Провадження № 2/679/570/2026
Справа № 679/296/26
22 травня 2026 року
місто Нетішин Хмельницької області
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги,
АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «ВП «Хмельницька атомна електрична станція» звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги.
В обґрунтування позову зазначається, що АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «ВП «Хмельницька атомна електрична станція» є основним підприємством, яке здійснює постачання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення для мешканців м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області.
27.08.2008 між ОСОБА_1 та Філією «ВП «Хмельницька АЕС» було укладено договір № 86/9666 про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води та водовідведення, відповідно до умов якого позивач взяв на себе обов'язок постачати відповідачу вчасно та відповідної якості зазначені послуги, а остання зобов'язалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Позивачем у повному обсязі було виконано зобов'язання щодо надання таких послуг, у той час як ОСОБА_1 свої зобов'язання по їх оплаті не виконувала, внаслідок чого за нею виникла заборгованість за спожиті комунальні послуги за період часу з 01.08.2022 по 31.01.2026 включно у розмірі 14795,30 грн, що призвело до порушення права позивача на своєчасне отримання плати за надані послуги.
У зв'язку з цим позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти у загальному розмірі 15962,61 грн, а саме: 1) 14795,30 грн - заборгованість за спожиті комунальні послуги за період часу 01.08.2022 по 31.01.2026 включно; 2) 882,99 грн - інфляційні втрати; 3) 284,32 грн - три відсотки річних.
16.03.2026 суддею було відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також судом за клопотанням представника позивача було витребувано у Виконавчого комітету Нетішинської міської ради інформацію щодо користувача майна за адресою: АДРЕСА_1 за період часу з 01.08.2022 по 31.01.2026 (а.с. 28-29).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від останніх не надійшло, відзиву на позов належним чином повідомлена про розгляд справи відповідач не подала.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, повно, всебічно та об'єктивно дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази як окремо, так і в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 27.08.2008 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір № 86/9666 про надання послуг із централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення за адресою: АДРЕСА_1 , де відповідач була зареєстрована у період часу з 01.12.2004 по 04.11.2022 (а.с. 13-14, 36).
Із довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 вбачається, що відповідач станом на 31.01.2026 має заборгованість перед позивачем у розмірі 14795,30 грн за надані комунальні послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, а також централізованих водопостачання та водовідведення за вказаною адресою, що утворилася за період часу з 01.08.2022 по 31.01.2026 включно (а.с. 12).
Також позивачем було надано суду розрахунки (з якими суд погоджується) інфляційних втрат за період часу з 01.01.2024 по 31.01.2026, що становлять 882,99 грн, а також 3% річних від простроченої суми, що склали 284,32 грн (а.с. 20-23).
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як зазначається у ст.ст. 530, 610, 629 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про основні засади житлової політики» № 4751-IX від 13.01.2026 особи зобов'язані своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги, вносити орендну плату, виконувати зобов'язання за фінансово-кредитними механізмами підтримки будівництва, придбання та оренди житла. Відповідальність за порушення договірних зобов'язань, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення з житла регулюються Цивільним кодексом України, законами України «Про іпотеку», «Про житлово-комунальні послуги», іншими законодавчими актами України.
Як наголошується у п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006, власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний зокрема укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору, а також оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п.п. 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VIII від 09.11.2017 споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, та оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Індивідуальний споживач -це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг (ч.ч. 1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку. Договір про надання комунальних послуг укладається строком на один рік. Якщо за один місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не повідомить письмово другу сторону про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (ч.ч. 1, 3 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
До комунальних послуг відносяться зокрема наступні послуги: з постачання теплової енергії; з постачання гарячої води; з централізованого водопостачання; з централізованого водовідведення (ст.ст. 21-24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15,тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач користувалася наданими позивачем комунальними послугами та не вносила оплату за спожиті послуги у повному обсязі та у встановлені строки, внаслідок чого за нею утворилася зазначена заборгованість.
При цьому суд враховує, що відповідач з 18.08.2023 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 19, 27).
Так, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім?ї при відповідному документальному оформленні.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на не оплату вартості комунальних послуг (крім постачання теплової енергії) у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об?єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів, за умови документального підтвердження відповідно до умов договорів про надання комунальних послуг.
Пункт 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов?язок споживача інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об'єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором.
У пп. 7 п. 45 Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 05.07.2019, споживач має право на неоплату вартості послуг у разі їх невикористання (за відсутності приладів обліку) за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб понад 30 календарних днів за умови надання виконавцю заяви та документального підтвердження (зокрема, довідки з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби (у тому числі отримані в іноземній державі), відбування покарання тощо, іншого документа, що підтверджує право на виїзд з України чи в'їзд в Україну у відповідний період часу) в електронній або паперовій формі відповідно до умов договору.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 зверталася до позивача з приводу її тимчасової відсутності за адресою: АДРЕСА_1 , тому підстав для нестягнення з неї нарахованої позивачем заборгованості за відповідні комунальні послуги за період часу з 18.08.2023 по 31.01.2026 судом не вбачається.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач, суду не надав, суд вважає за необхідне задовольнити позов повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті комунальні послуги, що утворилася за період часу з 01.08.2022 по 31.01.2026 включно, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 15962,61 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн підтверджується платіжною інструкцією № 2477 від 05.03.2026 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с. 1, 24).
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, суд також вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 3328 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 10-13, 76-82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,
Позовну заяву Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті комунальні послуги - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» заборгованість за спожиті комунальні послуги, що утворилася за період часу з 01.08.2022 по 31.01.2026 включно, з урахуванням інфляційних втрат та трьох відсотків річних у загальному розмірі 15962,61 грн (п'ятнадцяти тисяч дев'ятисот шістдесяти двох гривень шістдесяти однієї копійки) та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3328 (трьох тисяч трьохсот двадцяти восьми) гривень.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Хмельницька атомна електрична станція» (ідентифікаційний код 24584661; місцезнаходження юридичної особи: м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; місцезнаходження філії: Хмельницька область, Шепетівський район, м. Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20).
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ).
Суддя І.Г. Безкровний