Справа № 420/2642/26
22 травня 2026 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАФРОСТ» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Одеської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.05.2022 року між Компанією “Yashaswi Fish meal and Oil Company-Branch 1» (Мангалур, Індія) (Постачальник) та ТОВ “Аквафрост» (Покупець) укладено Контракт № 25/05/22-94, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контарктом. У відповідності до умов п.1.2. Контракту поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар та бере на себе зобов'язання за розрахунками з Постачальником.
В межах Контракту від 25.05.2022 р. ТОВ “Аквафрост» імпортував на митну територію України товар № 1 - заморожене сурими з риби мікс глазуроване сорт А (odonus niger, sau rida tumbil, epinephelus diacanthus, lepturacanthus savala) у вигляді фаршу без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки без кісток, шкіри та плавців, неконсервоване для промислової переробки, дата виготовлення 05/09.2025, термін придатності - 2 роки.
Поставка товару здійснювалась на умовах СFR ODESSA, UKRAINE, згідно Інкотермс 2010, зазначене означає що продавець передасть товар, випущений в митному режимі експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці.
13.01.2026 року уповноважена Позивачем особа (ТОВ “Інтертранс») звернулася до відділу митного оформлення № 1 м/п “Чорноморськ» UA500110 з електронною митною декларацією (ЕМД) № ЕМД 26UA500110000211U4. Позивачем митну вартість визначено за основним методом - за ціною договору (контракту). Відповідачу надано усі документи, передбачені МК України, які підтверджують числові значення складових митної вартості товарів за першим методом.
За результатами митного оформлення ЕМД відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року, яким збільшено розмір митних платежів.
Позивач не згодний з рішенням про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року, вважає його протиправним, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 06.02.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено, що розгляд справи буде проводитись за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи на підставі ст. 262 КАС України у межах строків, визначених ст. 258 КАС України та з урахуванням встановлених сторонам строків для подання заяв по суті.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № 26UA500110000211U4 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року.
Відповідач зазначає, що Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАФРОСТ».
Ухвалою від 24.02.2026 року у задоволенні заяви Одеської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Аквафрост» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень - відмовлено.
За приписами ч.5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд,
В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 25.05.2022 року між Компанією “Yashaswi Fish meal and Oil Company-Branch 1» (Мангалур, Індія) (Постачальник) та ТОВ “Аквафрост» (Покупець) укладено Контракт № 25/05/22-94, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов'язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контарктом.
У відповідності до умов п.1.2. Контракту поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар та бере на себе зобов'язання за розрахунками з Постачальником.
В межах Контракту від 25.05.2022 р. ТОВ “Аквафрост» імпортував на митну територію України товар № 1 - заморожене сурими з риби мікс глазуроване сорт А (odonus niger, sau rida tumbil, epinephelus diacanthus, lepturacanthus savala) у вигляді фаршу без харчових добавок та приправ, без теплової кулінарної обробки без кісток, шкіри та плавців, неконсервоване для промислової переробки, дата виготовлення 05/09.2025, термін придатності - 2 роки.
Поставка товару здійснювалась на умовах СFR ODESSA, UKRAINE, згідно Інкотермс 2010.
Пунктом 4.1 вказаного контракту визначено, що ціна товару, що постачається, повинна бути узгоджена сторонами. Ціни зазначаються в інвойсі та/або пропозиції на кожну поставку товару.
Пунктом 6.1. вказаного контракту визначено, що товар поставляється в експортній упаковці у відповідності до кожного типу товару та стандарту країни постачальника.
Позивач 14.01.2026 року здійснив декларування поставленого в Україну товару за митною декларацією, в якій митну вартість товару було визначено за першим методом - за ціною договору (контракту).
