апеляційне провадження №22-ц/824/2699/2026
справа №363/228/14-ц
01 квітня 2026 року м.Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Поліщук Н.В.
суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,
за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» на ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2025 року, постановлену під головуванням судді Чіркова Г.Є., повну ухвалу складено 03 вересня 2025 року,
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» про заміну сторони у виконавчому листі та видачу дубліката виконавчого документа, заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , Вишгородський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
1. Короткий виклад обставин справи.
У серпні 2025 року ТОВ "ДЕБТ ФОРС" звернулось до суду із заявою про заміну сторони стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого документа.
Вимоги заяви мотивує тим, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 року із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" стягнуто суму заборгованості за кредитним договором №11243307000 від 30 жовтня 2007 року у розмірі 318 787,85 гривень, а також судовий збір у розмірі 3 187,88 гривень, а всього 321 975,73 гривень.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року замінено стягувача ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал" у виконавчому провадженні №49224959 з примусового виконання виконавчого листа №363/228/14-ц, виданого на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
07 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір № 07-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за Кредитним договором № 11243307000.
17 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» укладено Договір № 17-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за Кредитним договором № 11243307000.
Вказує, що 26 грудня 2019 року Вишгородським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області у виконавчому провадженні (ВП) № 49224959 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження (Постанову про повернення виконавчого документа стягувану), однак копію вищезазначеної постанови разом з виконавчим документом стягувачем не отримано.
Оскільки виконавчий лист по боржнику, яким є ОСОБА_1 , востаннє повернуто 26 грудня 2019 року, строк його пред'явлення до виконання закінчується 26 грудня 2022 року.
З посиланням на пункт 4 частину 102 Розділу ХІІІ ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про виконавче провадження» визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану, отже строк пред'явлення виконавчого листа заявником не пропущено.
Зазначає, що звертався із адвокатським запитом до відділу ДВС, у якому перебувало виконавче провадження з метою отримання постанови про закінчення виконавчого провадження (повернення виконавчого документа стягувачу) для підтвердження перебування виконавчого документа на виконанні та підстав повернення, докази чого додає, проте, станом на дату подачі цієї заяви відомостей не отримано.
Мотивуючи наведеним, просить:
- витребувати з Вишгородського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області інформацію чи перебував на виконанні у виконавчому провадженні 49224959, виконавчий лист по справі № 363/228/14-ц та постанову про закінчення виконавчого провадження;
- замінити вибулого стягувача ТОВ «Вердикт Капітал» на правонаступника ТОВ «Дебт Форс» у виконавчому листі: № 363/228/14-ц за позовом ТОВ «Вердикт Капітал», до ОСОБА_1 ;
- видати дублікат виконавчого листа № 363/228/14-ц за позовом ТОВ «Дебт Форс», щодо ОСОБА_1 .
2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2025 року у задоволенні заяви відмовлено.
Відмовивши у задоволенні заяви, суд першої інстанції вказав, що 26 грудня 2019 року постановою державного виконавця виконавчий лист №363/228/14-ц у виконавчому провадженні №49224959 повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» без виконання, отже строк пред'явлення виконавчого документу до виконання у цій справі закінчився 26 грудня 2022 року.
Суд зазначив, що матеріали справи не містять відомостей про те, що стягувач отримав виконавчий лист та у передбачений законом строк повторно пред'явив його до виконання.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з постановленою ухвалою, ТОВ "ДЕБТ ФОРС" подано апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.
Зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та в подальшому дія такого воєнного стану щоразу продовжувалась наступними Указами Президента України і станом на дату подання цієї апеляційної скарги в Україні все ще діє воєнний стан, запроваджений 24 лютого 2022 року, він не припинений та не скасований.
Разом з цим, відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження», як спеціальним нормативно-правовим актом, у даному випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Таким чином, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання був перерваний в силу положень Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15 березня 2022 року №2129-ІХ, який набрав чинності з 26 березня 2022 року.
Відтак, строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не пропущено та він може бути пред'явлений до виконання протягом трьох років з дня припинення або скасування воєнного стану на території України.
Стверджує, що ухвала Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2020 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про видачу дублікату виконавчого листа з підстав відсутності доказів того, що виконавчий лист було втрачено, а, відтак, і пропущений строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання, не має жодного преюдиціального значення.
Вказує, що факт відступлення права вимоги підтверджується договорами відступлення права вимог, тому скаржник уважає, що наявні підстави для задоволення заяви.
Мотивуючи наведеним, просить ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким вимоги заяви задовольнити.
4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.
Відзиву на апеляційну скаргу на адресу Київського апеляційного суду не надходило.
5. Позиція учасників справи.
В судовому засіданні представник ТОВ "ДЕБТ ФОРС" підтримав апеляційну скаргу, просив суд її задовольнити.
Іншій учасники справи у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Відповідно до статті 372 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.
6. Позиція суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТОВ "ДЕБТ ФОРС" - Воронкова О.М., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
7. Фактичні обставини справи, установлені судом.
З матеріалів справи установлено, що рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 року із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" стягнуто суму заборгованості за кредитним договором №11243307000 від 30 жовтня 2007 року у розмірі 318 787,85 гривень, а також судовий збір у розмірі 3 187,88 гривень, а всього 321 975,73 гривень (том 1 а.с. 52).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 20 травня 2019 року замінено стягувача ПАТ "Дельта Банк" на ТОВ "Вердикт Капітал" у виконавчому провадженні №49224959 з примусового виконання виконавчого листа №363/228/14-ц, виданого на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 року у цивільній справі за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (том 1 а.с. 87).
