Справа №676/1620/26
Номер провадження 2/676/2642/26
21 травня 2026 року
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючої судді - Пилипенко І.О.,
за участю секретаря судового засідання - Райтаровського В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кам'янець-Подільського Хмельницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гуменецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті батька відкрилася спадщина до складу якої входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,83 га., що розташована на території Думанівської сільської ради Кам'янець-Подільського району. Позивач звернувся до приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, однак йому було відмовлено у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Вважає, що строк для прийняття спадщини він пропустив з поважних причин, оскільки був переконаний, що у батька відсутнє будь-яке майно. Причина пропуску строку для прийняття спадщини полягає у його необізнаності щодо права на спадкування після смерті батька ОСОБА_3 .
Просить суд визначені ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 додатковий строк терміном 3 місяці для прийняття спадщини за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою судді від 05 березня 2026 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав зазначених в позовній заяві та пояснив, що батько був зареєстрований в с. Старі Богородчани Івано-Франківського району. На момент смерті проживав з бабусею в селі Киселівка Кам'янець-Подільського району. Після смерті батька, бабуся повідомила, що батько має пай, а тому єдиною підставою поважності причини не подання вчасно заяви до нотаріуса є необізнаність із спадковою масою.
Представник відповідача Гуменецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив справу розглянути в його відсутність, щодо прийняття рішення покладається на розсуд суду.
Суд заслухавши позивача, дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02 вересня 2025 року, виданого повторно Кам'янець-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно копії свідоцтва про народження, виданого Думанівською сільською радою 30.07.1992 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №586107 ОСОБА_3 на підставі розпорядження Кам'янець-Подільської райдержадміністрації від 15 лютого 2006 року №163/2006 є власником земельної ділянки площею 1,83 га., яка розташована на території Думанівської сільської ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області.
Із довідки Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району від 11.02.2026 року №52 слідує, що ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 . На день смерті ОСОБА_3 за даною адресою були зареєстровані ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Відповідно до інформаційної довідки зі спадкового реєстру №84156383 від 12.02.2026 року у спадковому реєстрі інформація щодо ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня.
Із листа приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Білусяк Л.В. від 12 лютого 2026 року №36/02-14 , який адресовано ОСОБА_1 слідує, що заповіт від імені померлого не посвідчувався, спадкова справа після його смерті не заводилася, заяви про прийняття спадщини протягом шестимісячного строку, передбаченого ст.1270 ЦК України спадкоємцями не подавалися. Враховуючи те, що ОСОБА_1 на момент смерті спадкодавця був зареєстрований за іншою адресою та з ним не проживав, то у нотаріуса відсутні правові підстави для відкриття спадкових справи та видачі свідоцтва про право на спадщину без відповідного рішення про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до положень статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно з ст.ст. 1217-1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частинами 1, 3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша, друга статті 1269 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ч. 3 ст. 1272 ЦК).
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть застосовуватися, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не використав право на прийняття спадщини через брак інформації про смерть спадкодавця, незнання приписів закону тощо, тоді немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Такі правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19) та інших.
З урахуванням фактичних обставин конкретної справи поважними причинами пропуску строку суд може визнати, зокрема: 1) тривалу хворобу спадкоємців; 2) велику відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем розташування спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України тощо.
Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, брак коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.
Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 638/17145/17, від 22 березня 2023 року у справі № 361/8259/18 та багатьох інших.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 вказав про необізнаність щодо спадкової маси, зокрема права на спадкування земельної ділянки після смерті батька ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що достатніх та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини позивачем до суду не надано, не доведено наявності об'єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк.
Відтак, визначені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, а саме необізнаність про наявність спадкового майна - не є поважними.
З огляду на викладене, необізнаність позивача про наявність спадкового майна не може бути достатньою підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки не пов'язана з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144, 247, 258-259, 263-265, 268, 280-281, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Гуменецької сільської ради Кам'янець-Подільського району, Хмельницької області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони по справі:
позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання АДРЕСА_2 .
відповідач -Гуменецька сільська рада, адреса Хмельницька область, Кам'янець-Подільський район, с. Гуменці, вул. Центральна, 69.
Суддя І.О. Пилипенко