Провадження № 11-кп/803/1662/26 Справа № 183/5175/23 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
19 травня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22023130000000086, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Новоохтирка Новоайдарського району Луганської області, громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
прокурора ОСОБА_5
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, повернутий прокурору.
Судом першої інстанції встановлено, що зазначення в обвинувальному акті місця проживання, яке наразі є тимчасово окупованою територією і за яким обвинувачену жодного разу не виявилось можливим повідомити про час і місце судового засідання, факт оголошення її у розшук під час досудового розслідування, та ухвалення судом рішення про відмову у здійсненні спеціального судового провадження, свідчить про наявність таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
В апеляційній скарзі:
- прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
В обґрунтування вказує, що обвинувальний акт в повній мірі відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Зазначає, що в ході судового засідання, яке мало місце 09 березня 2026 року, судом проігноровано вимоги процесуального закону визначені у ст. ст. 314, 342-345 КПК України, щодо процедури проведення підготовчого судового засідання, так як попри фактичну відсутність обвинуваченої ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні, не було з?ясовано, чи вручено останній судовий виклик та чи було здійснено відповідне повідомлення у засобах масової інформації, що є обов?язковою умовою для констатації факту належного виклику обвинуваченої у судове засідання.
Крім того зазначає, що присутнім учасникам судового засідання таку інформацію також не було доведено, що позбавило сторони можливості висловити свою думку, щодо вказаних обставин, а судом прийнято рішення в умовах неналежного виклику обвинуваченої ОСОБА_6 у судове засідання.
Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про пряме порушенням загальних засад кримінального провадження, а саме верховенства права, законності, рівності перед законом і судом, доступу до правосуддя, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, та свідчить про не забезпечення належної правової процедури при прийнятті судом свого рішення.
Обвинувачену ОСОБА_6 повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги шляхом надсилання повідомлення захиснику та шляхом публікацій повідомлення про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), однак остання до суду не з'явилася, заяв чи клопотань не надіслав, у зв'язку з чим, судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснюється за відсутності обвинуваченої.
Заслухавши прокурора, який підтримав доводи і вимоги своєї апеляційної скарги, думку захисника ОСОБА_8 , який заперечував проти апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.
Положення ч. 2 ст. 291 КПК України містять вичерпний перелік відомостей, які має містити обвинувальний акт.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам Кодексу.
Повертаючи обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 , суд першої інстанції послався на те, що в обвинувальному акті місця проживання, яке наразі є тимчасово окупованою територією і за яким обвинувачену жодного разу не виявилось можливим повідомити про час і місце судового засідання, факт оголошення її у розшук під час досудового розслідування, та ухвалення судом рішення про відмову у здійсненні спеціального судового провадження, свідчить про наявність таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Проте, такі підстави для повернення обвинувального акту прокурору не є прийнятною, оскільки наведені вище недоліки, які на переконання суду перешкоджають призначити судовий розгляд, не відповідають вимогам, які висуваються до змісту обвинувального акту статтею 291 КПК України, а тому є безпідставним.
Тобто, жодна із зазначених судом обставин не передбачена КПК України як підстава для повернення обвинувального акта прокурору.
Крім того, згідно вимог п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, зокрема, анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).
Згідно обвинувального акту, місцем проживання обвинуваченої ОСОБА_6 є: АДРЕСА_1 , що є тимчасово окупованою територією.
Однак, в підготовчому судовому засіданні судом не було перевірено чи вручено останній судову повістку або здійснено відповідне повідомлення у засобах масової інформації. При цьому, матеріали справи також не містять виконання судом виклику ОСОБА_6 в порядку виклику особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, у відповідності до ч. 8 ст. 135 КПК України.
З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про підстави повернення обвинувального відносно ОСОБА_6 є необґрунтованими і такими що свдчать про порушення вимог кримінального процесуального закону, у зв'язку з чим, таке судове рішення підлягає скасуванню з поверненням обвинувального акту до суду першої інстанції для здійснення судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу прокурора відділу Луганської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - задовольнити.
Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 березня 2026 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 22023130000000086, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 111-1 КК України, - скасувати та повернути обвинувальний акт до суду першої інстанції для здійснення судового розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4