Іменем України
22 травня 2026 рокум. ДніпроСправа № 640/7416/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Петросян К.Є., розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про визнання потиправним рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач або ФОП ОСОБА_1 ) у 2021 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (далі відповідач або ГУ Держпродспоживслужби), в якому просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову № 25 в.о. начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Куриліна В.М. від 01.03.2021 про застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 9000 грн.
В обґрунтування пред'явленого позову зазначено, що відповідачем було проведено перевірку стану дотримання законодавства про захист прав споживачів у торгівельному об'єкту (майданчик) ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого на підставі акта перевірки винесено спірну постанову.
Позивач не погоджується із прийнятою постановою, вважає її протиправною з огляду на відсутність підстав для проведення перевірки, оскільки скарга споживача, на підставі якої видано наказ про проведення перевірки, не містить визначених законом підстав для перевірки. Крім того, вважає скаргу безпідставною і такою, що не містить конкретно визначених порушень позивачем прав споживача, визначених статтями 6-15 Закону України «Про захист прав споживачів» та є неприйнятною до розгляду уповноваженим органом.
Також позивач посилається на порушення порядку проведення перевірки. Зокрема, посадові особи відповідача перед початком здійснення позапланової перевірки не пред'явили позивачу ані копії наказу № 5067-ОД від 30.11.2020 про проведення позапланової перевірки, ані копії погодження центрального органу виконавчої влади. У направленні на перевірку № 3972 від 30.11.2020 предметом перевірки зазначено «дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів», що на думку позивача, не відповідає вимогам чинного законодавства щодо конкретності питань, які мають ставитися при проведенні позапланової перевірки.
Що стосується обставин, встановлених перевіркою та зафіксованих у акті перевірки № 10-05.3/000197 від 30.11.2020, зазначив, що вказані у акті порушення позивачем вимог Закону України «Про захист прав споживача», не відповідають вимогам закону, фактично ґрунтуються на припущеннях та недостовірному повідомленні ОСОБА_2 , а також не підтверджені будь якими належними та допустимими доказами, і взагалі не відповідають дійсним обставинам та наданими ФОП ОСОБА_1 суб'єкту перевірки доказами.
Відповідачем 08.04.2026 подано відзив на позовну заяву ОСОБА_1 , відповідно до якого зазначено таке.
Між ОСОБА_2 (також - Скаржник або Споживач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 31.07.2020 було укладено договір купівлі-продажу №31/07/20-1 щодо виготовлення та монтажу виробу з дерева (вольєра для собак) загальною вартістю 61 160 гривень. На виконання умов договору Споживачем було здійснено попередню оплату в розмірі 30000 гривень, що підтверджується товарним чеком від 31.07.2020 року.
Системне невиконання суб'єктом господарювання договірних зобов'язань та порушення прав споживача на отримання якісного товару з належним документальним супроводом стало передумовою звернення до Головного управління зі скаргою. У своїй скарзі Скаржник вимагав провести перевірку щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ТОВ «HBO БУД» за фактом реалізації несертифікованої продукції, відсутності необхідної супровідної документації, а також порушень порядку здійснення розрахункових операцій і ведення касових операцій.
У порушення положень частин 1 та 2 статті 6 Закону України «Про захист прав споживачів», а також вимог статті 662 Цивільного кодексу України, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «НВО БУД» не було надано жодних документів, що підтверджують якість та безпечність виробу із дерева (вольєра для собак), зокрема сертифікатів якості, технічних паспортів чи декларацій про відповідність, ані до укладення Договору №31/07/20-1 від 31 липня 2020 року, ані в момент його підписання.
Скаржник зазначає, що реалізований товар не містить повної інформації, передбаченої чинним законодавством, а джерело походження продукції залишається невідомим, оскільки суб'єкти господарювання відмовляються його підтвердити. Це дає підстави стверджувати про ймовірну реалізацію фальсифікованої або контрафактної продукції, що є прямим порушенням пункту 7 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів».
Крім того, за результатами аналізу публічної інформації на сайті виконавця Споживачем було встановлено невідповідність даних щодо фактичного виробника: ТОВ «НВО БУД» позиціонується як власник виробничих потужностей, хоча ОСОБА_1 не значиться його директором чи власником згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Це є введення споживача в оману щодо виконавця робіт та походження товару, що суперечить вимогам статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів» щодо достовірності інформації про виробника.
