Провадження № 22-ц/803/6586/26 Справа № 199/15982/25 Суддя у 1-й інстанції - Подорець О.Б. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
22 травня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі судді Городничої В.С., ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 16 березня 2026 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича про порушення трудових прав, компенсації відряджень, добових, використання авто та витрат на лікування,-
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 16 березня 2026 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконуючого обов'язки директора комунального підприємства "Дніпропетровський обласний центр підготовки громадян до національного спротиву" Дніпропетровської обласної ради" в особі Пасічника Валерія Анатолійовича про порушення трудових прав, компенсації відряджень, добових, використання авто та витрат на лікування,- відмовлено (а.с. 103-104).
Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 ., 16.04.2026 року через підсистему “Електронний суд» сформував апеляційну скаргу, яка 17.04.2026 року надійшла безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 17 квітня 2026 року витребувані з Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра матеріали цивільної справи №199/15982/25, які надійшли до Дніпровського апеляційного суду 04.05.2026 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду.
На виконання ухвали суду від 18.05.2026 року ОСОБА_1 , 20.05.2026 року через підсистему “Електронний суд» сформував заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, яка того ж дня надійшла до Дніпровського апеляційного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду, разом із якою подає клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 16 березня 2026 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 та п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Разом з тим, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Оцінка щодо підстав звільнення від судового збору відповідно п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону викладена судом в ухвалі від 18 травня 2026 року, де зазначалось, що заявлені ОСОБА_1 вимоги не підпадають під дію п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки не є складовою заробітної плати.
Доводи апелянта щодо скрутного матеріального становища, як підстава для звільнення від сплати судового збору, колегія суддів виходить з наступного.
Обов'язок осіб, які звертаються до суду, сплачувати судовий збір - це процесуальний обов'язок, визначений нормами процесуального права.
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до положень ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зазначила, що з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (§ 111 рішення Європейського суду з прав людини від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.
Скрутне матеріальне становище - це умови існування фізичної особи, які проявляються перш за все при відсутності грошових коштів та інших майнових засобів, що необхідні для задоволення потреб фізичної особи та придбання речей першої необхідності (продуктів харчування, медичних ліків, житла, одягу тощо).
На підтвердження доводів щодо майнового стану мають бути надані докази про неспроможність сплатити судові витрати на момент подачі апеляційної скарги.
Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутне матеріальне становище скаржника, що відповідно унеможливлює здійснити оплату судових витрат, що узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного суду від 20.04.2023 року у справі №990/13/223, який є обов'язковим для врахування загальними судами в силу вимог ст. 263 ч. 4 ЦПК України.
Разом з тим, апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свого скрутного матеріального становища.
Надані до клопотання скріншоти з банківського застосунку з транзакціями, а також пенсійне посвідчення не є належними доказами скрутного матеріального становища апелянта.
Таким чином, апелянту відповідно до ухвали суду від 18 травня 2026 року необхідно сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 2906,88 грн (2422,40 грн * 150% * 0,8) за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. Подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA658999980313191206080004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Дніпровський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України, недоліки необхідно усунути в строк який не може перевищувати 10 днів з дня отримання даної ухвали.
Оскільки, вказані обставини перешкоджають розгляду справи в апеляційній інстанції, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору з наданням оригіналу квитанції.
Керуючись ст.ст. 185, 354, 356, 357 ЦПК України, суд,-
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 16 березня 2026 року, а саме шляхом подачі апеляційному суду оригіналу документа про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону, для долучення до матеріалів справи, на десять днів з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали і не усунення недоліку у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.
Інформацію щодо справи, яка розглядається, учасники справи можуть отримати на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет - https://court.gov.ua/fair/sud4803/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: В.С. Городнича