Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/4383/25
Провадження № 1-кс/723/3529/26
22 травня 2026 року м. Сторожинець
Слідчий суддя Сторожинецького районного суду Чернівецької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши клопотання ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
встановив:
До Сторожинецького районного суду надійшло клопотання ОСОБА_3 , від імені якого діє адвокат ОСОБА_4 про скасування арешту майна, в якому зазначає, що у кримінальному провадженні №12025262150000294 від 18.09.2025 р. здійснюється досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, з приводу того, що 17 вересня 2025 року до ВП №1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області із заявою звернулась громадянка ОСОБА_5 , яка повідомила про те, що 07.09.2025 орієнтовно о 19:00 год. малознайома на ім'я ОСОБА_6 надала ОСОБА_5 в якості оплати з придбання автомобіля марки «Mersedes-Benz Sprinter 316» 2014 року випуску, із реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , 230 сувенірних купюр номіналом 100 Євро кожна.
В рамках здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, 29 вересня 2025 року проведено огляд місця події по вулиці Дружби вселищі Красноїльськ, Чернівецького району, Чернівецької області, (на місці виявлення автомобіля), в ході якого було виявлено та вилучено автомобіль марки «Mersedes-Benz Sprinter» модeлi «316 CDI» із Vin-Code: НОМЕР_2 , із державними номерними знаками НОМЕР_1 , який був під керуванням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 .
02.10.2025 слідчим суддею Сторожинецького районного суду Чернівецької області було постановлено ухвалу про накладення арешту у виді позбавлення права відчуження, розпорядження та користування на вказаний транспортний засіб.
Зазначає, що слідчий суддя обґрунтовує вказану ухвалу тим, що автомобіль визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки є предметом вчинення кримінального правопорушення, може бути використаний як доказ факту та обставин, що встановлюються під час досудового розслідування. Тому з метою запобігання можливості приховування, знищення, відчуження на автомобіль слід накласти арешт до прийняття кінцевого процесуального рішення в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді від 09 березня 2026 року у справі №723/4383/25, було скасовано арешт майна в частині обмеження права користування транспортним засобом. Проте, постановою від 30 березня 2026 року орган досудового розслідування відмовив у фактичному поверненні автомобіля ОСОБА_3 , аргументуючи це тим, що майно вилучалося у іншої особи та посилаючись на відсутність у судовому рішенні прямої вказівки щодо передачі об'єкта власнику.
Вважає, що на даний час потреба у подальшому застосуванні такого обтяжливого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, повністю відпала.
Відсутність потреби у подальшому застосуванні арешту обґрунтовують тим, що мета, з якою накладався арешт, досягнута в повному обсязі, з огляду на наступне:
- Транспортний засіб був виявлений та детально оглянутий під час проведення огляду місця події 29 вересня 2025 року. Усі індивідуальні ознаки та технічний стан автомобіля були належним чином зафіксовані органом досудового розслідування у відповідному протоколі.
- Постановою слідчого автомобіль визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження. Його процесуальний статус наразі закріплений документально.
- Для встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, слідчим 16.10.2025 року було призначено судову транспортно-товарознавчу експертизу вказаного автомобіля. Згідно з висновком експерта від 04.11.2025 року, експертне дослідження завершено, ринкову вартість транспортного засобу встановлено.
Вказує на те, що подальше позбавлення потерпілого ОСОБА_3 права користування власним майном втратило свою доцільність, не сприяє ефективності досудового розслідування та становить надмірний і невиправданий тягар для власника. З моменту вилучення транспортного засобу під час огляду місця події 29 вересня 2025 року автомобіль перебуває на спеціальному майданчику тимчасового тримання транспортних засобів. Подальше застосування такого суворого заходу, як арешт майна, є надмірним та непропорційним з огляду на наступні обставини:
-Автомобіль є складним технічним механізмом, який потребує регулярної експлуатації та технічного обслуговування. Тривале зберігання мікроавтобуса просто неба в осінньо-зимовий період призводить до невідворотних негативних наслідків: розрядження та виходу з ладу акумуляторної батареї, втрати еластичності гумових ущільнювачів та патрубків, корозії металевих елементів кузова та деталей підвіски, погіршення властивостей мастильних матеріалів. Таким чином, замість збереження речового доказу, бездіяльне утримання автомобіля на майданчику призводить до його фактичного руйнування та суттєвого зменшення ринкової вартості.
-Як вбачається з матеріалів провадження, даний мікроавтобус був придбаний та цілеспрямовано використовувався ОСОБА_3 для здійснення діяльності, пов'язаної з міжнародними пасажирськими перевезеннями. Позбавлення потерпілого права користуватися цим транспортним засобом паралізувало його підприємницьку діяльність, що ставить його сім'ю у вкрай скрутне матеріальне становище.
