Справа № 464/6133/25
пр.№ 2/464/569/26
22.05.2026 м. Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді Мички Б.Р.
секретаря судових засідань Ільницької О.В.
за участю: відповідача ( ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Львова в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про оспорювання батьківства -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до відповідача про виключення з актового запису №282 від 17.04.2025 року, зареєстрованого Сихівським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Львова Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості його як батька дитини. В обгрунтування позову покликається на те, що сторони 28.07.2023 року уклали шлюб, однак 05.11.2024 року за спільною заявою сторін у справі шлюб було розірвано. ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідачка народила дитину- ОСОБА_4 . У свідоцтві про народження дитини відповідачка вказала батьком дитини позивача. Вказав, що не має реальних підстав вважати його батьком, оскільки позивач після припинення спільного проживання не підтримував із відповідачкою інтимних або подружніх стосунків, не мав жодної інформації про її вагітність, не був присутнім при народженні дитини та не надавав згоди на запис його батьком. Позивач з вказаним питанням звертався до відповідачки, яка йому сказала, що він дійсно не є батьком дитини, однак за законом його було записано батьком. За наведеного позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Протоколом автомативзованого розподілу судової справи між суддями від 01.09.2025 року справу передано на розгляд судді Мички Б.Р.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.09.2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06.10.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання.
28.10.2025 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у її відсутності, вказала, що позов визнає, оскільки її син не є біологічним сином позивача. Запис про нього як батька був зроблений на підставі закону, як їй пояснили під час звернення до РАЦСУ.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.09.2025 року у справі призначено судову молекулярно-генетичну експертизу.
02.04.2026 року на адресу суду надійшов висновок експерта №СЕ-19/114-25/32208-БД від 01.04.2026 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 не може бути біологічним батьком дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якого є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06.04.2026 року поновлено провадження у справі.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 29.04.2026 року змінено анкетні дані відповідача ОСОБА_3 на ОСОБА_5 у зв'язку із укладенням шлюбу та закрито підготовче провадження у справі, призначено судовий розгляд.
04.05.2026 року представником позивача подано до суду клопотання про компенсацію судових витрат понесених у звязку з призначенням експертизи у розмірі 16400, 00 грн.
Позивач та представник позивача у судове засідання 13.05.2026 року не зявились, представником позивача подано до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності, просить позов задоволити.
Відповідачка у судовому засіданні вказала, що позов визнає, оскільки позивач не є біологічним батьком дитини.
Заслухавши відповідача, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28 липня 2023 року.
Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюб серії НОМЕР_1 від 05.11.2024 року шлюб між сторонами розірвано.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 17.04.2025 року у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьками вказано: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .
Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і підставі доказів, поданих учасниками справи.
Спірні правовідносини регулюються нормами Сімейного кодексу України, а також підзаконними нормативно-правовими актами, а саме Правилами реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 (далі Правила реєстрації актів цивільного стану в Україні, Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 №96/5 (далі Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання)
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев'ята статті 7 СК України).
Статтею 121 СК України визначено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до статті 122 СК України, дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя.
За змістом положень статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Відповідно до частини першої статті 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Згідно з частиною першою статті 135 СК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Статтею 136 СК України визначено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу (частина п'ята статті 136 СК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
За загальним правилом оспорити батьківство мають право особа, яка записана батьком дитини в Книзі реєстрації народжень (частини перша, друга статті 136 СК України), шляхом пред'явлення позову про виключення відомостей про неї, як батька, з актового запису про народження дитини, а також жінка, котра народила дитину в шлюбі (стаття 138 СК України), звернувшись із позовом про виключення із цього запису відомостей про її чоловіка як батька дитини. Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», особа, яка записана батьком дитини, має право оспорювати своє батьківство, пред'являти позов про виключення запису про нього, як батька з актового про народження дитини. Відповідно до цієї ж постанови, при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд ухвалює рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно з п 1 розділу І Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Відповідно до п. 20 глави 1 розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно з пп. 2.13.1, п 2.13. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Згідно з ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
У постанові від 09.09.2020 у справі № 572/2515/15-ц Верховний Суд вказав, що «відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Таким чином, суди не вправі покласти в основу свого рішення лише факт визнання позову відповідачем, не дослідивши при цьому обставини справи. Тобто повинно мати місце не лише визнання позову, а й законні підстави для задоволення позову».
Враховуючи встановлені судом обставини справи в їх сукупності, а також позицію учасників справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону.
Передумовою звернення до суду в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною. Встановлено, що в момент зачаття дитини позивач не проживав із відповідачкою.
Призначеною судом експертизою встановлено, що позивач не може бути батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що не заперечено відповідачкою у судовому засіданні, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89,141, 258, 259, 263 - 265, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Виключити з актового запису №282 від 17.04.2025 року, зареєстрованого Сихівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомості про ОСОБА_2 як батька дитини.
Повернути ОСОБА_2 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 665, 60 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 665, 60 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 16400, 00 грн. витрат за проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: ОСОБА_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_4 .
Відповідач: Сихівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 35968907, місцезнаходження: м. Львів, пр. Ч. Калини, 109.
Повний текст рішення складено 22 травня 2026 року.
Суддя Б.Р. Мичка