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2020 року у задоволенні заяви ТОВ "Вердикт Капітал" про видачу дублікату виконавчого листа відмовлено (том 1 а.с. 119-121).
07 лютого 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено Договір № 07-02/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс», а ТОВ «Кампсіс Фінанс» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту (том 1 а.с. 132).
Згідно пункту 2.1. договору первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них.
З даних витягу з додатку №3 до договору №07-02/23 про відступлення купівлі-продажу прав вимоги від 07 лютого 2023 року убачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Кампсіс Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №11243307000 на загальну суму 66 512,75 доларів США (а.с. 140).
17 травня 2023 року між ТОВ «Кампсіс Фінанс» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» укладено Договір № 17-05/23 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту (том 1 а.с. 135-137).
Згідно пункту 2.1. договору за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, зазначених у додатку №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договором позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них
З даних витягу від 27 травня 2024 року з додатку №3 до договору №17-05/23 про відступлення права вимоги від 17 травня 2023 року убачається, що ТОВ «Кампсіс Фінанс» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №11243307000 на загальну суму 66 512,75 доларів США (а.с. 141).
Постановою державного виконавця ВП №49224959 від 26 грудня 2019 року виконавчий лист №363/228/14-ц, виданий 26 червня 2014 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" заборгованості за кредитним договором у розмірі 321 975,73 гривень, повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (том 1 а.с. 166).
8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено в частині 1 статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року.
Виконання судового рішення відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом (частини 1, 3 статті 431 ЦПК України).
Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат ? це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі №2-1316/285/11 зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Водночас, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Строки у виконавчому провадженні ? це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію (частина 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
У пункті 10-2 Розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого згідно із Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/22 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та триває дотепер.
У пунктах 47 і 48 постанови Верховного Суду від 15 березня 2023 року у справі №260/2595/22 (провадження № К/990/383/23) зазначено, що особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану. Оскільки порядок та строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним Законом, до яких, зокрема, належать строки пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2023 року у справі № 910/5925/15-г, від 03 квітня 2025 року у справі № 712/8159/15-ц; від 05 лютого 2025 року у справі № 1616/803/2012.
Відмовивши у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, суд першої інстанції зробив висновок про пропуск строків пред'явлення виконавчого листа до виконання. Суд установив, що такий сплив 26 грудня 2022 року.
Разом з цим, у зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану строки пред'явлення виконавчих документів до виконання перериваються, відтак, колегія суддів зазначає про відсутність підстав уважати, що стягувач пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У справі, яка переглядається, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені Законом України від 15 березня 2022 року «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ДЕБТ ФОРС" про заміну сторони стягувача його правонаступником та видачу дублікату виконавчого документа з підстав пропуску строків пред'явлення виконавчого листа до виконання є помилковими.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для видачі дублікату виконавчого листа, колегія суддів зазначає про таке.
З даних акту про втрату виконавчих документів в результаті перевірки матеріалів кредитної справи №11243307000 щодо ОСОБА_1 , складеного діловодом ТОВ "Вердикт Капітал" та головних юрисконсультів ТОВ "Вердикт Капітал", убачається, що проведеною перевіркою наявних оригіналів матеріалів кредитної справи №11243307000 щодо позичальника ОСОБА_1 , перевіркою проведеної переписки з органами виконавчої служби, перевіркою вхідної кореспонденції із розтином конвертів стосовно вказаного позичальника, встановлено факт відсутності/втрати оригіналів виконавчих листі №363/228/14-ц виданих на підставі рішення Вишгородського районного суду Київської області від 07 квітня 2014 року (том 1 а.с. 98).
З інформації про виконавче провадження убачається, що 06 листопада 2015 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №363/228/14-ц від 26 червня 2014 року. Постановою державного виконавця від 26 грудня 20191 року виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (том 1 а.с. 99-102).
Пунктом 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналізуючи пункт 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України слід зробити висновок, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.
Дублікат ? це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом із направленням його оригіналу є виключно квитанція про відправлення та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14 лютого 2018 року у справі № 2515/739/2012, від 12 березня 2018 року у справі № 583/1828/17-ц, від 24 жовтня 2018 року у справі № 201/15305/14-ц, від 22 січня 2020 року у справі № 2-1693/10, від 28 травня 2020 року у справі № 1003/6035/12.
Разом з цим, матеріали справи не містять рекомендованого повідомлення про вручення надісланого стягувачу Вишгородським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області засобами поштового зв'язку відправлення з виконавчим листом № 363/228/14-ц, виданим 26 червня 2014 року Вишгородським районним судом Київської області.
За установлених обставин, колегія суддів уважає, що наявні підстави для задоволення поданої заяви про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, а висновки суду першої інстанції є помилковими.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.
Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 29 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення такого змісту.
Замінити стягувача Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі № 363/228/14-ц, виданому у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Банк» до ОСОБА_1 .
Видати дублікат виконавчого листа №363/228/14-ц щодо стягнення боргу з ОСОБА_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повну постанову складено 21 травня 2026 року.
Суддя-доповідач Н.В. Поліщук
Судді О.В. Желепа
В.В. Соколова