Справа № 446/1300/26
20.05.2026 м.Кам'янка-Бузька
Слідчий суддя Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , особи, яка оскаржує дії ОСОБА_3 , представника відділення поліції ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР,
16.07.2024 на розгляд слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_5 , в якій він просить поновити строк на оскарження бездіяльності поліції та визнати протиправною бездіяльність посадової особи ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 від 11.05.2026 та розпочати досудове розслідування. Зобов'язати уповноважену особу вчинити дії в порядку вимог ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей про кримінальне провадження до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Скарга обґрунтована тим, що 11.05.2026 він звернувся до відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області із заявою про внесення відомостей про вчинені кримінальні правопорушення до ЄРДР та розпочати розслідування. Згідно талону-повідомлення №3243 відділення поліції, 11.05.2026 представник поліції отримав вказану заяву. У відповідності до вимог ст. 214 КПК України відомості вказані в заяві підлягали внесенню до Єдиного реєстру досудових розслідувань та за даним фактом мало би проводитися досудове розслідування, проте жодних дій, спрямованих на внесення наданих скаржником відомостей до ЄРДР та здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося, у зв'язку з чим змушений звернутись до суду.
18.05.2026 згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді скарга передана слідчому судді ОСОБА_1
18.05.2026 ухвалою слідчого судді провадження у скарзі відкрито, призначено судове засідання.
Скаржник ОСОБА_3 в судовому засіданні вимоги скарги підтримав та просив їх задоволити. Вказав, що із вказаних у скарзі обставин справи вбачається бездіяльність органу досудового розслідування, оскільки посадові особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки перевищили свої повноваження, та ними були вчинені факти підроблення документів відносно його особи. Однак посадові особи не вбачали у цьому ознак кримінального правопорушення, та відмовили йому у прийняття заяви та внесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за даним фактом. Вказав, що незважаючи на те, що при проходженні ним повного медичного огляду, за результатами якого його визнано непридатним до військової служби, посадові особи ТЦК внесли до державного реєстру "Оберіг" завідомо неправдиву інформацію про нібито "відмову від проходження ВЛК", внаслідок чого, його протиправно було оголошено у розшук. Більше того, внаслідок протиправних дій посадових осіб ТЦК та СП, було штучно затягнуто процедуру офіційного затвердження його непридатності до військової служби, що є зловживаннямвладою з метою психологічного тиску.
Представник ВП №1 ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області у судовому засідання щодо скарги заперечила, оскільки у поданій ОСОБА_3 заяві про вчинення злочину не було жодних підстав для прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за даним фактом, як і відсутній склад кримінальних правопорушень, зазначених у заяві. Вказала, що дійСно до відділення поліції надійшла відповідна заява скаржника, після надходження якої, та для з'ясування всіх обставин, відділенням поліції було скеровано запит до ТЦК та СП, після отримання відповідді на який, було прийнято рішення про відсутність підстав для прийняття вказаної заяви та проведення досудового розслідування.
Заслухавши скаржника, думку представника органу, дії якого оскаржуються, дослідивши матеріали скарги та додані до неї матеріали, суд виходив з наступних мотивів та положень закону.
Як зазначено у ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
11.05.2026 ОСОБА_3 звернувся до відділення поліції №1 Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області із заявою в порядку ст. 214 КПК України про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 365 та 366 КК України.
Як видно із заяви така стосується незаконних дій ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме за фактом службового підроблення документів та зловживання владою та перевищення службових обов'язків.
Згідно матеріалів справи, довідки матеріалів перевірки (ІКС ІПНП 3243 від 11.05.2026), заяву ОСОБА_3 було зареєстровано відділенням поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 1 ГУНП у Львівській області 11.05.2026.
В ході розгляду скарги встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення, вказані в повідомленні ОСОБА_3 від 11.05.2026 не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вирішуючи скаргу, слідчий суддя виходить з наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Частиною 1 ст. 2 КК України визначено, що підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Як вказано у Постанові Верховного Суду від 30.09.2021 № 556/450/18, слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Відтак, проаналізувавши дані заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення та фактичні обставини справи, слідчий суддя не вбачає будь-яких вагомих обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Оцінюючи доводи скаржника щодо наявності у діях посадових осіб ТЦК та СП ознак кримінальних правопорушень, передбачених статтями 364, 365, 366 КК України, слідчий суддя вважає їх необгрунтованими, оскільки такі доводи не знайшли свого підтвердження під час розгляду скарги та спростовуються матеріалами, наданими представником органу досудового розслідування.
Так, із долученої до матеріалів справи інформації від ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що скаржник до 05.06.2025 був зобов'язаний пройти повторний медичний огляд ВЛК у зв'язку із наявністю статусу «обмежено придатний». Станом на 04.08.2025 відомості про проходження ним ВЛК у територіальному центрі комплектування були відсутні, лише 06.08.2025 скаржник з'явився до ТЦК та СП та надав документи щодо проходження ВЛК, за результатами якої його було визнано непридатним до військової служби, про що надано свідоцтво про хворобу, яке в подальшому, а саме 09.08.2025 було скеровано до обласної ВЛК, а згодом і до 16 регіональної ВЛК для затвердження.
Разом з тим, як убачається з відповіді 16 регіональної ВЛК від 26.01.2026, вказане свідоцтво про хворобу не було затверджене у зв'язку із неповнотою проведеного медичного обстеження, у зв'язку з чим прийнято рішення про необхідність повторного проходження скаржником військово-лікарської комісії. Зазначену інформацію направлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, встановлено, що у 06.03.2026 працівниками ТЦК та СП листом повідомлено ОСОБА_3 щодо з'явлення до територіального центру комплектування для повторного проходження ВЛК, однак такі повідомлення залишилися без реагування. Також скаржник не з'явився за повісткою на 10.03.2026, про причини неявки не повідомив, у зв'язку із чим 13.03.2026 його було оголошено в розшук.
За таких обставин, наведені у заяві скаржника твердження фактично зводяться до незгоди із рішеннями та діями посадових осіб територіального центру комплектування у межах виконання ними повноважень щодо організації та проведення військового обліку і медичного огляду, однак самі по собі не містять об'єктивних даних, які б свідчили про наявність у діях відповідних осіб ознак кримінального правопорушення.
Слідчий суддя враховує, що обов'язок внесення відомостей до ЄРДР виникає лише за наявності у заяві чи повідомленні достатніх обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення. Водночас із поданої скаржником заяви та долучених матеріалів не вбачається конкретних фактичних даних про вчинення кримінального правопорушення, а наведені обставини потребують оцінки в межах адміністративних та службових процедур, пов'язаних із проходженням ВЛК та веденням військового обліку.
Слідчий суддя також вважає, що правові механізми, які визначені у КПК України, в тому числі й судовий контроль щодо невнесення відомостей до ЄРДР, спрямовані зокрема на захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 2 КПК). Проте будь-які правові механізми не повинні бути використані на шкоду суспільству чи державі.
Тому, слідчий суддя, оцінивши заяву (повідомлення) ОСОБА_3 вважає за неможливим зобов'язання органу досудового розслідування внести таку заяву (повідомлення) до ЄРДР та проведення по ній слідчих, розшукових дій, а тому у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області щодо невнесення відомостей в Єдиний реєстр досудових розслідувань, зобов'язання до вчинення дій відмовляє.
Керуючись ст. 303-307, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність органу досудового розслідування, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 11.05.2026 - відмовити.
Повний текст ухвали складено 22.05.2026.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1