, тому для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в статті 160 КАС України.
Отже, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дію чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, які порушили її права, в чому конкретно полягає порушення її прав, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права, оскільки це визначатиме предмет доказування у справі.
У контексті наведеного суд наголошує, що вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.
Так, у позовній заяві позивач просить суд (серед іншого):
"зобов'язати відповідальні медичні установи провести повноцінну діагностику дирофіляріозу - УЗД м'яких тканин з контрастним підсиленням (CEUS) та/або серологічне дослідження IgG до Dirofilaria repens, а також диференційну діагностику суміжних паразитарних інфекцій з урахуванням можливої перехресної реактивності між Toxocara canis;
визнати протиправною бездіяльність ЦВЛК ЗС України - як органу що мав повноваження переглянути постанову ВЛК по суті, однак ухилився від розгляду медичної скарги, обмежившись посиланням на незворотність процедури призову, скаргу адвоката Удовиченко О.Ю. подано в межах першого місяця після постанови ВЛК від 25.01.2026 - в межах строків що давали підстави для перегляду;
визнати протиправним рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , оформлене довідкою № 2026-0125-1512-0457-7 від 25.01.2026 - як таке що прийняте з порушенням Положення № 402, зокрема: без ознайомлення з медичною документацією, без внесення наявних діагнозів до медичної справи та ЕСОЗ. Проставлений код Z00 - "огляд за відсутності скарг" - не відповідає фактичним обставинам: скарги під час огляду були висловлені, медичні документи надавались, однак жодне з цього не було відображено в офіційному документі;
зобов'язати внести до медичної справи та системи ЕСОЗ ОСОБА_1 достовірну історію хвороби - із зазначенням токсокарозу як активного хронічного захворювання, та хвороби Лайма як перенесеної інфекції з можливими системними наслідками, зокрема деструктивними змінами кісткової тканини. Обидва діагнози підтверджені лабораторними дослідженнями та висновками лікарів-інфекціоністів протягом 2019- 2026 років."
Таке формулювання змісту позовних вимог не відповідає вимогам чіткості та не є конкретним, оскільки позивач, визначаючись із способом захисту порушених прав, не вказав, яку саме бездіяльність він вважає протиправною, як і не зазначає які відповідальні медичні установи просить зобов'язати провести повноцінну діагностику, також не вказує, кого просить зобов'язати внести до медичної справи та системи ЕСОЗ історію хвороби.
Варто зауважити, що адміністративний позов повинен бути оформлений відповідно до вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з урахуванням повноважень відповідача; із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини; із зазначенням норм матеріального права відповідно до вимог пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
У постанові від 22.02.2024 по справі № 990/150/23 Велика Палата Верховного Суду зазначає, що процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи. Законодавство не вимагає матеріально-правового обґрунтування вимог, однак обґрунтування позову не правовими фактами може негативно вплинути на наслідки вирішення вимоги по суті.
Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову) є предмет і підстава.
Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб'єктивним правом і обов'язком відповідача.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Однак, поданий позивачем адміністративний позов не відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позаяк у ньому не викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, з урахуванням повноважень відповідачів; не зазначено доказів, що підтверджували б вказані обставини; не зазначено жодної норми матеріального права, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, згідно із частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (частина друга статті 9 КАС України).
Статтею 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування; позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Водночас, приписами статей 160, 161, 172 КАС України визначені обов'язкові вимоги до форми і змісту позовної заяви та документів, що додаються до позовної заяви, а також правила об'єднання в одній позовній заяві декількох позовних вимог.
Умовами прийнятності позовної заяви до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 160, 161, 172 КАС України, а також дотриманні визначених статтею 122 КАС України строків звернення до суду, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору та, у разі пропуску строку звернення до суду, подання відповідного клопотання про його поновлення, доказів поважності причин його пропуску.
Тож право на судовий захист не є абсолютним. Законодавством встановлені вимоги, які мають бути дотримані особою, яка звертається до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Разом з тим, подана позивачем до суду позовна заява не відповідає деяким вимогам, які встановлені наведеними вище приписами КАС України для позовної заяви, як умовам її прийнятності до розгляду адміністративним судом, а саме вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, оскільки у позовній заяві відсутній зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (у разі подання позову до декількох відповідачів).
Відповідно до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України, у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів. Тобто, однією із вимог до позовної заяви є визначення змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів за умови, що позовна заява подається до декількох відповідачів.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно з частиною першою статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, оскільки у відповідності до частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Аналіз норми пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України дає підстави для висновку про те, що у разі подання позову до декількох відповідачів вимога позивача про здійснення судом дій із зазначенням способу судового захисту повинна бути зазначена щодо кожного із відповідачів. Така необхідність зумовлена тим, що спосіб захисту свого права, свободи чи інтересу має формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло, а вимоги зобов'язального характеру повинні бути пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які дії повинні бути вчинені кожним із них.
Разом з тим, всупереч вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України позивачем не зазначено зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів, оскільки звернена до суду вимога позивача повинна бути адресована кожному із відповідачів окремо, а тому позивачу слід уточнити суб'єктний склад учасників справи або сформулювати свої позовні вимоги таким чином, щоб вони були пред'явлені окремо до кожного відповідача із вказівкою на те, які конкретно дії повинні бути вчинені кожним із них.
Також, частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 03.12.2025 № 4695-IX, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року установлено в розмірі 3328 гривні.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою до адміністративного суду позову немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З матеріалів адміністративного позову слідує, що позовна заява містить п'ять вимог немайнового характеру, а тому позивачу належало сплатити судовий збір у розмірі 5324,80 грн (з розрахунку: 3328,00 грн х 0,4 х 0,8 х 5 = 5324,80 грн).
Разом з тим, позивачем не додано до адміністративного позову документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:
виправленої позовної заяви, приведеної у відповідність до вимог пункту 4 частини п'ятої статті 160 КАС України (відповідно до кількості учасників справи), в частині визначення позовних вимог до кожного з відповідачів окремо та наведення обґрунтування цих позовних вимог саме до кожного з відповідачів;
доказів сплати суми судового збору в розмірі 5324,80 грн (оригіналу платіжного документа) (перерахування коштів здійснюється за реквізитами, зазначеними на сайті суду в мережі Інтернет: https://adm.rv.court.gov.ua/sud1770/gromadyanam/tax/), або ж доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення чи відстрочення сплати судового збору (доказів важкого фінансового становища).
Водночас, дата постановлення цієї ухвали поза межами п'ятиденного строку з дня надходження до суду позовної заяви зумовлена тимчасовою непрацездатністю головуючої судді у період з 18.05.2026 по 21.05.2026 включно.
Керуючись статтею 169 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , Цетральної військово-лікарської комісії Збройних сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Ольга ПОЛІЩУК