Скаржник вимагав:
- перевірити якість продукції та сировини на предмет їх відповідності вимогам безпечності для споживачів,
- відібрати зразки товарів для проведення незалежної експертизи згідно з пунктом 3 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів»,
- застосувати заходи адміністративного впливу та заборони реалізації продукції у разі підтвердження фактів її фальсифікації або відсутності обов'язкової сертифікації.
За таких підстав, аналіз змісту скарги ОСОБА_2 свідчить про наявність чітко визначених порушень її прав, що корелюються з вимогами статей 6-15 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідає критеріям прийнятності для розгляду уповноваженим органом, адже є можливість ідентифікувати конкретні порушення.
Порушення права на належну якість продукції (стаття 6): Виконавець не передав товар у встановлений термін та не надав документів, що підтверджують його якість.
Порушення права на безпеку продукції (стаття 14): Скаржник наголошує на відсутності підтвердження того, що виріб є безпечним для життя, здоров'я та майна за звичайних умов його використання.
Порушення права на інформацію про продукцію (стаття 15): Споживачу не було надано відомостей про основні властивості продукції, умови використання, гарантійні зобов'язання та дані про виробника до моменту придбання товару.
Реалізація продукції без належного маркування та супровідних документів (стаття 15): Зазначено, що товар не містить інформації, передбаченої чинним законодавством, а документи щодо якості та безпечності (сертифікати, технічна документація) не були пред'явлені навіть на вимогу.
Отже, на думку відповідача, скарга містить усі необхідні реквізити та обґрунтування для її прийняття Головним управлінням до розгляду:
1. Чітко зазначено дані заявника, її представника та суб'єктів господарювання, на яких подається скарга.
2. Наведено детальні обставини: дату укладення договору, предмет договору, суму попередньої оплати та факт невиконання зобов'язань продавцем.
3. До скарги додано копії договору-заявки та товарного чека, що підтверджує факт виникнення правовідносин та виконання споживачем попередніх фінансових зобов'язань.
4. Конкретні норми законодавства.
5. Чіткі вимоги: ініціювати перевірку, перевірити якість продукції, вжити заходів щодо припинення порушень та притягнення винних осіб до відповідальності.
Таким чином, відповідач зазначає, що скарга є юридично обґрунтованою, містить посилання на порушення конкретних статей Закону та є цілком прийнятною для реагування органом захисту прав споживачів.
Згідно доказів, доданих до скарги - «Замовлення-договір купівлі-продажу № 31/07/20-1» від 31.07.2020 (далі - Договір) та «Товарний чек» на передплату предметом Договору є «Вольєр з дерева» (далі - виріб або товар) з індивідуальними характеристиками:
- Матеріал: масив сосни.
- Особливість: будка на дві собаки (2000х900).
- Комплектація: згідно з візуалізацією та кресленнями.
- Покриття: фарба жовта (код 101) у 2 шари, глянцевий лак, дах із бітумної черепиці («соти», червона).
- Термін виконання: не менше 22 робочих днів із правом затримки на 5 днів за умови попередження.
- Ризики: до моменту розрахунку та передачі вольєра за його цілісність відповідає виконавець - ФОП ОСОБА_1
- Гарантія: становить 12 місяців і починає діяти з моменту здачі виробу.
- Штрафні санкції: якщо товар не буде готовий до монтажу з вини споживача, Виконавець може стягувати 0,5% від вартості за кожен день зберігання.
Відсутність документів про передачу споживачу готового виробу дало підстави Головному управлінню вважати про невиконання Позивачем умов договору.
Щодо порушення позивачем Закону України «Про захист прав споживача» відповідач зазначив, що детальна інформація про підстави перевірки та всі необхідні реквізити (номер наказу, направлення, тип перевірки тощо), одночасно з вичерпним переліком питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) та наданих суб'єктом господарювання документації зазначаються не в Постанові, а в Акті, складеному за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері захисту прав споживачів, який затверджено Наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України 29 січня 2020 року N 94.
Оскільки Постанова має на меті зафіксувати факт порушення та визначити розмір штрафу на підставі зібраних доказів, відсутність у ній посилання на номер наказу не спростовує самого факту правопорушення, зафіксованого під час перевірки, та не робить таку постанову незаконною, якщо сам захід було проведено на законних підставах.