Для підтвердження вказаних у декларації відомостей до митного органу був поданий відповідний пакет документів згідно з Митним кодексом України, а саме: рахунок-фактура (invoice) (commercial invoice) №YSM_EXI102/25-26 від 19.09.2025; автотранспортна накладна (Road consignment note) 5994 від 12.01.2026; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) EIA/MNG/2025-26/01713 від 22.09.2025; декларація виробника б/н від 22.09.2025; уніфікована митна квитанція № 50004Х.0000063 від 12.01.2026; коносамент (Bill of loading) MEDUKD754421 від 26.12.2025; навантажувальний документ (Bordereau) DOL00009467 від 09.01.2026; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат № ЕІС/2025/006/1215544А/00319170 від 24.09.025; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів № 25/05/22- 94 від 25.05.2022; Договір про надання послуг митного брокера № 2/26-БР від 01.01.2026; лист від ТОВ «Інтертранс»; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації … № 13889861 від 13.01.2026; статус особи, яка подає митну декларацію 2.
Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.
Декларантом надіслано лист від 14.01.2026 року, яким повідомлено, що надано всі необхідні документи.
Проте, під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості митним органом встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
14.01.2026 року Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500110/2024/000136/1.
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності, також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, про що повідомлено декларанту та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів, а саме:
Оцінювана партія товарів заявлена до митного оформлення згідно зовнішньоекономічного контракту від 25.25.2025 №25/05/22-94. Пунктом 1.3 контракту Сторонами узгоджено перелік товаросупровідних документів, які Постачальник надає Покупцю на кожну партію товарів.
Відповідно до вимог п.8 статті 264 МКУ З моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Згідно графи 44 ЕМД від 13.01.2026 № 26UA500110000211U4 декларантом не забезпечено подання митному органу повного комплекту товаросупровідних документів, передбачених вимогами п. 1.3 контракту, тим самим недотримано вимоги п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України.
Якщо рахунок сплачено, документами, які підтверджують митну вартість товарів, відповідно до положень частини другої ст.53 МКУ, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Згідно умов наданого контракту від 25.25.2025 №25/05/22-94 відсутні чіткі умови оплати: п. 2.3 передбачені умови передплати; п. 5.4 умови оплати за товар визначені як передплата так і післяоплата.
Згідно інвойсу від 19.09.2025 YSM/EXI102/25-26, який є невід'ємною частиною контракту (пункт 1.1 контракту)умови оплати заявленої партії товарів: Переказ Т/Т через 14 днів після отримання вантажу. Згідно наряду DOL00009467 вантаж прийнято до відвантаження в порту отримання 09.01.2025.Враховуючи умови оплати згідно інвойсу від 19.09.2025 YSM/EXI102/25-26, заявлений рівень вартості не обчислюється як ціна, що фактично сплачена.
Враховуючи те, що Контракт та інвойс не містять конкретно визначених умов оплати, у митного органу відсутня можливість здійснити контроль правильності визначення митної вартості товару шляхом перевірки ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар, з огляду на те, що на момент митного оформлення оплата за оцінюваний товар вже могла бути здійснена. Проте, банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, на розгляд не надано.
Згідно відомостей митної декларації та наданих транспортних документів, товари імпортовано відповідно до комерційних умов поставки CFR Odessa.
Відповідно до міжнародних правил перевезення Інкотермс на умовах поставки CFR означає, що продавець постачає товар на борт судна. Продавець зобов'язаний заключити договір та сплатити всі витрати та фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення. Тобто, на Продавця покладено виконання митних формальностей у країні експорту.
Морський коносамент від 26.12.2025 MEDUKD754421 надано не у повному обсязі.
Згідно відомостей коносаменту умови оплати за перевезення: вантаж не буде доставлено, якщо фрахт та збори не сплачені. Фрахт передплачений.
Пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 Кодексу встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
витрати на страхування товарів.
Згідно з роз'ясненнями, наведеними у Компендіумі з митного оцінювання Всесвітньої митної організації, до транспортних витрат повинні включатись всі витрати, пов'язані з перевезенням товарів або що є умовою їх перевезення, незалежно від того, чи є вони основними чи непрямими витратами, понесеними в зв'язку з переміщенням товарів до місця ввезення на митну територію України, тобто які є суттєвим етапом усієї транспортної операції.
Враховуючи наявність перевантаження товарів з морського судна CHS Colombo SN 534R на KEREMCAN, маршрут слідування через порт Клайпеда,Литва транзитом в Україну, з перевалкою Colombo LK, Antwerp BE, Tekirdag TR.
