07 травня 2026року м. Київ
Справа № 367/11663/25
Провадження: № 3-зв/824/14/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 ,
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
за ст. 124 КУпАП,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ст. 124 КУпАП,
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2025 року провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_3 закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та призначено йому адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Ірпінського міського суду Київської області від 13 листопада 2025 року та прийняти нову, якою ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а провадження а справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за ст. 124 КУпАП закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постановою Київського апеляційного суду від 16 березня 2026 року клопотання захисника ОСОБА_5 про призначення судової автотехнічної експертизи задоволено. Призначено а справі № 367/11663/25 судову автотехнічну експертизу, доручивши її проведення експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України
16 квітня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 .
В обґрунтування заяви зазначено, що поведінка судді ОСОБА_4 , який ще до дослідження доказів висловлював сумніви щодо достовірності показань свідка, на яких, зокрема, ґрунтується позиція про невинуватість ОСОБА_3 та винуватість водія ОСОБА_5 , ставить під сумнів його неупередженість. Зокрема, за твердженням заявника, суддя припускав наявність родинних чи дружніх зв'язків між ОСОБА_3 та свідком, а також висловлював припущення щодо можливої заінтересованості або підкупу свідка. Крім того, ОСОБА_3 зазначає, що дату наступного судового засідання суддя ОСОБА_4 погодив лише з представником ОСОБА_5 , без узгодження із ним. На думку заявника, наведені обставини викликають обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді ОСОБА_4 та його здатності забезпечити об'єктивний розгляд справи.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід передано на розгляд судді ОСОБА_1 .
В судовому засіданнізахисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_8 просив задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_4 .
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_7 просив відмовити у задоволені заяви про відвід судді ОСОБА_4 .
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмовіматеріали справи та заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 приходжу до наступних висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.
Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Так, норми КУпАП не містять норм, що визначають правила відводу (самовідводу) судді.
Разом з тим, Європейський суд у рішенні «Мікалефф проти Мальти» (MicallefvMalta), висвітлив законодавчу прогалину та негативні наслідки відсутності правового врегулювання інституту відводу у національному законодавстві, констатувавши, що відсутність останнього ставить під сумнів існування одної з гарантій, передбаченої ст. 6 Конвенції щодо незалежності і безсторонності суду під час відправлення правосуддя.
Отже, забезпечення права особи на справедливийсудовийрозгляднезалежним та неупередженим судом, а такожунеможливленнязловживання таким правом, вимагаєзастосування практики ЄСПЛ, як єдиногоджерела права, яке регулюєвідповідніпроцедури.
Як неодноразово зазначав Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов'язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід або бути відведений.
У справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року) зазначено, що наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
У справі «ПулларпротиСполученогоКоролівства» вказано, що у кожнійокремійсправіслідвизначити, чимаютьстосунки, щорозглядаються, таку природу та ступінь, щосвідчать про те, що суд не є безстороннім.
Особистабезсторонність суду презумується, поки не наданодоказівпротилежного (див. рішення у справіВеттштайна (Wettstein), п. 43).
Сумніви в незалежностівідсутні, коли у об'єктивногоспостерігача не виникнепідстав для занепокоєння з цьогопитання в обставинахсправи, щорозглядається «Кларк протиСполученогоКоролівства» (Clarke v. TheUnitedKingdom).
Пункт 1 статті 6 Конвенціївимагає, щоб суд, якийпідпадаєпідйогодію, бувнеупередженим.
Європейський суд визначає два критеріїоцінкинеупередженості.
Суб'єктивнийпідхід, необхідністьпереконатися в суб'єктивномузвинуваченніабоінтересіпевногосудді у конкретнійсправі. З точки зору такого підходу, особистабезсторонністьсуддіпрезюмується за відсутностідоказівзворотного «КіпріанупротиКіпру» (Kyprianou v. Cyprus), демонстраціясуддеюворожостіабо злого умислу «Де КюбберпротиБельгії» (DeCubber v. Belgium).
В свою чергу, об'єктивнийпідхід, полягає у тому, щобвизначити, чибулинаданісуддідостатнігарантії, щобвиключити будь-якіобґрунтованісумнівищодоцього «ГрівзпротиСполученогоКоролівства» (Grieves v. TheUnitedKingdom).
Підсумовуючинаведене, вважаю, щообставини, зазначені в заявіОСОБА_3 про відвідсудді ОСОБА_4 в якості підстави для відводу,є виключно його власними припущеннями та не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Оскільки заявлений відвід не містить взагалі будь-яких підстав та мотивів, які б викликали сумніви в неупередженості судді ОСОБА_4 , заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 слід залишити без задоволення.
Керуючисьст.ст. 245, 294 КУпАП,
Заяву ОСОБА_3 про відвід судді Київського апеляційного суду ОСОБА_4 залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
СуддяОСОБА_1