Ураховуючи, що особа скористалася зазначеним процесуальним правом та надала власні пояснення, проте не зафіксувала зауважень щодо неналежного відображення посадовими особами контролюючого органу факту передачі сертифікатів та висновків на складові частини виробу - є достеменним підтвердженням фактичної відсутності вказаної документації у позивача, що є порушенням статті 15 Закону, відповідно до якої, обов'язок надати споживачу необхідну для ознайомлення інформацію у позивача виник до укладання Договору (31.07.2020).
Зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що відповідні сертифікати та висновки не були надані суб'єктом господарювання ані під час проведення контрольного заходу, ані на стадії виникнення та оформлення договірних відносин між сторонами.
Подальше надання таких матеріалів безпосередньо до суду Головне управління розцінює як створення штучних доказів з метою введення суду в оману щодо дійсних обставин справи.
Правомірність дій Головного управління підтверджується відсутністю в акті будь-яких зауважень або заперечень щодо перешкоджання посадовими особами у поданні позивачем доказів чи відмови в прийнятті відповідних документів під час заходу контролю.
Визначення предмета заходу як «дотримання законодавства про захист прав споживачів» повністю відповідає вимогам закону та охоплює відповідну сферу контролю. Чинне законодавство не забороняє деталізувати конкретні питання перевірки шляхом відсилки до звернення споживача (гр. ОСОБА_2 ) та погодження Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (також - ДПСС).
Оскільки погодження ДПСС містить конкретну вимогу щодо ретельної та всебічної перевірки наведених у скарзі фактів, як погодження, так і безпосередньо скарга - є невід'ємною частиною обґрунтування меж контрольного заходу.
Такий спосіб оформлення направлення не суперечить нормам Закону № 877-V, оскільки дозволяє чітко визначити межі перевірки та забезпечує повну обізнаність суб'єкта господарювання з її підставами.
На думку відповідача твердження позивача про порушення Головним управлінням статті 3, частини першої статті 6, частини другої статті 8 Закону № 877-V є необґрунтованим, оскільки в направленні на проведення перевірки чітко визначені мета і предмет заходу - «захист прав споживачів», що кореспондує зі змістом скарги гр. ОСОБА_2 та погодженням ДПСС.
Рішення Дарницького суду стосувалося адміністративної відповідальності фізичної особи за нормами статей 155, 156-1 КУпАП (далі - постанова КУпАП). Поточний же спір стосується відповідальності суб'єкта господарювання за статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», та оскільки ці норми мають різні об'єкти правового захисту та критерії оцінки доказів не тягне за собою автоматичну незаконність оскаржуваної постанови.
Скасування постанови КУпАП у справі № 753/21566/20 мало суто процесуальний характер. Суд обґрунтував своє рішення виключно відсутністю у матеріалах справи доказів, які б спростовували позицію позивача на той момент, що було наслідком ненадання Головним управлінням відзиву.
Таким чином, суд не давав змістовної оцінки правомірності дій Головного управління, а лише констатував недоведеність позиції відповідача в межах конкретного процесу через брак змагальності.
Оскільки Головне управління у справі № 753/21566/20 не реалізувало право на подання доказів - Дарницький суд при ухваленні свого рішення від 21.05.2021 виходив виключно з версії позивача.
Тому вважає, що для вирішення спору у адміністративній справі № 640/7416/21, рішення суду у справі № 753/21566/20 не має преюдиційного значення та не може слугувати доказом незаконності оскаржуваної постанови, оскільки базується на односторонньому розгляді справи без врахування позиції Головного управління та стосується особистої відповідальності громадянина, а не адміністративно-господарської відповідальності суб'єкта господарювання.
На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.
В свою чергу, позивачем 20.04.2026 подано відповідь на відзив відповідача, відповідно до якої зазначено про невідповідність відзиву вимогам статті 162 КАСУ, та такого, що не містить заперечень проти більшості позовних вимог ОСОБА_1 .
Всі аргументи відповідача щодо «порушень прав споживача» базуються на акті перевірки, який рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 21.05.2021 у справі № 753/21566/20 вже визнано неналежним доказом через процедурні порушення відповідача при проведенні перевірки та його складанні. Спроба відповідача знову аналізувати ці «докази» у відзиві є нічим іншим, як спробою нівелювати значення судового рішення, що набрало законної сили.
Оскільки першоджерело (акт перевірки) визнано судом незаконним, всі подальші висновки відповідача позивач вважає неприйнятними.
У позовній заяві ОСОБА_1 посилався на порушення відповідачем вимог закону щодо перевірки заяв, повідомлень громадян, зокрема щодо безпідставності скарги ОСОБА_2 , яка не містить конкретно визначених порушень позивачем її прав як споживача, визначених статтями 6-15 Закону України «Про захист прав споживачів» та є неприйнятною до розгляду уповноваженим органом.
Однак замість надання оцінки аргументам позивача, відповідач вдався до власного обґрунтування скарги ОСОБА_2 , фактично виконуючи за скаржника його обов'язок довести порушення прав споживача. У відзиві відповідач сам підтверджує, що у правовідносинах між сторонами існує цивільно-правовий спір щодо виконання договору (вольєр виготовлено, але є питання монтажу/поставки), одночасно шукаючи порушення прав споживача і стверджуючи що вони існують.
Твердження відповідача про правомірність підстав перевірки вважає помилковими, оскільки вони спростовуються доводами позивача, викладеними в позовній заяві та, які знайшли своє підтвердження у судовому рішенні у справі № 753/21566/20. Суд встановив, що направлення № 3972 не містило переліку питань для перевірки, що є порушенням ст. 7 Закону № 877-V. Таким чином, перевірка була розпочата за відсутності належних правових підстав, що автоматично робить акт перевірки та постанову № 25 незаконними.
Наголосив, що всі необхідні сертифікати та висновки існують, вони надавалися споживачу та суду, підтверджується доданими до позову матеріалами, які відповідач свідомо ігнорує, намагаючись підмінити реальні факти формальним підписом в незаконно складеному акті.
Відповідач не надав жодних обґрунтованих заперечень на доводи позивача, викладені у позовній заяві щодо спростування твердження про відсутність документів під час перевірки на підтвердження якості продукції та відсутності вмісту в них шкідливих для здоров'я речовин.
Існує виключний перелік товарів, які підлягають обов'язковій сертифікації, який визначений Наказом Держспоживстандарту України «Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» № 28 від 1 лютого 2005 року. Натомість, продукція позивача виготовляється на замовлення, має індивідуальний характер і не входить до цього переліку, тому не потребує окремої сертифікації або документуванню якості продукції з урахуванням того, що всі комплектуючи матеріали підтверджені відповідними сертифікатами якості.
Під час перевірки посадові особи не витребовували та не досліджували характер правовідносин між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «НВО БУД», зокрема договори оренди обладнання, виробничих площ чи договори про надання послуг.
Право на використання виробничого майданчика або потужностей іншої юридичної особи на законних підставах є загальноприйнятою господарською практикою і жодним чином не свідчить про приховування інформації про виробника чи виконавця робіт. Виконавцем за договором із споживачем виступає позивач особисто, що підтверджено документально.
На підставі викладеного, позивач просить задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 .
Відповідач 23.04.2026 надав заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 , де зазначив, що усі дії, вчинені Головним управлінням, зокрема складання акта перевірки від 01.12.2020 № 10-05.3/000197 та накладення адміністративно-господарських санкцій постановою від 01 березня 2021 року № 25, здійснювалися відповідно до вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Закону України «Про захист прав споживачів».
Позивач стверджує про відсутність складу правопорушення, посилаючись на Наказ Держспоживстандарту України «Про затвердження переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» № 28 від 01 лютого 2005 року. Проте, згідно з Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 93 від 26 січня 2018 року, зазначений Наказ № 28 втратив чинність ще 16 березня 2018 року.
Перевірка відповідачем проведена законно за наявності правових підстав для її проведення.
Позивачем до суду не надано документальних підтверджень щодо:
письмового повідомлення споживача ОСОБА_2 про готовність виробу у термін, визначений Замовленням-Договором купівлі-продажу № 31/07/20-1;
факту немотивованої відмови споживача від прийняття виготовленого виробу;
реальних пропозицій з боку позивача щодо варіантів врегулювання даної ситуації у досудовому порядку.
Тому вважає, що власноруч надані позивачем пояснення за відсутності зауважень щодо процедури отримання документів є доказом факту їх відсутності на момент перевірки. Подальше надання документів безпосередньо до суду не спростовує встановлених актом порушень.
У межах здійснення державного нагляду було встановлено, що позивач системно використовує для просування своїх товарів публічні ресурси, які створюють у споживача хибне уявлення про справжнього виконавця робіт. У своїй діяльності позивач використовує, торговельну марку та інформаційні ресурси (зокрема вебсайт https://nvo-wood.com.ua), які прямо асоціюють його діяльність із ТОВ «НВО БУД». На вказаному ресурсі у розділі «Про компанію» Андрій Юсупов ідентифікує себе як власник і керівник (що не відповідає інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР)).
Використання назви, бренду та історії іншої юридичної особи (Товариства з обмеженою відповідальністю «НВО БУД») створює ілюзію значного досвіду та масштабу виробництва, що прямо впливає на вибір споживача.
В свою чергу рішення Дарницького районного суду у справі № 753/21566/20 не має для вирішення даного спору преюдиційного значення. Акт перевірки не є актом індивідуальної дії та не породжує безпосередніх правових наслідків, він не може бути визнаний «незаконним» у відриві від оскарження самого рішення (постанови).
На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позлву ФОП ОСОБА_1 в повному обсязі.
Поясненнями від 04.05.2026 позивач зазначив суду, що вичерпний перелік документального підтвердження якості виробу був наданий, в тому числі і під час перевірки, а саме: інструкція з експлуатації та зберігання виробів з дерева; протокол радіаційного дослідження деревини; протокол на вміст радіоактивних речовин; сертифікат відповідності на бітумну черепицю; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на фарбу; висновок санітарно-епідеміологічної експертизи на лак; сертифікати якості на метал; сертифікат якості на арматуру.
В пояснювальній записці до Держпродспожиов служби від 01.12.2020 позивачем було вказано, зокрема, що виріб виготовлено вчасно, ОСОБА_3 письмово попереджена, ОСОБА_1 запропоновано декілька варіантів вирішення даної ситуації.
Між ОСОБА_3 як змовником та ФОП ОСОБА_1 як виконавцем був підписаний офіційний Договір № 31/07/20-1, відповідно якого виконувались роботи. Ніякого відношення чи посилання на третіх осіб в Договорі не було і немає.
Тому просить суд задовольнити позов ФОП ОСОБА_1 .
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 відкрито провадження в адміністративній справі, справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2021 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.03.2026 прийнято адміністративну справу № 640/7416/21 до провадження. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд прийшов до такого.
ОСОБА_1 в установленому порядку зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2477269 від 18.03.2026.
Наказом від 30.11.2020 № 5067-ОД Головного управління Держпродспоживслужби «Про здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю)» відповідно до Законів України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про захист прав споживачів», на підставі звернення гр. ОСОБА_2 , погодження Держпродспоживслужби від 19.11.2020 № 15.3-9/2/17711, заступнику начальника управління - начальнику відділу ринкового нагляду управління захисту прав споживачів Чеботарьову А.А. та головному спеціалісту відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг управління захисту споживачів - Єременко Н.О. визначено здійснити позапланову перевірку ФОП ОСОБА_1 в період з 30.11.2020 по 01.12.2020 за адресою: АДРЕСА_2 , на предмет дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.
На підставі вказаного наказу від 30.11.2020 № 5067-ОД заступнику начальника управління - начальнику відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів - Чеботарьову А.А. та головному спеціалісту відділу контролю у сфері торгівлі, робіт та послуг Управління захисту споживачів - Єременко Н.О. видано направлення (посвідчення) на проведення заходу від 30.11.2020 № 3972. Дата початку та закінчення заходу з «30» листопада 2020 року по «01» грудня 2020 року.
За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт від 30.11.2020 № 10-05.3/000197, яким встановлено порушення, а саме: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, а також документів, які підтверджують її належну якість.
На підставі акта перевірки, за порушення Закону України «Про захист прав споживачів», відносно ФОП ОСОБА_1 винесено постанову від 01.12.2021 № 25 про накладання адміністративно- господарського стягнення в сумі 9000,00 грн.
Позивач не погоджується із процедурою призначення та проведення перевірки, а також вважає прийняту відповідачем постанову про накладення стягнення протиправною, у зв'язку із чим звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності «від 05.04.2007 № 877-V (далі Закон № 877-V в редакції, станом на час виникнення спірних правовідносин).
Абзацом п'ятим частини першої статті 6 Закону № 877-V визначено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.
У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом (абзац шостий частини першої статті 6 Закону № 877-V).
