Справа № 947/12380/25
Провадження № 8/947/7/26
22.05.2026 року
Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Сріжанта Юрія Володимировича, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 року по цивільній справі №947/12380/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків,
19.05.2026 року ОСОБА_1 , через представника - адвоката Сріжанта Юрія Володимировича, сформовано в електронній формі в підсистемі Електронний суд та скеровано до Київського районного суду міста Одеси заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 року по цивільній справі №947/12380/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків.
Вказана заява надійшла та зареєстрована судом 20.05.2026 року.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В. та передано 21.05.2026 року.
Оглянувши матеріали справи, суддя дійшла до висновку про залишення заяви без руху, з наступних підстав.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
Однією із закріплених у наведеній нормі гарантій справедливого судочинства є доступ до суду, що передбачає можливість безперешкодного звернення до суду за захистом своїх прав. Забезпечення такого права в національному законодавстві випливає із положень Конституції України.
Поряд з цим, звернення до суду в порядку цивільного судочинства здійснюється з дотриманням вимог ЦПК України.
Статтею 426 ЦПК України, визначено вимоги до форми і змісту заяви про перегляд рішення за нововиявленими або виключними обставинами
У відповідності до вказаної статті, заяви про перегляд судових рішень суду за нововиявленими або виключними обставинами за формою і змістом повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо оформлення заяв до суду першої інстанції.
У заяві зазначаються:
1) найменування суду, якому адресується заява;
2) ім'я (найменування) особи, яка подає заяву, місце її проживання чи місцезнаходження, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) інші учасники справи;
4) дата ухвалення і зміст судового рішення, про перегляд якого подано заяву;
5) нововиявлені або виключні обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд судового рішення, дата їх відкриття або встановлення;
6) посилання на докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин.
До заяви додаються:
1) копії заяви відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу;
2) документ про сплату судового збору;
3) докази, що підтверджують наявність нововиявлених або виключних обставин;
4) документ, що підтверджує повноваження представника особи, яка подає заяву, - якщо заява підписана таким представником;
5) клопотання особи про витребування копії рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 2 частини третьої статті 423 цього Кодексу;
6) у разі пропуску строку на подання заяви - клопотання про його поновлення.
За подання і розгляд заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами судовий збір не сплачується.
Приймаючи викладені положення, оглянувши подану до суду заяву, суддею встановлено її невідповідність вимогам статті 426 ЦПК України.
Згідно з Актом №16, складеним 20.05.2026 року консультантом Київського районного суду міста Одеси засвідчено, що в суд через підсистему Електронний суд було подано заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами від ОСОБА_1 , в якій відсутні документи - належним чином завірена копія заяви в адресу відповідачки.
Так, у відповідності до доданих документів до заяви поданій в електронній формі через електронний кабінет, з урахуванням вказаного Акту, суддею встановлено, що остання не містить доказів надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, а саме - ОСОБА_2 .
У зв'язку з чим, заявникові необхідно надати належні докази надсилання відповідачеві по справі - ОСОБА_2 копій поданих до суду документів (копії заяви про перегляд рішення суду за ново виявленими обставинами) з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, якими можуть бути:
- підтвердження про скерування в електронній формі копії позовної заяви з додатками до неї з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи у разі наявності зареєстрованого електронного кабінету відповідача;
- у разі відсутності у відповідача зареєстрованого електронного кабінету, докази скерування в паперовій формі копії позовної заяви з додатками до неї, через поштове відправлення з листом опису вкладення.
Додатково, як вбачається з заяви, ОСОБА_1 порушено питання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, за наслідком чого положення ч.3 ст.426 ЦПК України в частині звільнення від сплати судового збору, до даної заяви не розповсюджуються.
Відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 8.07.2011 р., за подання фізичною особою або фізичною особою - підприємцем заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми, але не більше 8 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за позовними заявами майнового характеру, а у справах, в яких предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав (крім права власності на майно), відшкодування шкоди здоров'ю (крім моральної шкоди), - не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
У справі №947/12380/25, за подання позовної заяви ОСОБА_1 , яка містила вимогу майнового характеру, підлягав сплаті судовий збір в сумі 7818,60 грн., який був сплачений ОСОБА_1 за квитанцією №23AR-MB9U-55UE від 11.04.2025 року.
Таким чином, за пред'явлення даної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає сплаті судовий збір у розмірі 150 відсотків від сплаченого судового збору за пред'явлення позовної заяви за майновою вимогою, який з урахуванням застосуванням коефіцієнту 0,8 за наслідком подання заяви в електронній формі, становить до сплати в сумі 9382,32 грн. (7818,60*150/100 = 11727,90; 11727,90*0,8 = 9382,32 грн.).
Як вбачається, заявником до даної заяви не надано документа на підтвердження сплати судового збору.
Однак, заявником у заяві зазначено вимогу про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з тяжким матеріальним станом.
Частинами 1, 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Підстави для відстрочення та розстрочення сплати судового збору визначені у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», якою встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або
4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Заявником на підтвердження наявності підстав для відстрочення сплати судового збору не надано жодного доказу на підтвердження наявності скрутного матеріального стану, та наявності підстав визначених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Поряд з цим, суд зазначає, що відповідними доказами на підтвердження матеріального стану особи можуть бути: довідки про доходи (у тому числі, фіскальних органів), про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.
Велика Палата Верховного суду при розгляді справи №0940/2276/18 від 14.01.2021 зробила висновок, що з аналізу ж статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Особа, яка заявляє клопотання (заяву) про звільнення/ розстрочку, відстрочку від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Водночас, ст. 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Крім того, загальний принцип рівності усіх перед законом визначено нормами ст. 24 Конституції України, 6 ЦПК України.
У контексті особи, які звертаються до суду, за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів, зобов'язані дотримуватись процесуальної форми подання позову. При здійсненні судочинства, суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.
Крім того, Європейський суд з прав людини наголошує, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Однак, положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року не означає й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах, а відтак, вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» заява № 28249/95 від 19.06.2001).
Загалом, заява заявника не містить достатніх обґрунтувань про неможливість сплати судового збору і таке не підтверджено належними доказами.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів,можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Наведені заявником доводи не дають достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору за пред'явленою заявою, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Таким чином, суд приходить до висновку про відмову у задоволення заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору.
У зв'язку з чим, заявникові необхідно надати до суду доказ на підтвердження сплати судового збору за пред'явлення даної заяви, що підлягає сплаті в сумі 9382,32 грн.
Суд роз'яснює, що судовий збір повинен бути сплачений за реквізитами Київського районного суду міста Одеси, а саме: Отримувач коштів - ГУК в Од.обл./Київський р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37607526; Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача - UA758999980313171206000015756; Код класифікації доходів бюджету - 22030101; Призначення платежу - 101 __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський районний суд м. Одеси (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити заявникові, що у разі надання до суду додаткових документів до заяви в порядку усунення недоліків, у відповідності до ч.1 ст. 177 ЦПК України, заявник повинен надати додаткові докази скерування їх копій іншим учасникам справи.
Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України гарантовано, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений законом.
Процесуальні дії судді чітко врегульовані нормами ЦПК, які повинні правильно розумітися сторонами і застосовуватися, починаючи з моменту пред'явлення позову до суду.
Отже, процесуальні вимоги визначені Законом є рівними для усіх учасників судового процесу, а відтак зазначене не свідчить про занадто формальне ставлення до передбачених законом вимог та в жодному разі не робить суд недоступним для заявника, оскільки в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню.
Відповідно до вимог ч.3 ст.427 ЦПК України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 426 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Частинами 1, 2 статті 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 14 цього Кодексу.
Оскільки встановлено не відповідність заяви вимогам ст. 175, 177, 426 ЦПК України, суддя вважає, що заява ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Сріжанта Юрія Володимировича, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 року по цивільній справі №947/12380/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків, підлягає залишенню без руху та слід надати ОСОБА_1 строк для усунення вищевказаних недоліків поданої заяви, терміном в п'ять днів з дня отримання копії ухвали, та роз'яснити, що в іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернута.
Керуючись ст. ст. 14, 43, 175, 177, 185, 423, 424, 426, 427 ЦПК України,-
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Заяву ОСОБА_1 , подану через представника - адвоката Сріжанта Юрія Володимировича, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Київського районного суду міста Одеси від 22.12.2025 року по цивільній справі №947/12380/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення збитків- залишити без руху.
Надати заявникові - ОСОБА_1 строк для усунення недоліків поданої заяви - п'ять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявникові, що у разі виконання недоліків поданої заяви відповідно до ухвали суду у встановлений строк, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. У разі не усунення недоліків поданої заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Калініченко Л. В.