22 травня 2026 року № 320/11957/26
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в приміщенні суду м. Києва адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса Україна, 08500, Київська обл., місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, будинок 10 ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:
-Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України Київської області для повернення 1 % (20 000 грн 00 коп.) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло;
- Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області підготувати та направити подання до Управління Державної казначейської служби України Київської області для повернення 1 % (20 000 грн 00 коп.) збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.03.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Позиція ОСОБА_1 обґрунтована тим, що ним вперше було придбано житловий будинок, у зв'язку з чим при сплаті збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20 000 грн він набув право на повернення таких коштів. Позивач зазначає, що звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про підготовку подання до органу Казначейства щодо повернення сплаченого збору, однак отримав відмову з посиланням на ненадання необхідних документів. Водночас ОСОБА_1 вважає такі доводи безпідставними, оскільки, за його твердженням, ним було подано повний пакет документів, необхідний для здійснення процедури повернення безпідставно сплачених коштів.
18.05.2026 року від уповноваженого представника Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області надійшов письмовий відзив на позовну заяву, із змісту якого вбачається, що останній просить суд у задоволенні позову відмовити.
Позиція відповідача обґрунтована тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження придбання житла вперше або перебування у черзі на отримання житла, у зв'язку з чим відсутні підстави для підготовки та направлення подання до органу Казначейства щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).
Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини.
17.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача та повідомив про набуття 24.12.2025 права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , а також про сплату 1% збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 20 000 грн. У заяві заявник просив підготувати та здійснити подання до Управління державного казначейства Київської області для повернення 20 000 грн, а також перерахувати кошти на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_2 .
Суд встановив, що до заяви подано: копія договору купівлі-продажу, копія витягу з ДРРП, копія фіскального чеку, копія паспорта громадянина України, копія ІПН та довідка за реквізитами.
Із листа Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 04.03.2026 №1000-0604-8/25689, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області розглянуло повторне звернення позивача від 02.03.2026 №9378/8 щодо повернення помилково сплаченого збору та повідомило про відсутність підстав для повернення коштів у зв'язку з ненаданням усіх необхідних документів, а саме: довідки про невикористання житлових чеків з усіх місць проживання після 1992 року, відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з невід'ємною архівною складовою частиною Реєстру, довідки про перебування особи у черзі на одержання житла та копії всього договору купівлі-продажу нерухомого майна.
Із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №466973863, сформованої 06.03.2026 о 08:54:52 державним реєстратором Дорогань Катериною Володимирівною Виконавчого комітету Великодимерської селищної ради Броварського району Київської області, вбачається, що за параметрами запиту щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек відомості відсутні.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00047605399, вбачається, що актовий запис про шлюб №00036543027 зареєстровано 24.03.2011 о 10:53:49; номер актового запису 458; дата складання 02.09.1995; чоловік ОСОБА_1 ; дружина ОСОБА_2 ; підставою розірвання шлюбу зазначено рішення Дружківського міського суду Донецької області у справі №229/3775/18 від 08.10.2018.
Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6322-700249630 від 14.01.2025 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік як внутрішньо переміщена особа; зареєстроване місце проживання: Дружківка, Донецька область; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Із довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи №6322-700249631 від 27.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взятий на облік як внутрішньо переміщена особа; зареєстроване місце проживання: Дружківка, Донецька область; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суд встановив, що 24.12.2025 між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та земельною ділянкою площею 0,0700 га, кадастровий номер 3221281201:01:003:0097, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , вартістю 2 000 000 грн.
Із квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 24.12.2025 вбачається здійснення ОСОБА_1 платежу у сумі 20 000 грн із призначенням платежу: «Переказ готівки 2.46/900971.1». Також із квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 24.12.2025 о 09:46:03 вбачається здійснення ОСОБА_1 платежу у сумі 200 грн із призначенням платежу: «Комісія за договором».
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №458128257 від 24.12.2025 вбачається, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу №2207 від 24.12.2025, вартістю 2 000 000 грн.
Позивач не погоджується із відмовою Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, оскільки вважає, що ним було подано повний пакет документів, необхідний для повернення коштів у зв'язку із придбанням житла вперше.
Релевантні джерела права й акти їхнього застосування, висновки суду.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997№ 400/97- ВР (надалі по тексту - Закон № 400/97- ВР).
Відповідно до норм абзацу 1 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Абзацом 5 пункту 9 статті 1 Закону № 400/97- ВР, також передбачено, що нотаріуси щокварталу, до 20 числа місяця, що настає за звітним кварталом, подають до органів Пенсійного фонду України за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса звіт про укладені договори купівлі- продажу нерухомого майна, включаючи інформацію про вартість такого майна та суму сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та за формою, визначеними Кабінетом Міністрів України.
Згідно змісту п. 8 ст. 2 Закону № 400/97- ВР, об'єктом оподаткування є, для платників збору, визначених пункту 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі- продажу такого майна.
На обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, -1 відсоток від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 8статті 2 цього Закону(п. 10 ч. 1 ст. 4 Закону № 400/97- ВР).
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" врегульовані і у Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (надалі по тексту - Порядок № 1740).
Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Пунктом 15-3 Порядку № 1740, визначено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.
Отже, з наведеного слідує, що громадяни, які придбавають нерухоме майно, зокрема квартиру, вперше, не є платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1 % від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі- продажу такого майна.
Разом з цим, суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій" від 23.09.2020 № 866 внесено зміни до Порядку № 1740, а саме:
- Пункт 15- 2 доповнено підпунктами "в" і "г" такого змісту: збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:
в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов;
Крім того, пункт 15- 3 доповнено абзацом такого змісту:
“Нотаріальне посвідчення договорів купівлі- продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в» і “г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 “Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26 вересня 2020 року.
