Єдиний унікальний номер судової справи №678/708/26
Номер провадження №2-678-427/26
про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2026 року селище Летичів
Суддя Летичівського районного суду Хмельницької області Ходоровський І.Б., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на частку нерухомого майна та зобов'язання передати її з компенсацією вартості,
1. 06 травня 2026 року до суду надійшла позовна заява за змістом якої позивач ОСОБА_1 і відповідач ОСОБА_2 перебували у шлюбі, який розірвано рішенням суду від 05 листопада 2021 року у справі №678/131/21.
У період шлюбу сторонами набуте нерухоме майно - житловий будинок по АДРЕСА_1 , який є об'єктом спільної власності подружжя.
Після розірвання шлюбу фактичне володіння, користування та утримання житлового будинку здійснює виключно позивач, яка проживає у ньому, несе усі необхідні витрати.
Відповідач після припинення шлюбних відносин у житловому будинку не проживає і його місце проживання невідоме, участі в його утриманні не бере, фактичного володіння чи користування не здійснює, проте зареєстрований у будинку, як за місцем свого проживання.
Частка відповідача у праві власності становить 1/2.
З метою добровільного врегулювання питання щодо припинення права спільної власності у позасудовому порядку позивач направила відповідачу письмову претензію (прохання) із пропозицією добровільно вирішити питання щодо передання належної відповідачу частки у власність позивача з виплатою грошової компенсації її вартості, але поштове відправлення повернулося позивачу без вручення відповідачу.
Житловий будинок за своєю правовою та технічною природою є неподільним у натурі без втрати його цільового призначення та функціональних характеристик і виділ 1/2 частки відповідача в окремий самостійний об'єкт нерухомості є неможливим, адже це потребувало б фактичного створення нового об'єкта з окремим входом, комунікаціями, інженерними мережами та правовим статусом, що суперечить технічний природі будинку.
Позивач зазначає, що її позовні вимоги спрямовані на припинення права власності відповідача на належну йому 1/2 частку у праві власності на житловий будинок з виплатою йому грошової компенсації за належну йому частку та визнання за нею права власності на весь об'єкт нерухомості чим буде дотримано принцип справедливого балансу інтересів сторін.
Позивач зазначає, що реєстрація місця проживання відповідача після припинення його права власності на нерухоме майно обмежуватиме її у здійсненні повного обсягу правомочностей власника, адже створюватиме правову невизначеність щодо складу осіб, які мають право користування житловим приміщенням та фактично перешкоджатиме реалізації права вільного розпорядження належним їй майном.
За цих обставин позивач просить суд:
1) припинити право власності ОСОБА_2 на 1/2 частку у праві власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у зв'язку з виплатою грошової компенсації вартості цієї частки;
2) визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок із надвірними будівлями в цілому за адресою:
АДРЕСА_2 ) зобов'язати орган реєстрації місця проживання відповідної територіальної громади зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою;
4) стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
2. 07 травня 2026 року до суду надійшла відповідь Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, що ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає, місце його перебування невідоме.
3. 20 травня 2026 року до суду надійшла відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про відсутність відомостей щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
4. Ознайомившись із позовною заявою, приходжу до наступного висновку.
5. Законодавцем вимоги до позовної заяви визначені у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Однак, у позовній заяві не вказано про наявність електронного кабінету і електронної пошти у сторін (п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України), позивач не надав підтвердження, що не подавав іншого позову до відповідача (п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).
Представником позивача ОСОБА_1 , яка проживає у Ізраїлі, є її дочка ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності від 07 грудня 2025 року та підписала позовну заяву.
Однак, наданий суду примірник вказаної довіреності є важко читабельним.
Крім того, у разі прийняття до розгляду вказаної позовної заяви, дана справа підлягає розгляду лише в порядку загального позовного провадження, зважаючи на зміст заявлених позовних вимог, й ОСОБА_3 в силу положень ст. 60 ЦПК України не може бути представником ОСОБА_1 , відповідно не має повноважень підписувати позовну заяву.
При цьому, ОСОБА_1 у позовній заяві стверджує, що постійно проживає у будинку, який знаходиться у с. Требухівці Меджибізької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, проте також зазначає, що постійно проживає у Ізраїлі, тобто має місце істотна суперечність у твердженнях позивача.
6. Позивач просить у позовній заяві визнати за нею права власності на 1/2 частку житлового будинку, яка належить відповідачу.
Однак, у позовній заяві позивач не наводить яким саме чином порушуються права та законні інтереси саме позивача, яка юридично є одноосібним власником даного майна.
Тобто, є незрозумілим, які саме права позивача порушені відповідачем і чому подано позов саме до суду.
За змістом позову позивач фактично просить поділити спільне майно подружжя, водночас, законодавець у ст. 69 СК України надав таку можливість подружжю в нотаріальному порядку.
У позовній заяві зазначається, що позивачем вчинені дії щодо добровільного врегулювання спору з відповідачем й була направлена претензія - вказаний документ долучено до матеріалів справи і направлений був ОСОБА_2 адвокатом Юдаєвою І.В., яка є представником ОСОБА_1 , проте відомості про не отримання такого документа відповідачем відсутні.
Разом з тим, у позовній заяві наявні відомості про номер телефону відповідача і можливість зв'язку із ним, тому є не зрозумілим чи вичерпана можливість досудового врегулювання спору.
7. Позивач просить суд зобов'язати орган реєстрації місця проживання відповідної територіальної громади зняти ОСОБА_2 з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.
Дана позовна вимога є неконкретизованою, адже не вказано який саме орган реєстрації місця проживання і якої саме територіальної громади має зняти відповідача з реєстрації місця проживання і за якою саме конкретною адресою.
Формальне не зазначення органу реєстрації і адреси унеможливлює належне вирішення в майбутньому судом такої позовної вимоги, адже суд не може вийти за межі позовних вимог.
Ставлячи таку вимогу перед судом, позивач фактично не визначив ще одного учасника судового процесу - відповідний орган реєстрації місця проживання, не визначено і процесуальний статус вказаного органу під час розгляду справи судом - як відповідач, як третя особа.
Водночас, суд звертає увагу позивача, що існує позасудовий спосіб вирішення порушеного у позовній заяві питання - процедура зняття особи із задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) визначена у ст. 18 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
8. Важливим є звернути увагу позивача й на те, що у мотивувальній частині позовної заяви вказано, що житловий будинок знаходиться у с. Требухівці Хмельницької області, а у прохальній частині вказано, що житловий будинок знаходиться у селищі Летичів Хмельницької області.
При цьому, надані документи вказують на розташування будинку саме у с. Требухівці Летичівського району Хмельницької області.
За цих обставин не вірне зазначення місця розташування об'єкта нерухомості у прохальній частині позовної заяви позбавляє суд можливості вийти за межі заявлених позовних вимог і необхідність їх вирішення саме у заявленому позивачем формулюванні.
9. Позивач у позовній заяві стверджує про неподільність житлового будинку і неможливість виділу 1/2 частки в окремий самостійний об'єкт, проте такі тверження позивача не підтверджені належними і допустимими доказами, наприклад, висновком експерта.
Вказані твердження позивача входять до предмета доказування у справі.
10. Як зазначено у ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України - щодо форми і змісту, тому таку позовну заяву необхідно залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185, 258-261, 263, 268, 272-273, 351-355 ЦПК України,
Залишити позовну заяву без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя підпис Ходоровський І.Б.
Суддя Ходоровський І.Б.