Справа № 420/10922/25
22 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Свиди Л.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправної бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 28.03.2016 року по 05.05.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 28.03.2016 року по 05.05.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 20.03.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 20.03.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23.
Ухвалою суду від 07.07.2025 року за цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачу строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзив.
Позов обґрунтований тим, що позивач у період з 28.03.2016 року по 21.11.2022 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2022 року №314, з 21.11.2022 року був виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення. Проте, як зазначено у позові, у період проходження військової служби позивачу не у повному обсязі виплачувалось грошове забезпечення, що стало предметом судового розгляду. У подальшому, 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року у справі №420/18918/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 71263,77 грн. 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3885,50 грн. в місяць за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року включно у загальній сумі 209323,03 грн., що підтверджується банківською випискою (додаток №7 до позовної заяви). Проте, як вважає позивач, відповідачем в порушення статті 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати компенсації втрати частини грошових доходів, позивач звернувся до суду з даним позовом. Посилаючись на правові позиції Верховного Суду у постановах від 14.05.2020 у справі №816/379/16, від 30.09.2020 у справі №280/676/19, від 13.09.2021 у справі №639/3140/17, від 15.10.2020 у справі №240/11882/19, позивач зазначає, що виплата компенсації втрати частини доходів повинна здійснюватися в день виплати основної суми доходу, що не зроблено відповідачем, чим порушені його права.
30.10.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву відповідач проти задоволення позову заперечує, вказуючи на те, що оскільки грошовий дохід виплачений позивачу на виконання судового рішення, то підстави для здійснення виплати компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою на підставі Закону №2050-ІІІ та Порядку № 159, які передбачають, що несвоєчасно виплачений дохід має бути постійний, відсутні.
Інші заяви по суті справи та додаткові докази до суду не надходили.
Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 28.03.2016 по 21.11.2022 рр. проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 ; має статус учасника бойових дій, про що видане посвідчення серії НОМЕР_2 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 21.11.2022 №314, позивач з 21.11.2022 виключений зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, у зв'язку з вибуттям до нового місця служби.
За час проходження військової служби між позивачем та відповідачем виникли спірні правовідносини щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, яке набрало законної сили, визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 не в повному обсязі індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року (із урахуванням виплаченої суми індексації).
05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року у загальній сумі 71263,77 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів, доданим до позовної заяви.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23, яке набрало законної сили, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року включно відповідно до абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення 3885,50 грн. в місяць у загальній сумі 220340, 03 грн. за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року включно відповідно до абз. 4, 6 п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п. 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44.
20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року у загальній сумі 209323,03 грн., що підтверджується банківською випискою.
Вказані обставини справи не заперечуються сторонами.
Спірним між сторонами стало питання щодо наявності підстав для компенсації позивачу втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення.
Позивач вважає, що відповідно до ст. 4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» відповідач був зобов'язаний виплатити суму компенсації у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення разом із виплатою заборгованості.
Відповідач заперечує щодо наявності умов для виплати позивачу компенсації, згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.
Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-III (далі також - Закон № 2050-III).
Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до статті 2 Закону № 2050-III, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Статтями 3, 4, 7 Закону № 2050-III передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. № 159 затверджений Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок №159).
Дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи) (п. 1).
Згідно п.п. 2-5, 8 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159), компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян.
Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.
Сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
З наведеного вбачається, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (заробітна плата (грошове забезпечення), сума індексації грошових доходів громадян).
Основною умовою для виплати громадянину компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.
Право на компенсацію за порушення строків виплати доходів виникає тоді, коли грошовий дохід (заробітна плата (грошове забезпечення) особи з вини відповідача не нараховувався, своєчасно не виплачувався і через це особа зазнала втрат.
Як встановлено судом, 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року у загальній сумі 71263,77 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів, доданим до позовної заяви.
Також, 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року у загальній сумі 209323,03 грн., що підтверджується банківською випискою.
З огляду на вищевикладене, оскільки грошове забезпечення виплачено позивачу не на дату його виключення зі списків особового складу, то у даній справі встановлено порушення строків виплати позивачу грошового забезпечення, яке є доходом.
Висновки суду у даній справі відповідають висновкам Верховного Суду України, які викладені, зокрема, у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, а також висновкам Верховного Суду, які викладені, зокрема, у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 17 липня 2019 року у справі № 825/2023/16, від 19 лютого 2020 року у справі № 826/12938/16, від 16 жовтня 2020 року у справі № 825/2381/16.
Також суд зазначає, що норми Закону України № 2050-ІІІ і Порядку № 159 свідчать про відсутність обов'язку громадянина додатково звертатися до органу за виплатою компенсації втрати частини доходу.
Аналіз положень статей 1, 2, 4 Закону України №2050-ІІІ дає підстави для висновку, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - пенсійного органу) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі, пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку разом із відповідною несвоєчасною проведеною виплатою перерахованої пенсії.
Відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону України № 2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону України № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись одночасно з виплатою заборгованості.
Відповідно, не виплата компенсації разом із заборгованістю свідчить про відмову виплатити таку відповідно до Закону України № 2050-ІІІ і не потребує оформлення такої окремим рішенням.
З огляду на вищевикладене суд відхиляє посилання відповідача на те, що у зв'язку з відсутністю його відмови позивачу у виплаті компенсації, право позивача на момент звернення до суду не було порушено.
Суд констатує, що компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тому право на компенсацію особа набуває саме в момент отримання доходу. Відповідно, неотримання разом з доходом компенсації свідчить про порушення прав особи.
Вирішуючи цей спір, судом встановлено, що відповідачем разом із заборгованістю позивачу не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а отже допущено протиправну бездіяльність.
При прийнятті рішення суд враховує, що бездіяльність - це не вчинення у встановлений законом строк дії, яку суб'єкт владних повноважень повинен був здійснити.
За таких обставин, враховуючи обставини справи, правові висновки Верховного Суду, релевантні до спірних правовідносин, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог, а саме визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року, виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року, виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 6, 14, 90, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 28.03.2016 року по 05.05.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 28.03.2016 року по 05.05.2023 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, визнання протиправної бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 20.03.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23, зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.03.2018 року по 20.03.2025 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 28.03.2016 року по 28.02.2018 року, виплаченої 05.05.2023 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13.12.2021 року у справі №420/18918/21, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року, виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів, у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 21.11.2022 року, виплаченої 20.03.2025 року на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18.09.2023 року у справі №420/10725/23, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Леонід СВИДА