Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
33/824/2516/2026
м. Київ Справа № 372/1323/26
12 травня 2026 року Київський апеляційний суд у складі судді Судової палати з розгляду цивільних справ - Ратнікової В.М.
при секретарі - Уляницькій М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Халупко Сергія В'ячеславовича на постанову Обухівського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня2026 року в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,-
Постановою Обухівського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп. згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».
Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, 08 квітня 2026 року захисник ОСОБА_1 адвокат Халупко Сергій В'ячеславович подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Обухівського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року скасувати, провадження у справі закрити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що вважає оскаржувану постанову суду першої інстанції незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає безумовному скасуванню, оскільки вона ухвалена з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного дослідження обставин справи та оцінки доказів.
Зазначає, що суд першої інстанції формально відтворив зміст протоколу та інших документів, складених працівниками поліції, однак фактично не здійснив їх перевірки на відповідність вимогам закону. При цьому суд повністю проігнорував доводи сторони захисту, які містили конкретні та обґрунтовані вказівки на критичні порушення процедури фіксації правопорушення, суперечності в доказах та відсутність належного підтвердження ключових обставин справи.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є повне, всебічне та об'єктивне з'ясування обставин справи. У свою чергу, згідно зі ст.280 КУпАП, суд зобов'язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною конкретна особа, а також чи достатньо доказів для висновку про її вину. Однак, у даній справі суд не встановив жодної із зазначених обставин належним чином. Навпаки, висновки суду ґрунтуються виключно на припущеннях та формальному сприйнятті матеріалів, наданих стороною обвинувачення, без критичного аналізу їх змісту, взаємозв'язку та допустимості.
Вважає, що особливої уваги заслуговує той факт, що суд не надав жодної оцінки ключовим суперечностям у матеріалах справи, зокрема, розбіжностям у показниках алкотестера, невідповідності часу проведення огляду, відсутності належної ідентифікації технічного засобу та іншим істотним дефектам доказової бази. Таке ігнорування є прямим порушенням вимог ст.252 КУпАП, яка зобов'язує суд оцінювати докази на підставі їх всебічного, повного та об'єктивного дослідження.
Зазначає, що ключовим і фактично єдиним доказом, на якому ґрунтується висновок суду першої інстанції про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, є результат вимірювання, отриманий за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager. Разом з тим, зазначений доказ, на думку апелянта, є недопустимим, неналежним та таким, що не має жодної доказової сили, що унеможливлює його використання при доведенні вини особи. Передусім, як прямо встановлено з матеріалів справи, час проведення тесту становить 12:15, тоді як інкримінована подія нібито відбулася о 20:20. Це означає, що: тест проведений більш ніж за 8 годин до події; відсутній будь-який причинно-наслідковий зв'язок між результатом вимірювання та обставинами, викладеними у протоколі; результат не може характеризувати стан особи на момент керування транспортним засобом. Вважає, що фактично мова йде не просто про порушення процедури, а про повну відсутність доказу як такого, оскільки дані, отримані в інший час, не можуть підтверджувати стан особи в момент події.
Окрім того, в матеріалах справи відсутнє належне документальне підтвердження того, що саме цей результат відноситься до конкретного протоколу та конкретної особи: відсутнє посилання на реквізити протоколу; не зазначено серійний номер приладу; відсутні ідентифікуючі ознаки проведеного тесту; наявні розбіжності у показниках (1,72 та 1,74 проміле). Такі обставини, на думку апелянта, виключають можливість встановлення автентичності та достовірності результату вимірювання.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП, доказами у справі можуть бути лише такі фактичні дані, які отримані у встановленому законом порядку та є належними, допустимими і достовірними.
Разом з тим, у даній справі наявні численні суперечності, які не були усунуті судом першої інстанції, а навпаки - залишені поза увагою. Зокрема, у матеріалах справи містяться різні показники рівня алкоголю (1,72 та 1,74 проміле); відсутня єдність щодо технічного засобу відеофіксації; відсутній належний зв'язок між протоколом, актом огляду та результатом тестування; відсутні ключові реквізити документів (час, серійний номер приладу, прив'язка до конкретної події).
