Справа №463/4844/26
Провадження №1-кс/463/5011/26
про застосування запобіжного заходу
21 травня 2026 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_5 , розглянувши клопотання старшого слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Винники Львівської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою-спеціальною освітою, неодруженого, солдата резерву взводу резерву рядового складу роти резерву рядового складу військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, у військовому званні «солдат», який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України, -
встановив:
слідчий за погодження з прокурором, як сторона кримінального провадження, звернувся з клопотанням до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова, про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення застави.
Клопотання мотивує тим, що солдат ОСОБА_4 в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 127-133, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в умовах воєнного стану, без дозволу командування, 20.09.2025, до 07.50 год, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, самовільно залишив місце служби - територію наметового містечка « ІНФОРМАЦІЯ_2 » військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ), тривалістю понад три доби та без поважних причин перебував поза його межами, проводячи час на власний розсуд, до 21.05.2026, тобто до моменту явки в Територіальне управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, що за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Кривоноса, 6, чим вчинив самовільне залишення місця служби тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
21.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та визначеним законодавством ризикам виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому просить клопотання задоволити.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, зазначив, що враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме, що санкція статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачає покарання до 10 років, вважає не можливим застосувати більш м'який запобіжний.
Захисник в судовому засіданні просила обрати підозрюваному менш суворий запобіжний захід. Крім того зазначила, що прокурором не доведено наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрюваний в судовому засіданні підтримав захисника. Однак, підтвердив, що дійсно самовільно залишив військову частину, оскільки не може виконувати обов'язки військовослужбовця в зв'язку з приналежністю до православної церкви московського патріархату.
Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного, захисника, оглянувши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
До Єдиного реєстру досудового розслідування внесені дані за вказаним вище злочином з правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 407 КК України та розпочато кримінальне провадження №62025140110003940 зареєстрованого 31.10.2025.
21.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю підтверджується зібраними доказами та матеріалами кримінального провадження, а саме матеріалами службового розслідування, проведеного у військовій частині НОМЕР_1 за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_4 , в ході проведення якого об'єктивно встановлено факт відсутності останнього на військовій службі, протоколами допитів свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .
Відповідно до ч. 7 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а саме вчинив нез'явлення вчасно без поважних причин на службу у разі переведення з частини, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Слідчий суддя погоджується із позицією прокурора про наявність ризиків передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також, що санкція статті за інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачає покарання до 10 років, а тому вважає не можливим застосувати більш м'який запобіжний.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.
В п.36 Рішення від 20.05.2010р., яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.
Отже, враховуючи наведене, оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину, з метою унеможливити переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, прихожу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Керуючись вимогами статей 177, 178, 182, 183, 186, 194, 196, 197, 369, 395 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
клопотання - задоволити.
Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням у Державній установі «Львівська установа виконання покарань №19» строком на шістдесят днів, тобто до 19.07.2026 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1