ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" травня 2026 р. справа № 300/4913/24
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Остап'юка С.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
19.06.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправними дії щодо утримання коштів нарахованих у вигляді щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 за період травень 2022 року - лютий 2023 року за рахунок не виплаченої щомісячної допомоги на проживання за період березень - червень 2023 року та за рахунок наступних виплат, починаючи з липня 2023 року; визнання протиправною відмову в нарахуванні та виплати щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 з травня 2022 року, поновленні виплати допомоги на проживання ОСОБА_2 з липня 2023 року, оформлену листом №35/45.32-14/326 від 07.03.2024; зобов'язання прийняти рішення про призначення, нарахування та виплату ОСОБА_1 з 01.05.2022 у розмірі 2 000 гривень щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, поновлення виплати ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_1 , з липня 2023 року у розмірі 3 000 гривень щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 332 від 20.03.2022 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" на підставі заяви від 21.02.2024 та стягнути допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам у розмірі 35 000 гривень, з урахуванням раніше виплачених сум та з урахуванням висновків суду.
24.06.2024 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Позовні вимоги щодо предмету даного адміністративного позову обґрунтовані тим, що позивач та її дочка є внутрішньо переміщеними особами, перебувають на обліку у відповідача. Відповідач протиправно припинив нарахування та виплату допомоги, а також здійснив утримання коштів, які були нараховані як допомога, посилаючись на надмірно виплачені суму допомоги за попередній період, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду із захистом своїх та дочки прав.
Відповідач направив суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджуються, із посиланням у відзиві на відповідні норми права та твердження. Заперечення проти позову обґрунтовані тим, що згідно Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 перемістилися з Луганської області міста Алчевська до міста Дніпра 27.06.2017. Станом на 1 березня 2022 року ОСОБА_1 разом з дитиною була облікована в місті Дніпро та отримували допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за № 505 на дитину в розмірі 1 000 гривень. Дану допомогу отримала за березень 2022 року в розмірі 1 000 гривень. Відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 332, виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється. Тому за березень 2022 року згідно умов постанови перерахунок не здійснювався. Відповідно до пункту 3 Порядку, затвердженого Постановою № 332, допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 року отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505.
Згідно даної норми постанови № 332 допомогу ОСОБА_3 автоматично продовжено в розмірі 3 000 гривень на дитину за кодом району 51204 з квітня 2022 року. Виплату коштів в розмірі 3 000 гривень на дитину здійснено з 01.04.2022 до 31.07.2022. Перемістившись 07.04.2022 до міста Івано-Франківська ОСОБА_1 мало бути продовжено допомогу на дитину в розмірі 3 000 з 01.08.2022. Оскільки ОСОБА_1 перемістилась з м. Дніпра, яке входило до переліку територій, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204-р (зі змінами), відповідно до постанови № 332 в редакції, яка діяла на дату подання заяви, ОСОБА_1 набула права на виплату допомоги також і на себе в розмірі 2 000 гривень. щомісячно. Допомогу у розмірі 2 000 гривень ОСОБА_1 призначено з 01.03.2022 щомісячно. В подальшому ОСОБА_1 мала право на виплату допомоги на себе за березень-квітень 2022 року на суму 4 000 гривень. Позивач, як одержувач допомоги, за кодом району 2615 (м. Івано-Франківськ) мала отримати 4 000 гривень допомоги (призначеної їй за березень-квітень 2022 року) та по 3 000 гривень щомісячно з 01.08.2022 року (допризначеної на дитину). В зв'язку із впровадженням Мінсоцполітики в жовтні 2022 року нового програмного забезпечення Єдиної інформаційної системи соціальної сфери з технічних причин та в зв'язку з некоректним відображенням інформації в ЄІССС, починаючи з листопада 2022 року по лютий 2023 року, ОСОБА_1 здійснено надмірну виплату коштів, а саме:- згідно відомості ЄІССС № 3087 від 04.11.2022 ОСОБА_1 отримала виплату в сумі 50 000 гривень (мала право на суму 13 000 гривень: за березень-квітень 2022 року на себе на суму 4 000 гривень та за серпень-жовтень 2022 року 9 000 гривень на дитину); згідно відомостей ЄІССС № 4141 від 09.11.2022, № 6012 від 07.12.2022; № 12481 від 09.01.2023; № 16481 від 08.02.2023 ОСОБА_1 виплачувалось по 5 000 гривень замість належних 3 000 гривень. Замість належних до виплати 25 000 гривень згідно виплатних відомостей ОСОБА_1 отримала 70 000 гривень. Таким чином, ОСОБА_1 надмірно виплачено 45 000. Згідно даних ЄІССС програмним забезпеченням не сформовано виплатні відомості за березень-червень 2023 року.
В червні 2023 року працівниками департаменту соціальної політики проаналізовано виплату коштів ОСОБА_1 за період: з 01.03.2022 до 31.07.2022 в розмірі 4 000 гривень щомісячно; з 01.08.2022 до 31.10.2022 в розмірі 10 000 гривень щомісячно; з 01.11.2022 до 28.02.2023 в розмірі 5 000 гривень щомісячно. Та виявлено факт надміру перерахованої (виплаченої) допомоги, визначено обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів з березня 2022 року по лютий 2023 року ОСОБА_1 в сумі 45 000 гривень.
Під час прийому громадян при особистому зверненні ОСОБА_1 до департаменту соціальної політики 05.06.2023 ОСОБА_1 повідомлено про факт виявленої переплати. Листом департаменту соціальної політики від 23.06.2023 № 3079/45.32-11/35в ОСОБА_1 додатково повідомлено про виявлення надміру виплачених коштів по справі. Відповідно до пункту 29 постанови КМУ № 332 орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат. На підставі даної норми та відповідно до заяви ОСОБА_1 від 05.06.2023 про невиплату коштів допомоги з 01.07.2023 та перерахунок допомоги за попередній період в рахунок переплати по даній справі здійснено перерахунок.
Відповідно до поданої ОСОБА_1 заяви та здійсненого перерахунку по справі ОСОБА_1 станом на 29.02.2024 загальна сума утриманої переплати становить 36 000 гривень з 45 000 гривень, що належали до повернення. 22.03.2024 позивач подала заяву на продовження допомоги з березня 2024 року. По поданій ОСОБА_1 заяві прийнято рішення про відмову у продовженні призначення допомоги у зв'язку з тим, що згідно Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених ОСОБА_1 на обліку перебувала в м. Дніпро з 27.06.2017 та 07.04.2022 здійснила повторне переміщення з м. Дніпро. Місто Дніпро не включено до Переліку територій, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22.12.2022 року № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією». За період з 01 березня 2024 року по 28 червня 2024 року ОСОБА_1 не здійснювала повернень надмірно виплачених їй коштів. Таким чином, сума надмірної не поверненої ОСОБА_1 допомоги станом на 28.06.2024 складає 9 000 гривень.
Позивача подала відповідь на відзив з викладом свої пояснень щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладених у заяві по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 , у зв'язку з проведенням антитерористичної операції і початком бойових дій в місті Алчевську Луганської області, у 2017 році залишити своє постійне місце проживання та переїхати до міста Дніпро Дніпропетровської області, де перебувала на обліку у Правобережному управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради, як внутрішньо переміщені особи з 27.06.2017 до 06.04.2022.
Згідно листа Департаменту соціальної політики Дніпровської міської ради від 14.07.2023 № 17/3-46 позивач з донькою перебували на обліку як внутрішньо переміщені особи з 27.06.2017 до 06.04.2022. Щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 не отримували.
07.04.2022 ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 перемістилися до міста Івано-Франківська Івано-Франківської області, перебувають на обліку в Департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.04.2022 № 2615-5000810237, № 2615-5000818518.