Здійснити контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (Пунктами 5, 6, 7 частини десятої статті 58 Кодексу) не можливо. Таким чином, декларантом не забезпечено надання митному органу відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 Кодексу достовірних відомостей про визначення митної вартості товару, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних.
Згідно відомостей графи 31 ЕМД та електронного інвойсу заявлено відомості про виробника. Згідно вимог пункту 1.1 контракту у інвойсі як невід'ємній частині контракту зазначаються відомості в тч щодо номенклатури, асортимент, кількість, вартість, та інші необхідні характеристики Товару. У наданому до митного оформлення інвойсі YSM/EXI102/25-26 відсутні відомості про заявленого виробника.
Зазначене може свідчити про недостовірність декларування відомостей про товар та умови його купівлі, які, в свою чергу, мають безпосередній вплив на формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.
Крім того, відповідно до інформації, наявної в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» (далі - АСМО), ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, які імпортувалися іншими резидентами на митну територію України.
Згідно з пунктом другим статті VII ГАТТ: оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будьякі не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.
При цьому, у поданих до Митниці документах продавця відсутня інформація про надання будь-яких знижок на товари (пункт 2.5 контракту), що не дає можливості упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товарів ґрунтується на дійсній вартості, а тому не може бути визнана митним органом.
Згідно графи 44 митної декларації, декларантом заявлено контракт з виробником (код документу 4104), але при цьому документального підтвердження факту експорту товарів з країни відправлення Індія, номенклатури, вартості товарів, умов поставки, документів на підставі яких здійснено експорт- не надано.
Враховуючи спрацювання профілів ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками відповідних форм митного контрою щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
Додатково декларанта повідомлено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленою ним митної вартості товарів.
Одеська митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено, на підставі баз даних АСМО “Інспектор-2006» та ЄАІС Держмитслужби ввезення товарів, заявлених до митного оформлення, яка є більшою ніж заявлено декларантом.
Позивачу, як декларанту, роз'яснено, що у разі незгоди з вказаним рішенням, останній має право на його оскарження, а також право на випуск товарів у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Позивач, вважаючи протиправним вказане рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.
До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.
Згідно з п.23,24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.
Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).
В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.
Жодного належного та допустимого доказу, що надані позивачем документи містять розбіжності не надано. Розбіжність - це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.
В той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.
Щодо зауваженнь відповідача про те, що «у наданому до митного оформлення інвойсі YSM/EXT102/25-26 відсутні відомості про заявленого виробника», суд зазначає наступне.
Декларантом було подано до митного оформлення ряд документів щодо документального підтвердження факту експорту товарів з країни відправлення Індія. Крім того, зазначені товаросупровідні документи містять відомості щодо виробника товару.
Разом з тим, затвердженої форми інвойсів та вимог щодо їх заповнення законодавством України не передбачено. До того ж, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості орган доходів і зборів має впевнитись, що комерційний інвойс можна ідентифікувати з поставкою оцінюваного товару та він містить відомості, які підтверджують відомості щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті. Частиною п'ятою статті 54 Митного кодексу України за органом доходів і зборів, який згідно з чинним законодавством здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, закріплено право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною другою статті 53 Митного кодексу України, серед яких рахунок-фактура (інвойс) або рахунокпроформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Інвойс це документ, у якому зазначаються товари та послуги, які компанія надає клієнту, та зазначається зобов'язання клієнта на оплату цих послуг. В інвойсі вказується, які саме послуги чи товари надаються клієнту, та яку оплату він зобов'язаний здійснити за виконані послуги чи надані товари.
У п. 3 ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України зазначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунокпроформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Тобто, позивачем було надано рахунок-фактуру (інвойс), що містив всю необхідну інформацію для підтвердження числових даних заявленої митної вартості.
Щодо зауваження митного органу про те, що Морський коносамент від 26.12.2025 року №MEDUKD754421 надано не у повному обсязі, суд зазначає наступне.
З наданих до суду доказів, судом встановлено, що позивачем до митного оформлення було надано наявний у його розпорядженні коносамент (Bill of Lading) № MEDUKD754421 від 26.12.2025 року.
