21 травня 2026 рокусправа № 380/23319/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його 3 відділу (м. Пустомити) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його 3 відділу ( АДРЕСА_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Відповідач), у якій позивач просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення та подальшого підтримання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів / інформаційній системі «Резерв+» стосовно ОСОБА_1 відомостей про «порушення правил військового обліку», «неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 » та статусу «розшук ТЦК та СП» із датою звернення до Національної поліції 06.11.2025;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 вилучити (скасувати) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів / інформаційної системи «Резерв+» щодо ОСОБА_1 відомості про «порушення правил військового обліку», «неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 » та статус «розшук ТЦК та СП» і привести його персональні дані у відповідність до вимог Закону № 1951-VIII.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.11.2025 позивач, авторизувавшись у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів «Резерв+», сформував свій військово-обліковий документ, у якому відображена інформація про порушення правил військового обліку. Зокрема, у полі «Причина звернення до Нацполіції» зазначено «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення до Національної поліції - 06.11.2025. Позивач зазначає, що до моменту виявлення цієї інформації він не отримував належним чином оформлених повісток від ІНФОРМАЦІЯ_2 на дату 06.11.2025, не підписував жодних повісток, не ставив підписів у журналах чи відомостях вручення повісток, не відмовлявся від їх отримання. Стосовно позивача не складався протокол про адміністративне правопорушення за статтями 210 чи 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не виносилася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, він не викликався до Відповідача чи органів Національної поліції для складення такого протоколу. Внесення посадовими особами Відповідача до Реєстру відомостей про «порушення правил військового обліку» та про звернення до Національної поліції без наявності постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, яка набрала законної сили, порушує його права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, створює підстави для необґрунтованого застосування до нього заходів примусу та негативно впливає на реалізацію його прав у публічно-правових відносинах.
Ухвалою судді від 01.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.
Копію ухвали про відкриття провадження у справі від 01.12.2025 та копію позовної заяви з додатками надіслано відповідачу засобами електронного зв'язку за допомогою сервісу «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронних листів. Правом подати письмовий відзив на позовну заяву відповідач станом день розгляду справи не скористався, тому суд, керуючись ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вирішив справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази в їх сукупності, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України та військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). Категорія обліку - «Військовозобов'язаний», військове звання - «Солдат», військово-облікова спеціальність - «Силових і освітлювальних агрегатів (станцій), електрик», ВОС 659995. Зазначені обставини підтверджуються військово-обліковим документом, сформованим у системі «Резерв+» 13.11.2025 о 11:04, копія якого долучена позивачем до позовної заяви.
Згідно з військово-обліковим документом позивача, у блоці «Порушення правил військового обліку» відображено: причина звернення до Нацполіції - «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП»; дата звернення до Національної поліції - 06.11.2025. Відомості про постанову військово-лікарської комісії (ВЛК), групу інвалідності та інші медичні рішення відсутні. Військово-обліковий документ є чинним до 13.11.2026. Дата уточнення персональних даних у Реєстрі зазначена як 19.12.2024.
Позивач стверджує, що належним чином оформлених повісток від відповідача на дату 06.11.2025 не отримував, повісток не підписував, від їх отримання не відмовлявся; протокол про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП щодо нього не складався; постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не виносилася. Доказів зворотного, тобто доказів складення щодо позивача протоколу про адміністративне правопорушення та/або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, у матеріалах справи немає, оскільки Відповідач, на якого згідно з частиною другою статті 77 КАС України покладено обов'язок доказування правомірності своїх дій, такі докази суду не надав.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з внесенням посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 в особі 3 відділу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, його неприбуття за повісткою та про звернення до Національної поліції, без наявних, на думку позивача, для цього правових підстав.
Вирішуючи спір по суті, суд керується таким.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснює Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII).
Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок включає, зокрема, дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання. Згідно з частиною п'ятою цієї ж статті військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною першою статті 34 Закону № 2232-XII визначено, що ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Особливості ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, перелік відомостей, що до нього вносяться, та підстави їх внесення визначені Законом України від 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
За приписами частин восьмої, дев'ятої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є, зокрема, районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Отже, ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів та повинен забезпечувати актуалізацію його бази даних виключно у спосіб та на підставах, визначених Законом № 1951-VIII.
Згідно з частиною першою статті 7 Закону № 1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру персональні та службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Перелік таких даних є вичерпним і визначений безпосередньо у цій статті.
Зокрема, відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста, що вносяться до Реєстру, належать «відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення)».
Системний аналіз наведених положень Закону № 1951-VIII дає підстави для висновку, що до Реєстру вносяться відомості саме про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку, що підтверджується наявним протоколом та/або постановою у справі про адміністративне правопорушення. Закон № 1951-VIII не передбачає внесення до Реєстру відомостей про «порушення правил військового обліку» як такого - без зазначення реквізитів протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, що до того ж набрала законної сили.
Порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності регламентований Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Стаття 210 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, а стаття 210-1 КУпАП - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно зі статтями 254, 256 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою, в якому зазначаються, зокрема, дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
Відповідно до статей 283, 284 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову у справі. Постанова є рішенням, яким встановлюється факт вчинення особою адміністративного правопорушення та визначається міра відповідальності. Лише постанова, яка набрала законної сили, є належним підтвердженням факту притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, діючи у сфері військового обліку, наділені правом: складати протоколи про адміністративні правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП; направляти матеріали до органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; після ухвалення постанови у справі про адміністративне правопорушення - відображати в Реєстрі факт притягнення особи до адміністративної відповідальності з обов'язковим зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу та/або постанови.
Натомість право самостійно, поза процедурою провадження у справах про адміністративні правопорушення, кваліфікувати дії військовозобов'язаного як «порушення правил військового обліку», оголошувати його у «розшук» та вносити відповідну позначку до Реєстру / «Резерв+» без протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили, законом територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки не надано. Будь-яка інформація про «розшук ТЦК та СП», «неприбуття за повісткою» чи «порушення правил військового обліку», яка не спирається на чинну постанову у справі про адміністративне правопорушення, виходить за межі повноважень суб'єкта владних повноважень та порушує вимоги статті 19 Конституції України.
Аналогічна правова позиція послідовно формується в адміністративному судочинстві.
Так, у рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 160/31249/24 (яке набрало законної сили) суд, тлумачачи пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, дійшов висновку про те, що «до Реєстру вносяться дані саме про притягнення до відповідальності за порушення правил обліку». Оскільки факту притягнення особи до адміністративної відповідальності не було (протокол про адміністративне правопорушення не складався, постанова не виносилась), відомості до Реєстру внесені безпідставно; той факт, що ТЦК посилається на нібито не з'явлення особи до територіального центру, не є відомостями, які вносяться до Реєстру, оскільки це не є фактом притягнення до відповідальності. На підставі наведеного суд визнав протиправними дії ТЦК щодо внесення до Реєстру даних про порушення правил військового обліку та зобов'язав виключити такі дані з Реєстру.
Подібний правовий висновок викладено в рішенні Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 у справі № 320/47534/25, у якому суд констатував, що до повноважень ТЦК та СП належить притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку з прийняттям відповідної постанови, а також внесення до Реєстру даних про притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності, а не про «порушення правил військового обліку» поза процедурою КУпАП. За відсутності постанови про адміністративне правопорушення наявність у Реєстрі / «Резерв+» відмітки «порушення правил військового обліку» є протиправною.
В рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 31.12.2025 у справі № 300/6708/25 також наголошено, що у випадку порушення військовозобов'язаним правил військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів вноситься повідомлення про факт порушення та притягнення особи до відповідальності, дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення, а не запис, з приводу розшуку, не підкріплений процесуальним рішенням у справі про адміністративне правопорушення.
В рішенні Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/23839/25 суд, розглядаючи спір тотожного характеру, констатував, що сам факт надсилання повістки і отримання поштового повідомлення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» свідчить лише про неявку особи, але не є підставою для оголошення військовозобов'язаного у «розшук» та віднесення його до порушників військового обліку. До повноважень ТЦК та СП належать: (а) притягнення військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку шляхом прийняття постанови у справі про адміністративне правопорушення з дотриманням процедури, передбаченої КУпАП; (б) внесення до реєстрів «Оберіг» / «Резерв+» відомостей саме про факт притягнення до адміністративної відповідальності, а не про саму по собі «підозру» у правопорушенні. За відсутності доказів притягнення військовозобов'язаного до адміністративної відповідальності у тому числі надсилання повістки, складення протоколу, винесення постанови, що набрала законної сили - збереження статусу «розшук» та відображення «червоної стрічки» в «Резерв+» є безпідставним, у зв'язку з чим суд зобов'язав ТЦК та СП скасувати відповідну позначку.
Кодекс адміністративного судочинства України (частина п'ята статті 242) визначає, що суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Водночас зазначена правова позиція, що сформована судами адміністративної юрисдикції, ґрунтується безпосередньо на вимогах статті 19 Конституції України, статті 7 Закону № 1951-VIII та положень КУпАП, які мають імперативний характер та підлягають однаковому застосуванню. Суд у цій справі поділяє наведені правові висновки, оскільки вони повністю узгоджуються з фактичними та правовими обставинами спору.
Із системного аналізу наведених норм та правових позицій слідує таке.
Внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів будь-яких відомостей про «порушення правил військового обліку», у тому числі інформації про «неприбуття за повісткою» чи «розшук ТЦК та СП», можливе лише за наявності факту притягнення особи до адміністративної відповідальності, підтвердженого належним чином складеним протоколом та постановою у справі про адміністративне правопорушення, що набрала законної сили (пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону № 1951-VIII, статті 254, 256, 283, 284 КУпАП).
Саме по собі надсилання повістки, повернення поштового відправлення з відміткою про відсутність адресата чи фіксація неявки особи не є підставою для віднесення особи до порушників військового обліку; територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не наділений повноваженнями самостійно констатувати факт правопорушення поза процедурою, визначеною КУпАП.
За відсутності належно оформленого протоколу, постанови про накладення адміністративного стягнення, а також з урахуванням строків притягнення до відповідальності, встановлених статтею 38 КУпАП, правові підстави для внесення та подальшого підтримання в Реєстрі / «Резерв+» відмітки про «порушення правил військового обліку» / «розшук ТЦК та СП» відсутні.
З огляду на тотожність фактичних і правових обставин у справі позивача, суд застосовує наведений підхід і визнає протиправними дії відповідача щодо встановлення стосовно позивача статусу «порушення/розшук».
У цій справі судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 у статусі військовозобов'язаного; дата уточнення персональних даних - 19.12.2024. Суд також встановив, що в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів / системі «Резерв+» стосовно позивача відображено відомості про «порушення правил військового обліку» з причиною «не прибули за повісткою до ТЦК та СП» і датою звернення до Національної поліції 06.11.2025.
Крім того, відповідачем не надано доказів належного вручення позивачу повістки на 06.11.2025, доказів складення стосовно позивача протоколу про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП, доказів винесення стосовно позивача постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, що набрала законної сили.
За вказаних обставин, жодних інших процесуальних рішень компетентного органу, які могли б бути підставою для внесення до Реєстру відомостей про порушення правил військового обліку та звернення до Національної поліції, у матеріалах справи немає.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач у спірних правовідносинах - ІНФОРМАЦІЯ_2 - не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності внесення і подальшого підтримання в Реєстрі / «Резерв+» оскаржуваних відомостей.
За таких обставин суд дійшов висновку, що дії відповідача із внесення та подальшого підтримання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно ОСОБА_1 відомостей про «порушення правил військового обліку», причини звернення до Національної поліції «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та статусу «розшук ТЦК та СП» із датою звернення 06.11.2025 вчинені поза межами повноважень, наданих Відповідачу законом, без дотримання процедури, визначеної КУпАП та Законом № 1951-VIII, у зв'язку з чим є протиправними.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання вилучити (скасувати) спірні відомості з Реєстру / «Резерв+», суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправною та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. Згідно з пунктом 4 частини другої цієї ж статті суд може ухвалити рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії. За приписами пункту 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.01.2013 у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11) вказав, що рішення суду не може носити декларативний характер та має забезпечувати ефективне поновлення у правах. Конституційний Суд України у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 також зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення у правах.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_2 є органом ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (частини восьма, дев'ята статті 5 Закону № 1951-VIII) і саме його посадовими особами внесені оскаржувані відомості, ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов'язання Відповідача вилучити (скасувати) з Реєстру / системи «Резерв+» спірні відомості та привести персональні дані позивача у відповідність до вимог Закону № 1951-VIII.
Суд також враховує, що в силу взаємодії інформаційних систем, виключення інформації про перебування особи у «розшуку» з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів автоматично призводить до видалення відповідної інформації з інформаційних систем Національної поліції (наказ Міністерства внутрішніх справ України від 10.02.2025 № 80 щодо функціонування інформаційної підсистеми «Облік звернень територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки»).
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача та оцінивши наявні у справі докази, з огляду на ненадання Відповідачем будь-яких доказів правомірності оскаржуваних дій, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Як свідчать матеріали справи, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.11.2025. Зазначена сума підлягає стягненню з Відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 5, 6, 9, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі його 3 відділу щодо внесення та подальшого підтримання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів / інформаційній системі «Резерв+» стосовно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомостей про «порушення правил військового обліку», причини звернення до Національної поліції «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП» та статусу «розшук ТЦК та СП».
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 в особі його 3 відділу (ЄДРПОУ 09656819) вилучити (скасувати) з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів / інформаційної системи «Резерв+» щодо ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відомості про «порушення правил військового обліку», «неприбуття за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 » та статус «розшук ТЦК та СП».
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211 грн (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Желік О.М.