Відповідно до листа Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради від 23.06.2023 № 3079/45.32-11/35в, станом на 1 березня 2022 року позивач отримувала допомогу на дитину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за №505 за попереднім місцем перебування на обліку. За березень 2022 року в розмірі 1 000 гривень. З квітня 2022 по 31.07.2022 допомогу автоматично продовжено та призначено в розмірі 3 000 гривень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 20.03.2022 за №332 за кодом району 51204. Перемістившись 07 04.2022 до міста Івано-Франківська з міста Дніпра, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №332 позивач набула права на виплату допомоги на неї в розмірі 2 000 гривень щомісячно за березень-квітень 2022 року та на продовження виплати на дитину з 01.08.2022 в розмірі 3000 гривень. З технічних причин, допомогу позивачу виплачено з 01.03.2022 по 21.07.2022 в розмірі 4 000 гривень щомісячно, з 01.08.2022 року по 31.10.2022 в розмірі 10 000 гривень щомісячно, з 01.11.2022 по 28.02.2023 в розмірі 5 000 гривень щомісячно. Таким чином, позивачу надмірно виплачено допомогу з березня 2022 року по лютий 2023 року на загальну суму 45 000 гривень. З врахуванням заяви позивача від 05.06.2023 щодо зарахування невиплаченої допомоги за березень - червень 2023 року як часткове погашення переплати, повідомлено, що станом на 22.06.2023 сума надміру виплачених коштів становить 33 000 гривень.
На звернення позивача від 21.02.2024, зареєстроване за № 326/45.32-14/35, Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради листом від 07.03.2024 за № 35/45.32-14/326 повідомив позивача, серед іншого, про те, що перемістившись 07.04.2022 року до міста Івано-Франківська з м. Дніпра, яке входило до переліку територій, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. №204-р (зі змінами), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №332 в редакції, яка діяла на дату подання заяви, позивач набула права на виплату допомоги на себе в розмірі 2 000 гривень щомісячно. Допомогу у розмірі 2 000 гривень їй призначено з 01.03.2022 щомісячно. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.04.2022 за № 457 доповнено пунктом 3 постанову Кабінету Міністрів України №332. Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами) затверджено Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Відповідно до наказу №75 (зі змінами) м. Дніпро з травня 2022 року не входило до Переліку. Згідно умов постанови №332 з травня 2022 року допомога позивачу не повинна була надаватись. З технічних причин, допомогу позивачу виплачено з 01.03.2022 року до 31.07.2022 в розмірі 4 000 гривень щомісячно, з 01.08.2022 по 31.10.2022 в розмірі 10 000 гривень щомісячно, з 01.11.2022 по 28.02.2023 в розмірі 5 000 гривень щомісячно. В червні 2023 виявлено надмірно виплачену позивачу допомогу з березня 2022 року по лютий 2023 року на загальну суму 45 000 гривень. Відповідно до заяви позивача від 05.06.2023 виплату допомоги припинено.
21.02.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою про повернення їй утриманих сум допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеній особі, починаючи з травня 2022 року за весь період, а також суми такої допомоги на її дитину за весь період, поновлення виплати допомоги на проживання, як внутрішньо переміщеним особам, їй та її дитині з 01 липня 2023 року.
За змістом листа від 07.03.2024 за №35/45.32-14/326, Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради, на звернення позивача від 21.02.2024, зареєстроване за № 326/45.32-14/35, відмовив в задоволенні заяви позивача.
Позивач, вважаючи протиправними дії відповідача щодо утримання коштів нарахованих у вигляді щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 за період травень 2022 року - лютий 2023 року за рахунок не виплаченої щомісячної допомоги на проживання за період березень - червень 2023 року та за рахунок наступних виплат, починаючи з липня 2023 року та щодо відмови в нарахуванні та виплати щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 з травня 2022 року, поновленні виплати допомоги на проживання ОСОБА_2 з липня 2023 року, оформлену листом №35/45.32-14/326 від 07.03.2024, звернулася до суду з зданим адміністративним позовом.
Суд, надаючи оцінку даним правовідносинам та встановленим обставинам, зазначає наступне.
Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України, вирішуючи питання про те, яку правову норму слід застосувати до цих правовідносин, суд виходить з положень нормативних актів в редакціях, що діяли на момент виникнення цих правовідносин та зазначає зміст норм права відповідно до них.
Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлює Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон №1706-VII).
Відповідно до статті 1 Закону №1706-VII внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.
Статтею 2 Закону №1706-VII встановлено, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
За приписами частини першої статті 9 Закону №1706-VII внутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 4 Закону №1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.