Представник власника майна, на яке було накладено арешт, наполягає на тому, що на даному етапі досудового розслідування, баланс між інтересами розслідування та правами людини повністю порушений, а подальше застосування арешту позбавлене будь-якої доцільності. Наполягають, що порушене право може бути відновлене шляхом передачі автомобіля власнику на відповідальне зберігання із забороною відчуження, що дозволило б забезпечити збереження речового доказу.
Просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2025 року на майно, що належить на праві власності потерпілому ОСОБА_3 , а саме: на автомобіль марки «Mersedes-Benz Sprinter» моделі «316 CDI» із VINCode: НОМЕР_2 , із реєстраційними номерними знаками НОМЕР_1 , та зобов'язати слідчого СВ ВП № 1 (м. Сторожинець) ЧРУП ГУНП в Чернівецькій області капітана поліції ОСОБА_7 , або іншу уповноважену посадову особу органу досудового розслідування, в провадженні якої перебувають матеріали кримінального провадження №12025262150000294, негайно повернути потерпілому ОСОБА_3 вказаний транспортний засіб (включно із ключами запалювання) для подальшого експлуатування та відповідального зберігання, та вжити заходів щодо зняття обмежень, внесених до відповідного Реєстру.
У судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 клопотання підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі. Вказав на те, що предметом кримінального провадження є грошові кошти, а не автомобіль, крім того, майно потерпілого не може бути речовим доказом.
Прокурор ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився. Направив на до суду заперечення на клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 12025262150000294 від 18.09.2025 року, просив відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання, зазначив, що внаслідок шахрайських дій автомобіль вибув із володіння законного володільця та перейшов у користування особи, що вчинила правопорушення. Таким чином, автомобіль безпосередньо є предметом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України. Зазначив, що постановою слідчого від 30.09.2025 року вказаний транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Скасування решти обмежень (заборони на відчуження та розпорядження) на даному етапі створить реальні ризики перепродажу автомобіля добросовісним чи недобросовісним третім особам, фізичного приховування ТЗ, зміни його вузлів, агрегатів чи номерних знаків. Унеможливлення виконання остаточного рішення суду в кримінальному провадженні щодо долі речових доказів та предмета злочину. Заперечив тези адвоката, який зазначив, що оскільки всі слідчі дії та експертизи (зокрема товарознавча) завершені, потреба в арешті відпала. Вважає, що завершення окремих експертиз не позбавляє транспортний засіб статусу речового доказу та предмета злочину до моменту ухвалення вироку судом. Збереження судами обмежень на розпорядження майном є єдиною гарантією того, що предмет злочину не буде безповоротно втрачений для кримінального судочинства.
Заслухавши представника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Встановлено, що 02.10.2025 р. слідчим суддею Сторожинецького районного суду постановлено ухвалу про накладення арешту на автомобіль марки «Mersedes-Benz Sprinter» моделі «316» CDI із VIN- Code: НОМЕР_2 , із державними номерними знаками НОМЕР_3 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_3 , відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 10.11.2021.
Зі змісту ухвали вбачається, що арешт накладений з метою збереження вказаного транспортного засобу як речового доказу.
Відповідно до положень частин 1 та 9 статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу. Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.
Слідчий суддя знаходить, що потреба в арешті майна не відпала, так як досудове розслідування триває, транспортний засіб є тимчасово вилученим майном, оскільки є предметом кримінального правопорушення і його збереження як речового доказу може бути забезпечене продовженням дії арешту.
При цьому, слідчий суддя враховує, що ухвалою від 09.03.2026 року за клопотанням, поданим в інтетесах ОСОБА_3 , скасовано арешт в частині позбавлення права користування вказаним автомобілем. Таким чином потерпілий не обмежений у праві володіння, експлуатації транспортного засобу, забезпечення його зберігання в належних умовах. Відмова слідчого у задоволенні клопотання про повернення автомобіля на підставі ухвали про часткове скасування арешту, може бути предметом оскарження чи інших звернень з метою виконання ухвали слідчого судді.
Таким чином з метою запобігання ризику приховування, зміни, відчуження автомобіля, слід залишити тимчасове позбавлення права власника на віджучення та розпорядження даним майном. Такий захід буде співмірним втручанням у права власника, забезпечуватиме баланс інтересів органу досудового розслідування та особи, якій належить майно.
Керуючись ст. 169, 174, 395 КПК України, суд
постановив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту (в частині позбавлення права відчуження та розпорядження) на транспортний засіб марки «Mersedes-Benz Sprinter» моделі «316 CDI», VIN-Code: НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_3 , що був накладений ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду від 02 жовтня 2025 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя