Справа № 456/2589/26
Провадження № 1-кп/456/412/2026
про продовження строку тримання під вартою
22 травня 2026 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань№12026141390000078 від 02.06.2026 року, щодо ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 307 КК України, клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-
В провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області перебувають матеріали кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1, ч. 2 ст. 307 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з підстав, які стали причиною обрання такого запобіжного заходу, зазначивши, що ризики враховані при обранні запобіжного заходу щодо обвинуваченого, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, не відпали і продовжують мати місце на сьогоднішній день.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні, не заперечили проти продовження раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання із можливістю внесення застави.
Суд, заслухавши прокурора, обвинуваченого, захисника вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно з положеннями ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
При вирішенні клопотання щодо продовження строку запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і ст.12 КПК України, відповідно до яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику,або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді від 01.04.2026 року, щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 30.05.2026.
Суд вважає, що з моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_5 під вартута до моменту вирішення вказаного клопотання, не змінились обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Наведені прокурором в судовому засіданні підстави для продовження строків тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та вмотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу на даний час продовжують існувати, а судовий розгляд даного кримінального провадження ще не закінчено.
Так, є достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, продовжувати займатисязлочинною діяльністю, вчиняти інші кримінальні правопорушення та незаконно впливати на свідків, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
При вирішенні питання про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, судом враховуються положення ст.178 КПК України, згідно з якими суд, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, визначенні даною статтею, зокрема вік обвинуваченого, сімейний та матеріальний стан, рід занять, тяжкість злочинів, в яких обвинувачується ОСОБА_5 та те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.
Таким чином, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючим ризикам, а саме ризику переховування від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, відповідає особі ОСОБА_5 , та тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження.
Як підкреслює Європейський суд з прав людини, у кожному випадку, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ N?12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).
Обрання обвинуваченому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», вказаним у рішенні Європейського суду з прав людини від 09.10.2014 у справі «Чанєв проти України», оскільки в матеріалах справи існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а підстав для застосування більш м?яких запобіжних заходів у відношенні до обвинуваченого не встановлено.
Застосування до обвинуваченого на даний час більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, оскільки характер та обставини вчинених ним кримінальних правопорушень свідчать про те, що використання альтернативних запобіжних заходів, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого. У сукупності всі встановлені обставини вказують на реальну ймовірність того, що у разі застосування до ОСОБА_5 більш м'яких запобіжних заходів, таких як домашній арешт чи особисте зобов'язання, він може їх порушити, що створює ризики невиконання процесуальних обов'язків, ухилення від суду, перешкоджання кримінальному провадженню або вчинення нових кримінальних правопорушень.
При цьому, обставини, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_5 та його утримання в умовах Львівської установи виконання покарань № 19 відсутні.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги обставини, які вказують на доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , суд доходить висновків про необхідність продовження відносно обвинуваченого виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищенаведеним ризикам.
На підставі ч.3 ст.183, ч. 5 ст. 182 КПК України, з врахуванням особи обвинуваченого, обставин визначених ст. 178 КПК України, матеріального становища обвинуваченого, суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов'язків, у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 грн.
Керуючись ст. 176-178, 315 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження дії раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію раніше застосованого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали становить шістдесят днів.
Визначити термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 до 20 липня 2026 включно.
На підставі ч.3 ст.183 КПК України, визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків ОСОБА_5 у сумі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133 120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень.
Роз'яснити ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент протягом строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на депозитний рахунок для зарахування коштів, внесених у вигляді застави, за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26306742, банк одержувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172, IBAN: UA918201720355299001500000757.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним викликом та вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту м. Стрий Львівської області, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Копію ухвали направити в державну установу «Львівська УВП № 19»- для виконання, прокурору та обвинуваченому - для відома.
Ухвала щодо продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Головуючий суддяОСОБА_1