Частиною 1 статті 5 Закону №1706-VII передбачено, що Довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. №509 (далі - Порядок № 509) (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) довідка є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Згідно з пунктом 2 Порядку №509 на отримання довідки мають право особи, які після введення Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» воєнного стану перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, на якій проводяться бойові дії та яка визначена в переліку, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка».
Таким чином, з аналізу наведених норм, доказом внутрішнього переміщення особи є довідка, яка підтверджує факт внутрішнього переміщення та взяття на облік такої особи.
До 20.03.2022 механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначав Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за № 505 (далі - Порядок № 505).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 505 призначення і виплата грошової допомоги здійснюється уповноваженим органом за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї.
Відповідно до пункту 7 Порядку № 505, якщо у складі сім'ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку (крім громадян, які доглядають за дітьми до досягнення ними трирічного віку; громадян, які доглядають за дітьми, що потребують догляду протягом часу, визначеного у медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більш як до досягнення ними шестирічного віку; громадян, які мають трьох і більше дітей віком до 16 років і доглядають за ними; громадян, які доглядають за особами з інвалідністю I групи або дітьми з інвалідністю віком до 18 років, або особами з інвалідністю I чи II групи внаслідок психічного розладу, або особами, які досягли 80-річного віку; а також фізичних осіб, які надають соціальні послуги, та студентів денної форми навчання), які не працевлаштувалися, в тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають в трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім'ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється.
У разі звільнення та подальшого непрацевлаштування працездатного члена сім'ї грошова допомога на цього члена сім'ї через два місяці з дня, що настає за днем звільнення, зменшується на 50 відсотків, а через чотири місяці з дня, що настає за днем звільнення, - припиняється.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 № 332 затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам; Порядок використання коштів державного бюджету для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Постанову Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 за № 505 визнано такою, що втратила чинність.
Відповідно до пункту 1 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок № 332) цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).
Пунктом 2 Порядку № 332 встановлено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.
Облік внутрішньо переміщених осіб ведеться відповідно до Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб».
Згідно з пунктом 3 Порядку №332 допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 14 квітня 2022 року, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 7 березня 2022 р. № 220 і від 20 березня 2022 р. № 332» від 09.04.2022 за № 418 в абзаці п'ятому пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332, слова і цифри «до 14 квітня 2022 року» замінено словами і цифрами «до 30 квітня 2022 р. включно».
Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» від 06.03.2022 за № 204-р затверджено перелік адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Запорізька, Київська області, м. Київ, Луганська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Херсонська, Чернігівська області належать до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)» від 07.05.2022 № 562 затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 і від 16 квітня 2022 р. № 457, абзац дев'ятий пункту 3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332, викладено в такій редакції: «Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), формується в електронній формі відповідно до Положення про інформаційну систему формування переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 р. № 562, а у разі відсутності технічної можливості формування такого переліку в електронній формі - затверджується Мінреінтеграції за погодженням з Міноборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.».
Постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо посилення соціальної підтримки окремих категорій населення, яке постраждало у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» від 17.05.2022 за № 602 у Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», - із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2022 р. № 418, від 16 квітня 2022 р. № 457, від 29 квітня 2022 р. № 507 та від 7 травня 2022 р. № 562: абзац восьмий пункту 3 після слів «внутрішньо переміщеним особам, у яких житло зруйноване або непридатне для проживання внаслідок пошкодження і які подали» доповнити словами і цифрами «до 20 травня 2022 р.», а після слів «зокрема через Єдиний державний вебпортал електронних послуг» - словами «, або за умови подання документального підтвердження від органів місцевого самоврядування факту пошкодження/знищення нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації».
Таким чином, пунктом 2 Порядку №332 передбачено коло осіб, яким надається допомога на проживання, а пункт 3 цього Порядку містить положення щодо розміру та умов надання чи ненадання такої допомоги за певних обставин.
Проаналізувавши положення пунктів 2 та 3 Порядку № 332, після внесення змін та на момент виникнення даних правовідносин, суд прийшов до висновку про те, що внутрішньо переміщена особа має право на допомогу на проживання, визначену цим Порядком незалежно від дати взяття її на облік як внутрішньо переміщені особи, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: ця територія перебуває в тимчасовій окупації та ця територія міститься в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р.
При цьому, у разі якщо внутрішньо переміщена особа станом на 01.03.2022 отримувала щомісячну адресну допомогу для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, допомога на проживання, яка передбачена Порядком № 332 призначається автоматично без подання додаткового звернення.
У свою чергу, суд зазначає, що випадок, за якого допомога на проживання, визначена Порядком № 332, не надається, пов'язаний з умовою невключення регіону до переліку, затвердженого розпорядженням № 204-р, до якого внутрішньо переміщена особа перемістилась до 24.02.2022, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до постанови № 505, а не з датою включення певного регіону до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Як встановив суд, позивач та її дочка ОСОБА_2 , у зв'язку з проведенням антитерористичної операції і початком бойових дій в місті Алчевську Луганської області, у 2017 році залишити своє постійне місце проживання та переїхати до міста Дніпро Дніпропетровської області, де перебувала на обліку у Правобережному управлінні праці та соціального захисту населення Дніпропетровської міської ради, як внутрішньо переміщені особи з 27.06.2017 до 06.04.2022.
Дніпропетровська та Луганська області були включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» від 06.03.2022 за № 204-р.
07.04.2022 ОСОБА_1 та її дочка ОСОБА_2 перемістилися до міста Івано-Франківська Івано-Франківської області, перебувають на обліку в Департаменті соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради як внутрішньо переміщені особи.
Згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 за № 309, вся територія Алчевського району Луганської області з 07.04.2014 тимчасово окупована Російською Федерацією.
За таких обставин, оскільки позивач та її дочка перемістилась з територій, які відповідають двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (ця територія тимчасово окупована та ця територія визначена в переліку, затвердженому розпорядженням № 204-р), вони належить до кола осіб, що мають право на допомогу на проживання відповідно до Порядку №332, оскільки вони не підпадають під виключення, за якого таким особам допомога на проживання не надається, а тому мають право на призначення та отримання такої допомоги з травня 2022 року: ОСОБА_1 в розмірі 2 000 гривень, та 3 000 її дочці ОСОБА_2 .
Як наслідок, є протиправною відмова відповідача у нарахуванні та виплаті щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_4 з травня 2022 року та в поновленні виплати допомоги на проживання її дочці ОСОБА_2 з липня 2023 року.
Розглядаючи заявлені вимоги про визнання протиправними дії щодо утримання коштів нарахованих у вигляді щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 за період травень 2022 року - лютий 2023 року за рахунок не виплаченої щомісячної допомоги на проживання за період березень - червень 2023 року та за рахунок наступних виплат, починаючи з липня 2023 року, та позовні вимоги зобов'язального характеру, суд зазначає таке.
Питання щодо повернення безпідставно сплачених коштів вирішується відповідно до пункту 29 Порядку №332 від 20.03.2022 (в редакції станом на серпень 2023 року), згідно з яким, у разі неправомірної або повторної виплати отримувачу допомоги за певний період суми такої виплаченої допомоги повертаються отримувачем добровільно або за вимогою органу соціального захисту населення.
Орган соціального захисту населення з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги визначає обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомляє про це уповноваженій особі або отримувачу шляхом надсилання повідомлення з використанням засобів поштового/ електронного зв'язку (із застосуванням засобів електронного сповіщення Єдиної системи (за технічної можливості)/засобами мобільного зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.
У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення вирішує питання про їх стягнення в судовому порядку.
Кошти надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повертаються отримувачами на небюджетні рахунки органів соціального захисту населення, відкриті в Казначействі.
Крім того, відповідно до норм частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Відповідно до статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Статтею 1215 Цивільного кодексу України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату, по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісність набувача покладено на платника відповідних грошових сум.
До подібних висновків щодо застосування статті 1215 Цивільного кодексу України дійшов Верховний суд України у Постановах №6-151цс13 від 22 січня 2014 року і №6-91цс-14 від 02 липня 2014 року. Ці висновки підтвердила і Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 16 січня 2019 року у справі №753/15556/15ц (провадження №14-445цс18).
Так, на грошову допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам поширюється дія пункту 1 частини першої статті 1215 Цивільного кодексу України.