З урахування викладеного вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП не доведена.
Вважає, що окремою, самостійною та достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі є незаконність зупинки транспортного засобу, що тягне за собою недопустимість усіх отриманих після цього доказів.
Відповідно до ст.35 Закону України «Про Національну поліцію», зупинка транспортного засобу можлива виключно за наявності чітко визначених законом підстав, які повинні бути конкретними, обґрунтованими та доведеними. Крім того, відповідно до ст.3 зазначеного Закону, поліцейський зобов'язаний повідомити водія про конкретну причину зупинки, із зазначенням відповідної підстави.
Разом з тим, матеріали справи не містять жодного належного доказу того, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 була здійснена на законних підставах. У протоколі відсутній чіткий опис причини зупинки, не наведено конкретного порушення Правил дорожнього руху, не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність законних підстав для втручання у право особи на свободу пересування.
Таким чином, зупинка транспортного засобу була здійснена поза межами повноважень поліцейських, що є грубим порушенням принципу законності, закріпленого у ст.7 КУпАП та ст.19 Конституції України.
Вважає, що сукупний аналіз матеріалів справи, доводів сторони захисту та вимог чинного законодавства свідчить про те, що постанова суду першої інстанції ухвалена з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, без належного дослідження доказів, без встановлення фактичних обставин справи та з ігноруванням базових принципів адміністративного провадження.
Зазначає, що у даній справі встановлено: відсутність допустимого доказу стану сп'яніння (юридична нікчемність результату Drager); відсутність належних, достовірних та узгоджених доказів; наявність критичних суперечностей у матеріалах справи; недотримання процедури огляду, передбаченої ст.266 КУпАП; недоведеність ключових елементів складу адміністративного правопорушення; незаконність зупинки транспортного засобу; недопустимість усіх похідних доказів як «плодів отруєного дерева»; повне ігнорування судом першої інстанції доводів сторони захисту.
На думку апелянта, у справі відсутній будь-який належний доказ, який би у встановленому законом порядку підтверджував факт перебування особи у стані сп'яніння; факт належного проведення огляду; факт існування події адміністративного правопорушення, як такої.
В судове засідання апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисник адвокат Халупко Сергій В?ячеславович не з?явились, про день та час розгляду справи апеляційним судом повідомлялись у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомили, а тому суд вважає можливим розгляд справи у їх відсутність.
Представник Київської міської прокуратури в судове засідання також не з?явився, про день та час розгляду справи прокуратура повідомлена у встановленому законом порядку, участь свого представника в судовому засіданні прокуратура не забезпечила, а тому суд вважає можливим розгляд справи у відсутності представника прокуратури.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 252 КУпАП визначає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Розділом 2 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 10.10.2001 року за №1306 передбачено обов'язки водіїв транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та, накладаючи на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, суд першої інстанції посилався на те що, факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення підтверджується належними і допустимими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, результатами проведення тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з використанням спеціального технічного засобу алкотестера « Драгер», результат- 1,72 проміле, диском з відеофіксацією події, іншими матеріалами справи.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно протоколу серії ЕПР 1№ 603842, складеного поліцейським Обухівського районного управління поліції ГУНП в Київській області старшим сержантом поліції Кричевським Д.М., 01.03.2026 року, о 20:20 год., в м.Українка, вул. Юності, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Daewoo,державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп?яніння проводився на місці ДТП, із застосуванням спеціального технічного приладу газоаналізатору Alcotest Drager 6810. Результат 1.74 проміле. Тест N? 1726. Від керування відсторонений шляхом евакуації ТЗ. Чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.
До протоколу додані: копія протоколу серії ЕПР 1 № 603830, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до Обухівська БЛІЛ, чек Драгера, копія схеми ДТП, рапорт поліцейського, пояснення участників ДТП, відеозапис з портативного реєстратора.
Дослідивши вказані докази суд встановив наступне.