Матерыалами справи встановлено, що позапланова перевірка ФОП ОСОБА_1 була проведена на підставі звернення гр. ОСОБА_2 щодо порушення зазначеним суб'єктом господарювання її законних прав як споживача, згідно наказу Головного управління Держпродспоживслужби від 30.11.2020 № 5067-ОД та погодження Держпродспоживслужби від 19.11.2020 № 15.3-9/2/17711.
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби від 30.11.2020 № 5067-ОД визначено предмет перевірки - «дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів». Також, у скарзі гр. ОСОБА_2 є усі необхідні реквізити та обґрунтування із додаванням копій документів, для її прийняття Головним управлінням до розгляду.
Представники відповідача допущені позивачем до здійснення позапланової перевірки, за результатами проведення якої відповідачем складено акт від 30.11.2020 № 10-05.3/000197 із встановленими порушеннями.
За наведених обставин, суд зауважує, що у відповідача були законні підстави для призначення відповідним наказом стосовно позивача позапланової перевірки на підставі звернення ОСОБА_2 та погодження Держпродспоживслужби. При цьому, позивач не скористався правом не допуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки, у зв'язку із чим доводи ФОП ОСОБА_1 про непред'явлення посадовими особами відповідача перед початком здійснення позапланової перевірки копії наказу та погодження центрального органу виконавчої влади, на увагу не заслуговують.
Щодо правомірності спірної постанови від 01.12.2021 № 25, якою відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф, суд зазначає наступне.
Актом від 30.11.2020 № 10-05.3/000197 встановлено, що споживачем згідно договору замовлення купівлі-продажу №31/07/20-1 від 31.07.2020 замовлено виріб з дерева (вольєр) (далі виріб) та здійснено передплату в сумі 30000 грн, товарний чек б/н від 31.07.2020. За інформацією, отриманою від підприємця виріб виготовлено 31.08.2020 та знаходиться на торговельному майданчику за адресою: АДРЕСА_3 . На час перевірки підприємцем надані: виписка з єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяг № 19265134070040 з реєстру платників єдиного податку.
Також встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на виріб у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятним для окремих видів товарів щодо відомостей про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами, дату виготовлення, строк придатності (строк служби) товару, найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємство, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування. На момент перевірки підприємцем не надано документи, які підтверджують належну якість продукції, а саме висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи.
На підставі зазначеного акта відносно ФОП ОСОБА_1 за порушення Закону України «Про захист прав споживачів» винесено постанову від 01.12.2021 № 25 про накладання адміністративно- господарського стягнення в сумі 9000,00 грн, що є предметом спору в цій справі.
Разом з тим, матеріалами справи підтверджено, що за порушення, виявлені під час перевірки, Головним управлінням також винесено постанову про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із застосуванням адміністративного стягнення, передбаченого кодексом України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП), яку позивачем оскаржено в судовому порядку.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києві від 21.05.2021 у справі № 753/21566/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, третя особа: начальник Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко Олена Володимирівна про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволено повністю:
визнано протиправною та скасовано постанову по справі про адміністративне правопорушення № 54 від від 07.12.2020, винесену начальником Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області Матвієнко О.В, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155, ч. 1 ст. 156-1 КУпАП у виді штрафу у сумі 51 грн., а провадження по справі закрито.
Відповідач зауважує, що рішення Дарницького суду стосувалося адміністративної відповідальності фізичної особи за нормами статей 155, 156-1 КУпАП, тоді як даний спір стосується відповідальності суб'єкта господарювання за статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів». Ці норми мають різні об'єкти правового захисту та критерії оцінки доказів, що не тягне за собою автоматичну незаконність оскаржуваної постанови.
Суд частково погоджується з твердженнями відповідача з огляду на таке.
Слід зазначити, що дійсно за суб'єктом відповідальності відповідно до статей 155, 156-1 КУпАП є фізична особа ОСОБА_1 , тоді як за статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» - це суб'єкт господарювання ФОП ОСОБА_1 .
В свою чергу, за приписами частини шостої статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Отже, виходячи з положень частини шостої статті 78 КАС України, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені, зокрема, в постанові у справі про адміністративне правопорушення, щодо часу, місця та об'єктивної сторони відповідного діяння особи (в даному випадку - фізичної особи ОСОБА_1 ), правові наслідки дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду у адміністративній справі.
Так, частиною 1 статті 155 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.