Вказана грошова сума не підлягає поверненню, якщо особа яка її сплатила не доведе, що виплата яка була здійснена внаслідок рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Добросовісність є оціночним поняттям, яке передбачає собою сумлінну, чесну поведінку набувача, відсутність з його боку мети зловживати наданим правом, тоді як недобросовісність навпаки, може проявлятися у зловживанні правом у власних інтересах та на шкоду інтересам іншій особі, несумлінне ставлення до власних обов'язків тощо, тобто така поведінка має бути умисна та переслідувати конкретну мету.
Звертаючись до органів соціального захисту населення із заявою про призначення допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі, позивач вказала своє фактичне місце проживання, надала відповідні документи, отримала довідку внутрішньо переміщеної особи, тобто надала всі відомості, визначені Порядком та діяла добросовісно.
Відповідач, на виконання вимог пункту 29 Порядку №332 від 20.03.2022, з моменту виявлення факту надміру перерахованої (виплаченої) допомоги повинен був визначати обсяг неправомірно або повторно отриманих коштів та протягом 30 робочих днів повідомити про це отримувачу. У разі неповернення надміру виплачених коштів добровільно в установлені строки орган соціального захисту населення повинен був вирішити питання про їх стягнення в судовому порядку. При цьому, орган соціального захисту населення має право здійснити перерахунок надміру виплачених коштів допомоги отримувачу за рахунок наступних виплат.
Дослідивши матеріали справи, доводи позивача, викладені у позовній заяві та відповіді на відзив, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, а також надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Позивачу було призначено щомісячну адресну допомогу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №505, а після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332 - допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.
07.04.2022 повторно перемістилась з міста Дніпро до міста Івано-Франківська, у зв'язку із чим була взята на облік як внутрішньо переміщена особа за новим місцем проживання. При цьому її дитині було продовжено виплату допомоги, а позивачу згодом відповідачем відмовлено у подальшому нарахуванні допомоги з мотивів того, що вона станом на 01.03.2022 перебувала на обліку у регіоні, який не входив до переліку адміністративно-територіальних одиниць, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р.
Разом із тим суд враховує, що правове регулювання допомоги внутрішньо переміщеним особам неодноразово змінювалося, а механізм призначення та продовження виплат фактично реалізовувався органами соціального захисту із використанням ЄІССС та автоматизованих реєстрів, що прямо підтверджується матеріалами справи.
Як зазначено у відзиві відповідач встановив факт надмірної виплати допомоги позивачу за період з березня 2022 року по лютий 2023 року у загальному розмірі 45 000 гривень, після чого відповідач розпочав утримання відповідних сум за рахунок невиплаченої допомоги за березень-червень 2023 року та наступних платежів.
Суд зазначає, що спірні правовідносини характеризуються одночасною наявністю двох взаємопов'язаних складових - сум допомоги, які відповідач вважає надмірно виплаченими та сум допомоги, які, у свою чергу, не були нараховані та виплачені позивачу та її дитині, незважаючи на заявлене право на їх отримання.
При цьому відповідач, здійснюючи утримання коштів, фактично не провів повного та належного перерахунку права позивача та її дитини на допомогу за увесь спірний період, що має істотне значення для правильного вирішення спору.
За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд також враховує положення статті 1215 Цивільного кодексу України, відповідно до яких не підлягають поверненню безпідставно набуті суми допомог, інших соціальних виплат, якщо їх виплата проведена добровільно, за відсутності рахункової помилки з боку органу, який здійснив виплату, та недобросовісності з боку набувача.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач подала недостовірні відомості, приховала обставини, які впливали на право на допомогу, або будь-яким чином діяла недобросовісно з метою незаконного отримання бюджетних коштів.
Навпаки, із встановлених судом обставин встановлено, що призначення, продовження, припинення та перерахунок виплат здійснювались самим відповідачем через автоматизовані механізми інформаційної системи соціальної сфери, а тому негативні наслідки недоліків адміністрування соціальних виплат не можуть бути непропорційно покладені виключно на одержувача допомоги.
Суд окремо враховує, що допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам має соціальний характер та спрямована на забезпечення базових потреб особи та дитини в умовах вимушеного переміщення внаслідок збройної агресії.