Із копії протоколу серії ЕПР 1 № 603830 вбачається, що 01.03.2026 року, 20:20:00 год, вм.Українка, вул. Юності, водій автомобіля DAEWОO А НОМЕР_2 ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожного обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, у результаті чого на слизький ділянці дороги втратив керування Т3 та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen, н.з. НОМЕР_3 , під керування гр. ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, потерпілі відсутні, чим порушив п.2.3.6. ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
З наявного в матеріалах справи направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного, чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції вбачається, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 направляється до Обухівського БЛІЛ для проходження огляду на стан сп'яніння так як у нього виявлені ознаки сп'яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота.
Із акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що огляд проведений у зв'язку із виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота. Результат огляду на стан сп'яніння 1,72 проміле.
Накопії схеми місця ДТП графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено дані транспортних засобів.
Із рапорта поліцейського Кричевського Д.М. , адресованого Начальникові Обухівського РУП ГУНП в Київській області полковнику поліції Максиму Дьоміну вбачається, що 01.03.2026 року, о 21:02 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.03.2026 року о 21:02 за адресою: Обухівський район, м. Українка, вул. Юності біля церкви на площі зі сторони базару відбулося зіткнення двох автомобілів марки Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_4 ,та Део Ланос НОМЕР_1 . Заявник - ОСОБА_2 .
Із письмових пояснень ОСОБА_1 , наданих на місці ДТП вбачається, що він рухався по вулиці Будівельників№1 на Део Ланос, щоб перепаркувати машину, але через те, що на вулиці була ожеледиця, він потрапив у ДТП. Він зіткнувся із другою машиною що рухалась по головній. Через ожеледицю його машину потягнуло на головну дорогу, тому він зіткнувся із машиною Фольксваген.
Із наданих на місці ДТП письмових пояснень ОСОБА_2 вбачається, що він їхав на автомобілі Фольксваген Транспортер, рухався зі сторони базара по вулиці Юності, в бік площі, по головній дорозі. Раптово з вулиці Будівельників вискочив автомобіль Део Ланос без світла та вдарив його автомобіль у ліву водійську сторону.
Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом, не встановлено.
В свою чергу, наведені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повністю підтверджуються іншими наявними у матеріалах справи доказами.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року №1452/735 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103.
За правилами ч. ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Згідно з п. 2 Інструкції № 1452/735 та п. 2 Порядку № 1103 огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.4 Інструкції ознаками алкогольного сп'яніння є запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до п. 4 вказаної Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
У п. 12 розділу ІІ Інструкції №1452/735 визначено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З долученого до матеріалів справи в якості доказу відеозапису події з портативної камери поліцейського вбачається, що працівники поліції приїхали на місце ДТП, та почали з'ясовувати обставини пригоди. В подальшому складали адміністративні матеріали.
На запитання поліцейського, чи вживав алкоголь водій ОСОБА_1 , оскільки є запах, останній повідомив, що за рекомендацією лікаря приймає препарати на спирті ( час на відео 21:45:29).
На запитання працівника поліції, чи пройде водій ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння на місці ДТП, останній повідомив «давайте» ( час на відео 22:15:11). ОСОБА_1 пройшов огляд на приладі Драгер, результат огляду -1, 72 проміле ( час на відео 22:15:50).
Аналіз вказаноговідеозапису, що був долучений як доказ до матеріалів справи, свідчить про те, що ОСОБА_1 на місці ДТП пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер, результат огляду -1, 72%. Незгоди із результатом вказаного огляду водій ОСОБА_1 не висловлював, погодився із результатами огляду, про що свідчить власноручний підпис останнього у акті огляду.
Відеозаписом підтверджується вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відеозапис відображає чітку і логічну послідовність дій, а також спілкування співробітників поліції із водієм в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Долучені до матеріалів справи відеозаписи події свідчать про дотримання працівниками поліції вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп?яніння поліцейським.
Відеозапис є одним із об'єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення.
Відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Усім наявним у матеріалах справи доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та прийшов до обгрунтованого висновку про визнання винним ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9а Правил дорожнього руху та вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що ключовим і фактично єдиним доказом, на якому ґрунтується висновок суду першої інстанції про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, є результат вимірювання, отриманий за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager, при цьому зазначений доказ, на думку апелянта, є недопустимим, неналежним та таким, що не має жодної доказової сили, що унеможливлює його використання при доведенні вини особи, час проведення тесту зазначена 12:15год, тоді як інкримінована подія нібито відбулася о 20:20, суд вважає такими, що не грунтуються на матеріалах справи.
Як вбачається з чеку алкотестера Драгер, що міститься в матеріалах справи, місце проведення тесту м. Українка, вул. Будівельників, 1, тест було проведено 01.03.2026 року о 22:15, результат -1, 72 проміле. ОСОБА_1 проставив свій підпис у вказаному чеку приладу Драгер, тобто підтвердив, що відомості, що відображені у чеку, відповідають дійсності.
Доводи апеляційної про те, що матеріали справи не містять жодного належного доказу того, що зупинка транспортного засобу ОСОБА_1 була здійснена на законних підставах, у протоколі відсутній чіткий опис причини зупинки, не наведено конкретного порушення Правил дорожнього руху, не надано жодного доказу, який би підтверджував наявність законних підстав для втручання у право особи на свободу пересування, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставні, з огляду на наступне.
Як вбачається із відеозапису події із нагрудної камери працівника поліції, поліцейські приїхали за викликом на місце ДТП, де під час його оформлення встановили наявність ознак алкогольного сп'яніння у водія ОСОБА_1 , після чого запропонували йому пройти огляд на місці ДТП, результат огляду -1, 72 проміле.
Вказане також підтверджується рапортом та копіями протоколу серії ЕПР 1№603830, схемою ДТП та поясненнями водіїв.
Як вбачається із рапорта поліцейського Кричевського Д.М., адресованого Начальникові Обухівського РУП ГУНП в Київській області полковнику поліції Максиму Дьоміну, 01.03.2026 року, о 21:02 год. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 01.03.2026 року о 21:02 за адресою: Обухівський район, м. Українка, вул. Юності біля церкви на площі зі сторони базару відбулося зіткнення двох автомобілів марки Фольксваген Транспортер, державний номерний знак НОМЕР_4 , та Део Ланос НОМЕР_1 . Заявник - ОСОБА_2 . Інший учасник події ОСОБА_1 .
Із копії протоколу серії ЕПР 1 № 603830 вбачається, що 01.03.2026року, о 20:20:00 м.Українка, вул. Юності, водій автомобіля DAEWОO А НОМЕР_2 ОСОБА_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, та не був уважним, не стежив за дорожного обстановкою, щоб відповідно реагувати на її зміни, у результаті чого на слизький ділянці дороги втратив керування Т3 та здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen, н.з. НОМЕР_3 , під керування гр. ОСОБА_2 , який рухався по головній дорозі. Внаслідок чого, автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальної шкоди, потерпілі відсутні, чим порушив п.2.3.6.ПДР, за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Посилання апелянта на те, що у матеріалах справи містяться різні показники рівня алкоголю (1,72 та 1,74 проміле) у даному випадку не є підставою для скасування правильної по суті постанови, оскільки, виявивши у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на місці ДТП, результат огляду 1, 72 проміле. Помилкове зазначення в протоколі результату огляду - 1,74 проміле не спростовує висновків суду щодо перебування водія ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що є порушенням вимог п. 2.9а Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь - яких істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, про доведеність вини ОСОБА_1 та які могли б бути підставою для її скасування або зміни, скаржником не наведено та під час апеляційного перегляду не встановлено. Такі доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди апелянта із прийнятою суддею постановою, проте висновків судді не спростовують.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 2 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 адвоката Халупко Сергія В'ячеславовича.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Халупко Сергія В'ячеславовича залишити без задоволення.
Постанову Обухівського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2026 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: