Справа № 676/1222/26
Провадження № 2/674/633/26
іменем України
22 травня 2026 року м. Дунаївці
Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді Барателі Д.Т., за участі секретаря судового засідання Бойчук С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструтора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613) до ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором (ціна позову 15901,67 грн),
До Дунаєвецького районного суду Хмельницької області надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (далі позивач) до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 15 901,67 грн за кредитним договором № 22030000110246 від 05.02.2019 (далі - кредитний договір), а також судовий збір у сумі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3 500,00 грн, зумовлені судовим розглядом вказаних позовних вимог.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором у відповідача виникла заборгованість перед первісним кредитором - акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро". За результатами укладення договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.
Як правову підставу для звернення до суду позивач зазначає норми Цивільного кодексу України щодо обов'язковості умов укладених договорів, обов'язковості виконання боржником узятих на себе зобов'язань за договором, правових наслідків відступлення права вимоги та особливостей укладення і виконання кредитних договорів, а також норми Закону України "Про споживче кредитування".
Разом із поданням позову представник позивача заявив клопотання про розгляд справи без його участі.
Ухвалою від 23.03.2026 Дунаєвецький районний суд Хмельницької області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у цій справі, ухвалив проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Між акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - первісний кредитор) та відповідачем 05.02.2019 укладено кредитний договір № 22030000110246, за умовами якого первісний кредитор зобов'язався надати відповідачу кредит у формі кредитної лінії в сумі 18 000,00 грн у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а відповідач зобов'язалася повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування ним, щомісячну комісію за обслуговування кредиту та належним чином виконати інші зобов'язання у порядку, встановленому договором.
Згідно з п. 1.2 кредитного договору сторони погодили: суму кредиту - 18 000,00 грн; строк кредитування - 24 місяці; кінцеву дату повернення кредиту - 05.02.2021; цільове призначення - на споживчі потреби; щомісячну комісію за обслуговування кредиту - 4,7% від суми кредиту; процентну ставку за користування кредитом, що є фіксованою та нараховується у розмірі 0,001% річних на строкову заборгованість за кредитом та 56,0% річних на прострочену заборгованість за кредитом.
Кредитний договір укладений сторонами у письмовій (паперовій) формі та підписаний власноручними підписами уповноваженого представника первісного кредитора і відповідача. Відповідач також власноручно підписала Паспорт споживчого кредиту, заяву на отримання кредиту, заяву-згоду на укладення універсального договору банківського обслуговування, згоду на обробку персональних даних та доступ до кредитної історії.
Кредитний договір є змішаним договором у розумінні ч. 2 ст. 628 ЦК України та поєднує в собі елементи кредитного договору і договору, на підставі якого відповідач доручила первісному кредитору перерахувати на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА Життя" страховий платіж у розмірі 3 483,87 грн за договором добровільного страхування життя № ВР-22030000110246 від 05.02.2019.
Згідно з п. 1.4 кредитного договору датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на поточний рахунок відповідача, відкритий у первісного кредитора. Первісний кредитор свої зобов'язання за укладеним договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором, що підтверджується випискою по особовому рахунку про рух коштів за кредитним договором.
Відповідач у свою чергу частково виконувала зобов'язання з повернення кредиту, сплати процентів та комісії за обслуговування кредиту до жовтня 2019 року; у подальшому належне виконання зобов'язань припинила. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого первісним кредитором станом на 14.12.2021, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 15 901,67 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 9 913,90 грн; заборгованість за відсотками - 65,77 грн; заборгованість за щомісячною комісією за обслуговування кредиту - 5 922,00 грн.
15.12.2021 між акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (клієнт) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (фактор) укладено договір факторингу № 15/12/21, за умовами якого клієнт відступив фактору, а фактор прийняв права вимоги за кредитними договорами, перелік яких визначено у Додатку І (Реєстр боржників) до договору факторингу. Згідно з Витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 15/12/21 від 15.12.2021 до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 22030000110246 від 05.02.2019 у загальній сумі 15 901,67 грн.
На адресу відповідача позивачем направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості від 05.06.2025, в якій повідомлено про відступлення права вимоги, реквізити для оплати та запропоновано добровільно погасити заборгованість.
Таким чином, унаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за вказаним кредитним договором у неї виникла заборгованість перед первісним кредитором. За результатами укладення між первісним кредитором та позивачем договору факторингу право вимоги за заборгованістю відповідача перед первісним кредитором перейшло до позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності відповідно до ст. 89 ЦПК України.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені доводи, оцінюючи їх в сукупності, суд виходив з такого.
Встановлено, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, пов'язані із невиконанням відповідачем зобов'язань за укладеним кредитним договором.
Вказані правовідносини є цивільно-правовими та регулюються Цивільним кодексом України. Сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).
За ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до змісту ст. 526, 527, 530, 627, 628 ЦК України договір є обов'язковим до виконання на умовах, які ним визначені, а прийняті на себе контрагентами зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін.
Первісний кредитор свої зобов'язання за укладеним договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу кредитні кошти на умовах, передбачених договором.
Відповідач, отримавши кредитні кошти, була зобов'язана в силу вимог ст. 629 та 1054 ЦК України їх повернути на умовах та у строк, передбачений укладеним договором. При цьому в матеріалах справи документів, які б підтверджували виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань у повному обсязі, немає.
Відповідач, у свою чергу, не сплатила своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що випливає з розрахунку заборгованості за договором, наданого позивачем.
Суду не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, що відповідає положенням ст. 617 ЦК України.
Щодо розміру процентної ставки за кредитним договором суд зазначає таке. Кредитний договір укладено 05.02.2019, тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX від 22.11.2023, яким ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено обмеженням максимального розміру денної процентної ставки. Встановлені договором процентні ставки (0,001% річних на строкову заборгованість за кредитом та 56,0% річних на прострочену заборгованість за кредитом) були правомірними на момент укладення договору, а тому нарахування процентів у межах строку кредитування за такими ставками є правомірним.
Водночас, досліджуючи розрахунок заборгованості, наданий позивачем, суд звертає увагу на наступне. Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредит надавався строком на 24 місяці з 05.02.2019, відтак термін (дата) повернення кредиту визначено 05.02.2021.
Позивачем у розрахунку заборгованості нараховано відсотки за користування кредитом за період з 05.02.2019 по 30.11.2021, з яких період з 05.02.2019 по 05.02.2021 припадає на строк кредитування, а період з 06.02.2021 по 30.11.2021 - на період після спливу строку кредитування. Загальний розмір нарахованих за весь період відсотків за розрахунком позивача становить 65,77 грн, з яких 65,67 грн нараховано в межах строку кредитування (станом на 05.02.2021 включно), а 0,10 грн - за період з 06.02.2021 по 30.11.2021.
Оцінюючи правомірність нарахування процентів за період після спливу строку кредитування, суд виходить з наступного.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16, згідно з якою після спливу строку кредитування припиняється право нараховувати проценти за кредитом.
Таким чином, застосовуючи наведені правові позиції до обставин цієї справи, суд доходить висновку, що після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування, тобто після 05.02.2021, право позивача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. Відтак нарахування позивачем відсотків за період з 06.02.2021 по 30.11.2021 у сумі 0,10 грн є неправомірним і задоволенню не підлягає.
Правомірно нарахованою є сума відсотків за період з 05.02.2019 по 05.02.2021 у розмірі 65,67 грн.
Стосовно заборгованості за тілом кредиту в сумі 9 913,90 грн та заборгованості за щомісячною комісією за обслуговування кредиту в сумі 5 922,00 грн суд враховує, що ці суми нараховані відповідно до умов кредитного договору, який є чинним, не визнавався недійсним та обов'язковий для виконання сторонами в силу ст. 629 ЦК України, а тому підлягають стягненню в повному обсязі.
Таким чином, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у наступному розмірі: основний борг - 9 913,90 грн, проценти за користування кредитом за період з 05.02.2019 по 05.02.2021 - 65,67 грн, комісія за обслуговування кредиту - 5 922,00 грн, загалом 15 901,57 грн. В решті позовних вимог слід відмовити з огляду на наведені вище обставини.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні врегульовано Законом України "Про споживче кредитування".
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про споживче кредитування" визначено, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Виходячи із наведених правових норм, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, що підтверджені дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги слід задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач під час подання позову сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, розрахованій виходячи з ціни позову 15 901,67 грн.
Оскільки позовні вимоги задоволено частково у сумі 15 901,57 грн, що становить 99,99937% від заявленої суми, судовий збір підлягає стягненню із відповідача на користь позивача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у сумі 2 662,38 грн.
Що стосується заявлених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн, суд зазначає таке. Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи в суді, суд враховує те, що дана цивільна справа є малозначною. Нормами Цивільного процесуального кодексу України передбачено співмірність гонорару адвоката, тобто заявлена адвокатом ціна своїх послуг повинна відповідати складності спору та об'єму робіт, часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт. Гонорар адвоката має бути розумним з урахуванням витраченого адвокатом часу.
Дослідивши надані докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, враховуючи об'єм та характер наданих послуг, їх складність, суд доходить висновку, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 500,00 грн відповідають критеріям реальності (їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з тим, враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, витрати на правничу допомогу підлягають стягненню із відповідача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме у сумі 3 499,98 грн.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 512, 514, 516, 525, 526, 527, 530, 617, 627, 628, 629, 1054, 1077 Цивільного кодексу України, Законом України "Про споживче кредитування", суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором № 22030000110246 від 05.02.2019 у сумі 15901,57 грн, з яких:
- сума заборгованості за основною сумою боргу - 9913,90 грн;
- сума заборгованості за відсотками - 65,67 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" судові витрати у сумі 2662,38 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" суму витрат позивача на правничу допомогу за підготовку та направлення позовної заяви до суду та представництва інтересів позивача у суді в сумі 3499,98 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦИКЛ ФІНАНС" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструтора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 43453613).
Відповідач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Повний текст рішення складено та підписано 22 травня 2026 року.
Суддя Давид БАРАТЕЛІ