Водночас, для правильного вирішення спору необхідним є встановлення фактичного обсягу допомоги, на який позивач та її дитина мали право; періодів, за які така допомога підлягала виплаті; реального розміру переплати після проведення взаємозаліку належних до виплати сум.
Суд зазначає, що визначення остаточного розміру належних виплат та можливого залишку переплати потребує здійснення повного адміністративного перерахунку компетентним органом, оскільки саме відповідач володіє необхідними відомостями щодо руху виплат, періодів їх нарахування, припинення та утримання, а суд відповідно не є таким органом.
Відтак, необхідним у цій справі є призначення та поновлення виплати допомоги позивачу та її дитині відповідно до вимог Порядку №332, проведення повного перерахунку допомоги за увесь період, визначення загального розміру належних до виплати сум, визначення розміру переплати та яка фактично залишилась непогашеною, прийняти відповідного рішення за результатами такого перерахунку.
Лише після здійснення такого комплексного перерахунку можливо достовірно встановити: дійсний обсяг права позивача та її дитини на соціальну допомогу, фактичний розмір переплати, наявність або відсутність правових підстав для подальшого утримання коштів.
Без проведення такого перерахунку висновок відповідача про остаточний розмір надмірно виплачених коштів є передчасним, неповним та таким, що не враховує усіх складових спірних правовідносин.
Водночас заявлена позивачем вимога про стягнення конкретної грошової суми не підлягає задоволенню, оскільки остаточний розмір належних до виплати коштів може бути встановлений лише після проведення відповідачем відповідного перерахунку на виконання цього рішення суду.
Таким чином, застосовуючи механізм захисту порушеного права та його ефективного відновлення, керуючись повноваженнями наданими частиною 2 статті 9, статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою забезпечення принципу пропорційності та рівності учасників правовідносин, справедливого балансу, та ефективного захисту порушеного права належним способом захисту у цій справі є визнання протиправними дії відповідача щодо утримання коштів у вигляді щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 , щодо відмови у нарахуванні та виплаті допомоги позивачу з травня 2022 року та її дитині з липня 2023 року, та зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 з 01.05.2022 у розмірі 2 000 гривень та поновити ОСОБА_2 з липня 2023 року у розмірі 3 000 гривень щомісячну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 № 332, провести перерахунок та виплату допомоги за увесь період, визначити загальний розмір належних до виплати сум і розмір переплати, з виплатою різниці сум за наслідками такого перерахунку, з врахуванням виплачених та утриманих сум.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
Згідно з частиною 4 статті 245 цього Кодексу, у разі якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.
У зв'язку з цим позов не підлягає задоволенню у заявлений позивачем спосіб, однак підлягає задоволенню у спосіб, визначений судом як належний та ефективний, а відповідач на виконання рішення суду в цій справі повинен врахувати висновки суду, викладені у цьому рішенні.
Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (частина 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином, враховуючи, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково, позивач, згідно з квитанцією від 13.06.2024 за № 203831176 підтвердила сплату судового збору на суму 2 422,40 гривень за подання даного адміністративного позову, суд робить висновок про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів частину сплаченого судового збору в розмірі 1 500 гривень.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним дії Департаменту соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради щодо утримання коштів у вигляді щомісячної допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_2 , щодо відмови у нарахуванні та виплаті допомоги на проживання внутрішньо переміщеній особі ОСОБА_1 з травня 2022 року та її дитині ОСОБА_2 з липня 2023 року.
Зобов'язати Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (індекс 76000, вулиця Грушевського, будинок 29, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 36733431) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 01.05.2022 у розмірі 2 000 гривень та поновити її дитині ОСОБА_2 з липня 2023 року у розмірі 3 000 гривень щомісячну допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» від 20.03.2022 № 332, провести перерахунок та виплату допомоги за увесь період, визначити загальний розмір належних до виплати сум і розмір переплати, з виплатою різниці сум за наслідками такого перерахунку, з врахуванням виплачених та утриманих сум.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Департамент соціальної політики виконкому Івано-Франківської міської ради (індекс 76000, вулиця Грушевського, будинок 29, місто Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 36733431) частину сплаченого судового збору в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційної адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Остап'юк С.В.