Суд звертає увагу, що поставка товару здійснюється на умовах CFR ODESSA (вартість і фрахт), тобто поставка товару здійснюється за рахунок продавця, а отже в його обов'язки входить питання стосовно доставки товару покупцю.
Коносамент (Bill of loading) MEDUKD754421 від 26.12.2025 містить повну інформацію, яка відповідає іншим документам, що стосуються поставки товару, зокрема, містить відомості про вантажовідправника, порти відправлення та прибуття, судно, яким здійснюється морське перевезення, товар, що перевозиться, з визначенням його кількості та пакування.
У зв'язку з цим, суд критично оцінює посилання митного органу на надання не в повному обсязі коносаменту від 26.12.2025 № MEDUKD754421, адже згідно п.6 ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Оскільки за умовами поставки, їх витрати закладаються у контракту ціну товару, наданий коносамент містив всі необхідні відомості які дозволяють митному органу здійснити перевірку визначеної декларантом митної вартості товару, суд не приймає до уваги зазначене зауваження відповідача.
Щодо посилань відповідача у оскаржуваному рішенні на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, суд зазначає наступне.
Відповідно до контракту, умови поставки CFR передбачають, що продавець зобов'язаний своїм коштом доставити товар у порт відвантаження, завантажити його на судно і сплатити фрахт для доставки товару в зазначений порт призначення.
Саме вказані умови поставки визначені у додатку до контракту та Інвойсі, які за своєю суттю є документами, що визначають деталі кожної окремої поставки. Відповідно до положень п. 1.1. контракту №25/05/22-94 номенклатура, кількість, ціна і загальна вартість Товару вказуються в Інвойсах (рахунках фактура) та/або Додатках (Специфікаціях) до Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Положеннями п. 1.5. визначено, що загальний обсяг і умови поставок визначаються згідно з цим Контрактом та додатками (Специфікаціям) до даного Контракту, які є його невід'ємною частиною.
Таким чином, вищенаведені положення контракту та надані до митного оформлення документи містять в собі вичерпну інформацію щодо митної вартості товару, яка включає в себе вартість його пакування та перевезення відповідно до визначених умов поставки CFR.
На це наголошує у позовній заяві позивач та зазначає, що при постачанні товару вартість тари та пакування включена до ціни товару, яка вказана в інвойсі, а тому, при визначенні складових митної вартості товару, не повинна додаватись окремо.
Таким чином, суд повністю погоджується з позицією позивача, що вартість пакування включена в ціну товару та додатково до митної вартості не додається у відповідності з положеннями ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України.
На думку суду, існування документів які визначають числові значення вартості упаковки взагалі не визначено законодавством, але вони можуть створюватись за власним розсудом продавця та жодним чином не можуть вимагатись покупцем чи митним органом в силу того, що таке не передбачено законодавством. Ціна товару це фундаментальна економічна категорія, яка означає кількість грошей, за яку продавець згоден продати, а покупець готовий купити одиницю товару. Це кількісно визначена величина втіленої в ньому живої праці, важливою складовою якої є витрати виробництва, що визначаються після закінчення виробничого процесу, а також доведення товару до конкурентного вигляду, його оформлення в тому числі і пакування.
За певних умов, понесені на виготовлення товару витрати та інші складові його ціни є комерційною таємницею виробника, а тому у митного органу відсутні повноваження та законні підстави вимагати зазначення числових даних щодо вартості пакування за умови зазначення, що вартість пакування включена до ціни товару.
Отже, з поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак такі витрати не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
Щодо тверджень митного органу про те, що деларантом не надано доказів того, що позивач отримав від продавця товару будь-яку виняткову знижку чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни на момент поставки товару, а ціна продажу оцінюваних товарів є нижчою за ціну товарів з ідентичними та аналогічними характеристиками, у відповідача наявні сумніви щодо формування ціни такого товару та визначення його митної вартості.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 29.04.2026 у справі №380/29337/23, сама лише вказівка відповідача про те, що Митниця має інформацію, що продаж подібних товарів між непов'язаними суб'єктами здійснюється за вищою митною вартістю не може вважатись належним письмовим обґрунтуванням, що такий вплив мав місце, оскільки такі обґрунтування повинні бути підкріплені належними та допустимими доказами, чому, в свою чергу, кореспондує праву декларанта на надання відповіді та доказів відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Суд також зазначає, що посилання відповідача на те, що задекларована митна вартість є нижчою за ціни ідентичних або аналогічних товарів, які містяться в інформаційних базах митних органів, не може бути самостійною підставою для коригування митної вартості.
Верховний Суд у постановах від 18.12.2018 у справі № 826/12108/16 та від 27.01.2022 у справі № 520/10386/19 зазначив, що інформація з автоматизованих систем митного органу має допоміжний характер і не спростовує ціну конкретного контракту без додаткових доказів.
Суд дійшов висновку, що під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів і митного оформлення митний орган діяв у спосіб, який не відповідає вимогам МК України, а тому відхиляє посилання відповідача на такі зауваження митниці.
Щодо твердження відповідача про відсутність в інвойсі № YSM_EXI102/25-26 умов оплати товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає що такі зауваження відповідача по суті не є розбіжностями, оскільки не містять суперечностей з іншими поданими документами та не впливають на можливість або неможливість перевірки числового значення заявленої митної вартості товару, не враховуючи того факту, що умови оплати є договірними правовідносинами та приписами МК не передбачено надання таких документів.
У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, у зв'язку з чим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.
При цьому, як вбачається з договору №25/05/22-94 (п. 5.3 договору) сума, умови та валюта платежу також повинні вказуватися в інвойсі до Контракту на кожну конкретну поставку Товару.
Відповідно до п. 5.4 договору №25/05/22-94 платежі по даному Контракту можуть здійснюватися як у вигляді попередньої оплати, так і з відстрочкою платежу.
Відповідно до інвойсу №YSM_EXI102/25-26 від 19.09.2025 року товар оплачується після 14 днів з моменту отримання вантажу. Згідно наряду DOL00009467 вантаж прийнято до відвантаження в порту отримання 09.01.2025 року. Таким чином на момент звернення до митного оформлення строк оплати за товар не настав, внаслідок чого у декларанта був відсутній обов'язок з надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.
Поданий інвойс відповідає даті укладення договору, товару вказаному у інвойсі, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про розбіжності числового значення митної вартості товару.
Водночас, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв'язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.
Аналогічна позиція наведена у Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 року по справі № 803/3649/15, Постанові Верховного Суду від 29.07.2020 р. у справі № 420/1709/19, Постанові Верховного Суду від 02.06.2022 справа № 460/2674/20, Постанові Верховного Суду від 12.03.2019 р. справа № 803/3649/15.
Суд відхиляє доводи відповідача про ненадання декларантом виписки з бухгалтерської документації, виходячи з наступного.
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі - Закон № 996) передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
Таким чином саме інвойс є первинним документом, оскільки у ньому відображено відомості про господарську операцію.
Згідно правил бухгалтерського обліку відображення товарів у регістрах обліку визначається лише за фактом переходу права власності на нього. Ця подія має бути документально оформлена. Для імпортних операцій таким документом є митна декларація, у якій міститься вичерпна інформація щодо ввезеного на митну територію України товару: фіксується ціна товару, кількість, загальна сума (ураховуючи курс).
З огляду на викладене, первинними документами, на підставі яких в обліку відображається придбання товару (ввезеного на митну територію України), є митна декларація, складена з дотриманням встановлених законодавством вимог та яка фіксує господарську операцію із взяття підприємством зобов'язання у сумі нарахованих митних платежів та інвойс, який входить до переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів згідно ч.2 ст.53 МК України.
Тому виписка з бухгалтерської документації не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.
Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.
Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.
Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.
При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов'язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.
Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.
Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.
Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
При цьому митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об'єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.
Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.
Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.
Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові частини.
У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Одеської митниці № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року про коригування митної вартості товарів.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд вважає, що по даній справі з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, Код ЄДРПОУ 33798852) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці № UA500110/2026/000006/1 від 14.01.2026 року про коригування митної вартості товарів.
Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АКВАФРОСТ» (вул. Центральна, 1-Е, с. Бурлача Балка, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, Код ЄДРПОУ 33798852) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні, сорок копійок).
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Самойлюк Г.П.