22 травня 2026 року м. Київ справа №320/2529/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Державної міграційної служби України, в якому просить суд визнавши бездіяльність Державної міграційної служби України протиправною зобов'язати її видати ОСОБА_1 нове тимчасове посвідчення громадянина України у зв'язку з закінченням строку дії тимчасового посвідчення громадянина України та неможливістю виходу з попереднього громадянства з причин, зазначених у позовній заяві.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У зв'язку зі звільненням з посади судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_2 у зв'язку зі смертю, розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду справу передано на повторний автоматичний розподіл справ.
Відповідно до автоматичної системи документообігу, справу перерозподілено судді Київського окружного адміністративного суду Колесніковій І.С.
Ухвалою від 28.10.2024 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Свої вимоги позивач мотивує безпідставністю бездіяльності відповідача щодо видачі позивачу нового тимчасового посвідчення громадянина України.
Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на правомірності своєї поведінки у межах спірних правовідносин, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є уродженкою російської федерації.
З 2000 року позивач має посвідку на проживання в Україні, і зареєстрована та фактично проживає в квартирі, власницею якої є, за адресою: АДРЕСА_1 .
Указом Президента України за № 32/2022 від 25.01.2022 позивач набула громадянство України на підставі статті 9 Закону України «Про громадянство України».
15 лютого 2022 року позивачу видано Тимчасове посвідчення громадянина України тип - НОМЕР_1 , орган, що видав - 8010, зі строком дії до 25 січня 2024 року.
В зв'язку із закінченням терміну дії вказаного Тимчасового посвідчення 20.11.2023 позивач звернулась до Державної міграційної служби України з проханням щодо продовженням терміну дії Тимчасового посвідчення громадянина України.
Своєю відповіддю Державна міграційна служба України своїм листом від 25.11.2023 за № УКЦ-П-1762-23/6.4/321-23 відмовила у продовженню терміну дії виданого позивачу Тимчасового посвідчення громадянина України, пославшись на те, що Правилами оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року за № 1111 (далі по тексту - «Правила») продовження терміну дії такого посвідчення не передбачено.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.
Судом встановлено, що позивачем подано зобов'язання припинити іноземне громадянство від 27.07.2018 протягом двох років з моменту набуття громадянства України.
Позивач у вказаному зобов'язані погодилась з тим, що у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства російської федерації він зобов'язаний подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина російської федерації до уповноваженого органу цієї держави.
15.02.2022 позивачем отримано Тимчасове посвідчення громадянина України, орган, що видав - 8010, зі строком дії до 25 січня 2024 року, а також довідку про реєстрацію громадянина України №555/2022 від 15.02.2022 відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про громадянство України».
Аналіз вказаного дає суду підстави для висновку, що починаючи з 15.02.2022 у позивача розпочався перебіг дворічного строку для припинення громадянства російської федерації.
Разом з цим, суд вказує, що загальновідомим є факт, що у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом №2102-IX від 24.02.2022, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Дія воєнного стану, згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022 триває і на даний час.
Відповідно до заяви Міністерства закордонних справ України щодо розриву дипломатичних відносин з російською федерацією, опублікованої 24.02.2022 о 11:52 (https://mfa.gov.ua/news/zayava-mzs-ukrayini-shchodo-rozrivu-diplomatichnih-vidnosin-z-rosijskoyu-federaciyeyu) Україна заявила про розрив дипломатичних відносин з Росією без розриву консульських відносин, відповідно до статті 2 Віденської конвенції про консульські зносини 1963 року.
Отже, з 24.02.2022 будь-які дипломатичні відносини з російською федерацією є припиненими.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про громадянство України» зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що обов'язковою передумовою для визнання причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства незалежною від особи, є факт звернення/прийняття клопотання такої особи уповноваженим органом держави її громадянства, в даному випадку російською федерацією.
Судом враховано посилання позивача на те, що станом на момент звернення до ДМС, ситуація склалася так, що вийти з попереднього громадянства позивач не мала можливості. З моменту отримання 25.01.2022 Тимчасового посвідчення громадянина України до 24.02.2022, моменту початку збройної агресії російської федерації, пройшов незначний проміжок часу, через що представницькі органи російської федерації в Україні не працюють, поїздка до цієї держави неможлива і небезпечна для позивача. В свою чергу, подача заяви про вихід з громадянства через треті країни недоступна через юридичні та економічні перешкоди.
Також позивач зазначає, що не має можливості виїхати в інші сусідні країни у зв'язку з тим, що строк дії її закордонного паспорту російської федерації закінчився 31 травня 2023 року, а подовжувати термін дії цього паспорту позивач не збирається. З огляду на вік, стан здоров'я, позивач зазначає, що їй фізично важко здійснити поїздку до іншої країни. Разом з тим, не вийти з громадянства російської федерації також не можна, адже наслідком цьому буде втрата громадянства України.
Отже, наведені обставини беззаперечно свідчать про те, що позивач вчиняла дії з метою припинення громадянства російської федерації, проте незалежних від нього обставин не змогла отримати документ про припинення такого громадянства.
За абзацом 12 статті 1 Закону України «Про громадянство України» зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Дійсно, за нормами чинного законодавства України саме на особу покладається обов'язок припинити іноземне громадянство і подати документи про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України.
Так, за статтею 1 Закону України «Про громадянство України» незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.
Особам, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом України «Про громадянство України» порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства (якщо така не була подана раніше) їм замість тимчасових посвідчень громадянина України, залежно від місця проживання, видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.
За статтею 28 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» Тимчасове посвідчення громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і видається особі, яка досягла чотирнадцятирічного віку, набула громадянства України та взяла зобов'язання припинити іноземне громадянство протягом двох років з дня набуття громадянства України.
Тимчасове посвідчення громадянина України оформляється і видається особі, яка проживає в Україні, розпорядником Реєстру за місцем проживання заявника, а в разі постійного проживання особи за кордоном - ЗДУ, не пізніше 10 робочих днів з дати подання заявником документів, визначених у цій статті.
Тимчасове посвідчення громадянина України оформляється і видається особі на строк до двох років.
Відповідно ж до абз. 3 ч. 2 вказаної статті 28 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», у разі закінчення строку дії тимчасового посвідчення громадянина України особі, якій його було оформлено, видається нове тимчасове посвідчення громадянина України у порядку, встановленому цим Законом.
Тобто, чинним законодавством України, зокрема статтею 28 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр», яка підлягає застосуванню у межах спірних правовідносин, та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» передбачена можливість видачі уповноваженим державним органом нового тимчасового посвідчення громадянина України у разі закінчення строку його дії.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача про вчинення відповідачем протиправної бездіяльності щодо видачі ОСОБА_1 нового тимчасового посвідчення громадянина України у зв'язку з закінченням строку дії тимчасового посвідчення громадянина України та неможливістю виходу з попереднього громадянства.
Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком здійснення аналізу оскаржуваної бездіяльності на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Державної міграційної служби України (01001, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 9; код ЄДРПОУ 37508470) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Державної міграційної служби України щодо видачі ОСОБА_1 нового тимчасового посвідчення громадянина України у зв'язку з закінченням строку дії попереднього тимчасового посвідчення громадянина України та неможливістю виходу з попереднього громадянства.
Зобов'язати Державну міграційну службу України видати ОСОБА_1 нове тимчасове посвідчення громадянина України у зв'язку з закінченням строку дії тимчасового посвідчення громадянина України та неможливістю виходу з попереднього громадянства.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної міграційної служби України на користь ОСОБА_1 понесені останньою судові витрати у розмірі 908, 00 грн (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Колеснікова І.С.