Згідно офіційного веб порталу Центру надання адміністративних послуг м. Києва послуга щодо видачі довідки щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду надається структурними підрозділами з питань приватизації державного житлового фонду районних у м. Києві державних адміністрацій в кожному з районів міста Києва.
Крім того, положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.1993 р. № 305 «Про випуск в обіг приватизаційних житлових чеків» та Положення про порядок відкриття приватизаційних депозитних рахунків за житловими чеками та здійснення з них платежів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 27.08.2000 р. № 179, з метою використання житлових чеків за їх призначенням в установах Ощадбанку України відкриваються приватизаційні депозитні рахунки, на які зараховується повна номінальна вартість житлових чеків громадян. Облік операцій за депозитними рахунками в установах банку здійснюється за позабалансовими рахунками відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 11.09.2017 № 89 (зі змінами).
Отже, розпорядником інформації про залишки житлового чеку на відповідному позабалансовому рахунку є також Ощадбанк, який надає інформацію про наявність/відсутність особи у списках на приватизацію.
З аналізу наведених вище правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року держава конкретизувала законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь- який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.
Суд зазначає, що, починаючи з 26 вересня 2020 року, в рамках чинного законодавства держава створила механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі- продажу.
Для цього фізична особа подає нотаріусу:
- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);
- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).
За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15- 3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі- продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі- продажу нерухомого майна.
Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі- продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.
До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом “в» пункту 15- 2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.
Тобто, законодавець у випадку помилкової сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі- продажу нерухомого майна покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740, для виникнення у пенсійного органу обов'язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що позивачем до заяви про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування було додано:
- копію договору купівлі-продажу від 24.12.2025 щодо житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 ;
- копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №458128257 від 24.12.2025;
- копію квитанції АТ КБ «ПриватБанк» від 24.12.2025 про сплату 20 000 грн збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;
- копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 ;
- копію реєстраційного номера облікової картки платника податків № НОМЕР_1 та довідку із банківськими реквізитами для повернення коштів на рахунок IBAN: НОМЕР_2 .
Водночас, судом встановлено, що ОСОБА_1 не дотримався вимог Порядку №1740 та не подав до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській обл. повного пакету документів, що підтверджують факт придбання житла вперше у відповідності з приписами пункту 15-2 Порядку №1740, зокрема:
- відомостей про відсутність факту придбання житла, як частки в спільному майні подружжя;
- повних даних про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.
Окрім цього, суд вважає за необхідне вказати, що ОСОБА_1 і не звертався до АТ «Державний ощадний банк України» для отримання відомостей про відсутність даних щодо приватизаційних депозитних рахунків та до Центру надання адміністративних послуг за місцем проживання, для того, щоб отримати довідку про невикористання права на приватизацію державного житлового фонду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не вчинив всіх необхідних активних дій для отримання належного пакета документів, не надав доказів звернення / не навів обґрунтованих причин, які перешкоджали йому зверненню до відповідних установ
При цьому, оскільки Порядком №1740 передбачено необхідність подання таких документів, а отже відсутні підстави вважати, що неподання таких документів є формальністю та не впливає на прийняття рішення органами пенсійного фонду.
Чинне законодавство встановлює чіткі та конкретні вимоги, а також перелік документів, які мають бути подані для повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Оскільки такі вимоги не дотримані позивачем та не подані до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській обл. усі необхідні документи, визначені пунктом 15-2 Порядку №1740, то у відповідача були відсутні правові підстави для формування подання про повернення позивачу сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна за встановлених обставин.
Аналогічний правовий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 25.11.2021 у справі №280/9714/20, в якій вирішувалося питання: чи є позивач, який придбав квартиру, платником збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна. Верховний Суд у пункті 41 цієї постанови зазначив:
"Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом "в" пункту 15-2 Порядку №1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду".
З огляду на встановлені обставини суд вважає, що на день звернення до відповідача із заявою про повернення збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна ОСОБА_1 не надав усіх документів передбачених, підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку №1740.
При цьому, до суду не надано доказів подання до нотаріуса або до пенсійного органу необхідного пакету документів, зазначеного у підпункті «в» пункту 15-2 Порядку №1740, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Оскільки позивачем не доведено дотримання нею передбаченої Порядком №1740 процедури ані на стадії укладення договору купівлі-продажу квартири, ані на стадії звернення до пенсійного органу про повернення помилково сплаченого збору, у задоволенні позову доцільно відмовити повністю.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 не вчинив необхідних активних дій для отримання всіх належних документів, таким чином пакет документів, поданий позивачем, є неповним та недостатнім для прийняття позитивного рішення. Відмова відповідача у формуванні подання про повернення коштів з бюджету є обґрунтованою.
З огляду на викладене, оцінивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності у сукупності, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному й об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, про необґрунтованість позовних вимог.
Водночас, суд звертає увагу, що ОСОБА_1 не позбавлений права повторно звернутися до пенсійного органу з відповідною заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з усім переліком документів, зазначених у пункті 15-2 Порядку №1740.
Відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.
На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 9, 72-73, 76-77, 90, 139, 162, 229, 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (адреса Україна, 08500, Київська обл., місто Фастів(з), вул. Саєнка Андрія, будинок 10 ЄДРПОУ 22933548) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи в порядку, передбаченому статтею 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Вісьтак М.Я.