Іменем України
21 травня 2026 року
м.Харків
справа № 642/5363/25
провадження № 22-ц/818/2837/26
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів колегії - Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.
за участю секретаря - Муренченко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів, за апеляційною скаргою Харківської міської ради на ухвалу Холодногірського районного суду м.Харкова від 26 січня 2026 року, постановлену під головуванням судді Ольховського Є.Б.,-
У провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом Харківської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 610137200:02:033:0043 загальною площею 2,3974 га по АДРЕСА_1 за період з 29.05.2018 по 31.12.2021.
У підготовчому судовому засіданні представник відповідачів заявила клопотання про призначення по справі судової технічної експертизи, у зв'язку з розбіжностями, які виникли між позивачем та відповідачами щодо визначення розміру пропорційного та фактичного користування земельною ділянкою, а також як наслідок суттєвими розбіжностями у розрахунку безпідставно збережених коштів. Проведення експертизи просила доручити експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова від 26 січня 2026 року клопотання представника відповідачів про призначення судової технічної експертизи задоволено. Призначено у справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, Харківська міська рада подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що Харківською міською радою в обґрунтування позовних вимог надано до суду належні та допустимі докази, у т.ч. детальний розрахунок суми безпідставно збережених коштів за користування відповідачами земельною ділянкою, а тому підстави для проведення судової оціночно-земельної експертизи у справі відсутні, і відповідно відсутні підстави для зупинення провадження у справі. Вважає, що для вирішення спору в даній справі не потрібні спеціальні знання і суд не позбавлений можливості самостійно перевірити розрахунки математичним шляхом.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Холодногірського районного суду м.Харкова від 26 січня 2026 року призначено у справі судову технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.
На вирішення експертизи поставлені наступні питання:
-Який фактичний розмір земельних ділянок, які знаходяться у користування співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до належних ним часток у праві власності у нежитлових будівлях за адресою по АДРЕСА_1 ? Яка конфігурація, проміри та площа земельних ділянок, що перебувають у користуванні співвласників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відповідно до належних ним часток у праві власності у нежитлових будівлях за адресою по АДРЕСА_1 ?
-Чи відповідає виконаний Харківською міською радою розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 886 647,94 (вісімсот вісімдесят шість тисяч шістсот сорок сім гривень 94 коп.) гривень за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137200:02:033:0043 за період з 29.05.2018 по 31.12.2021 р.р. вимогам нормативно-правових актів, методології, методам, оціночним процедурам відповідно до належних часток у праві власності у нежитлових будівлях за адресою по АДРЕСА_1 , що належать співвласникам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .?
-Виходячи з відповіді на перші питання, чи можливо здійснити розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137200:02:033:0043 за період з 29.05.2018 по 31.12.2021 р.р. співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з урахуванням довідки № 1991 від 23.09.2019 року щодо визначення розміру пропорційної нормативної грошової оцінки для нежитлової будівлі літ. «К-1» по АДРЕСА_1 ; та довідки № 1992 від 23.09.2019 року щодо визначення розміру пропорційної нормативної грошової оцінки для нежитлової будівлі літ. «Р-3» по АДРЕСА_1 , та фактичного розміру користування земельною ділянкою та визначити розмір суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137200:02:033:0043 за період з 29.05.2018 по 31.12.2021 р.р.?
Вирішуючи питання про призначення судової технічної експертизи суд виходив з того, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи потрібні спеціальні знання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність призначення у справі судової технічної експертизи, з огляду на наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, призначення експертизи (частини перша та друга статті 116 ЦПК України).
Згідно частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Верховний Суд неодноразово викладав правову позицію, згідно з якою для вирішення спору щодо стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212- 1214 ЦК України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об'єкт розташований, необхідно, насамперед, з'ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави. Отже, встановлення саме таких обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі, що і було зроблено судами попередніх інстанцій. (Постанова ВС від 05.08.2022 у cправі № 922/2060/20)
З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20.
У справі, яка переглядається судом апеляційної інстанції, спір стосується стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою комунальної власності.
Відповідачі стверджують, що розмір земельної ділянки по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 6310137200:02:033:0043, якою вони фактично користуються для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі є недоведеним належними доказами, також ставлять під сумнів наданий позивачем розрахунок недоотриманого доходу. Крім того, на спірній земельній ділянці розташовані будівлі, що належать іншим співвласникам.
Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про доцільність призначення у справі судової технічної експертизи. Призначення такої експертизи спрямоване на отримання спеціального висновку експерта, який у подальшому дозволить суду забезпечити повне, всебічне та об'єктивне з'ясування всіх обставин справи та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Доводи апелянта на правильність висновків суду не впливають.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.375, ст. ст.381,382-384,389 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Харківської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Холодногірського районного суду м.Харкова від 26 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: Н.П. Пилипчук
Судді: В.Б. Яцина
Ю.М. Мальований