Положеннями частини 1 статті 156-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність за відмову працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам (крім споживачів фінансових послуг) необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачена відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів. Зокрема, частиною сьомою статті 23 зазначеного закону встановлена відповідальність суб'єкта господарювання у разі порушення законодавства про захист прав споживачів за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця.
Рішенням Дарницького районного суду м.Києві від 21.05.2021 у справі № 753/21566/20 встановлено, що «позивачем і це не спростовано відповідачем під час перевірки було надано відповідні сертифікати та документи на комплектуючи матеріали, з яких був виготовлений виріб, а саме: копію Інструкції з експлуатації та зберігання виробів із дерева; копію Сертифікату відповідності на Техноніколь Гнучка черепиця; копію Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи лакофарбових матеріалів № 12.2-18-3/21428 від 17.09.2020; копію Висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи лакофарбових матеріалів № 602-123-20-3/39684 від 20.12.2017; копію Протоколу №205/13-14 радіаційного дослідження деревини та продукції з деревини від 01.06.2020; копію Сертифікату на вміст радіоактивних речовин № 12 від 01.09.2020 пиломатеріалів; копію Сертифікату якості № 1-706 від 04.03.2019 продукції з металу; копію Сертифікату якості № Р 183650 продукції з металу».
Тобто, задовольняючи адміністративний позов у справі №753/21566/20, суд виходив з того, що відповідач не довів суду належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу правопорушень відповідно до статей 155, 156-1 КУпАП.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що не встановлення місцевим судом в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, а саме - об'єктивної сторони, щодо порушення законодавства про захист прав споживачів у відповідності до статті 156-1 КУпАП, виключає склад порушення, передбаченого статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» та свідчить про безпідставність застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій на підставі оскаржуваної постанови відповідача від 01.12.2021 № 25.
Вказані висновки узгоджуються з правовими висновками Верховного Суду у постановах від 27.11.2018 у справі № 826/25816/15, від 20.11.2018 у справі № 820/5494/18, від 27.11.2018 у справі № 822/1349/16, від 20.11.2018 у справі № 823/487/16.
Твердження відповідача, що скасування постанови КУпАП у справі № 753/21566/20 мало суто процесуальний характер, оскільки рішення суду обґрунтовано виключно відсутністю у матеріалах справи доказів, які б спростовували позицію ОСОБА_1 на той момент, з огляду на ненадання Головним управлінням відзиву, суд вважає незмістовними з огляду на таке.
Згідно інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішення Дарницького районного суду м.Києві від 21.05.2021 у справі № 753/21566/20 переглядалось Шостим апеляційним адміністративним судом саме за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби у Київській області.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.11.2021 рішення Дарницького районного суду м.Києва від 21 травня 2021 року залишено без змін.
При цьому, судом апеляційної інстанції в постанові також зазначено про «надання позивачем під час перевірки відповідних сертифікатів та документів на комплектуючі матеріали, з яких був виготовлений виріб» та вказано, що «на спростування зазначеного відповідачем будь-яких доказів не надано і матеріали справи таких не містять».
Крім того суд зауважує, що у відповідності до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Суд зауважує, що до матеріалів справи ОСОБА_1 також надано документи на підтвердження якості товару, а саме: інструкцію з експлуатації та зберігання виробів із дерева; сертифікат відповідності на Техноніколь Гнучка черепиця; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи лакофарбових матеріалів № 12.2-18-3/21428 від 17.09.2020; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи лакофарбових матеріалів № 602-123-20-3/39684 від 20.12.2017; протокол №205/13-14 радіаційного дослідження деревини та продукції з деревини від 01.06.2020; сертифікат на вміст радіоактивних речовин № 12 від 01.09.2020 пиломатеріалів; сертифікат якості № 1-706 від 04.03.2019 продукції з металу; сертифікат якості № Р 183650 продукції з металу.
За наведених обставин, суд дійшов висновку про безпідставність винесення спірної постанови про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення вимог Закону України «Про захист прав споживачів».
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 слід задовольнити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до квитанції від 18.03.2021 позивачем при пред'явленні позову сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 91, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце знаходження: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області (адреса: 08134, Київська область, Бучанський район, місто Вишневе, вул. Паркова, буд. 34А, код ЄДРПОУ 40323081) про визнання протиправним рішення, задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 01.03.2021 № 25 Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області про застосування до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 9000 гривень.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя К.Є. Петросян