Справа № 462/2870/26
21 травня 2026 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого - судді Колодяжного С.Ю.
з участю секретаря судового засідання Обертас Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» про заміну сторони виконавчого провадження,
встановив:
ТОВ «ФК «Позика» 02.04.2026 року звернулося до Залізничного районного суду м.Львова із заявою, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження №64451006 від 10.02.2021 року.
В обґрунтування заяви посилається на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Пиця А.А. перебуває виконавче провадження №64451006, відкрите на підставі виконавчого напису №74985, вчиненого 09.10.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс». 16.10.2025 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «Позика» укладено Договір факторингу №161025-01-ОФ, відповідно до якого ТОВ «ФК «Позика» набуло право грошової вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту №403475819, який був укладений з ОСОБА_1 . У зв?язку з наведеним, просить заяву задовольнити.
Згідно з ч.3 ст.442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб, неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з'явились, що, відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України, не є перешкодою для розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Дослідивши заяву, перевіривши наведені заявником доводи щодо заміни стягувача за виконавчим провадженням, вивчивши матеріали заяви, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 09.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.О. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №74985, за яким звернуто стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованості за Кредитним договором №403475819 від 02.11.2019 року, який укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у розмірі 5817,88 грн. (а.с.69).
10.02.2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Пиць А.А. було відкрито виконавче провадження №64451006 на підставі виконавчого напису, вчиненого 09.10.2022 року, зареєстрованого в реєстрі за №74985 (а.с.71)
Також встановлено, що 28.11.2018 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) укладено договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 18-23).
Згідно із пунктом 1.3. даного договору право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому.
Відповідно до пункту 1.2. вказаного договору перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.
Розділом 2 даного договору регламентовано порядок відступлення права вимоги.
Так, згідно з пунктом 4.1. договору право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників у повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Крім того, пунктом 8.2. цього договору визначено, що строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. цього договору, та закінчується 28.11.2019 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
28.11.2019 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що строк дії цього договору починає перебіг у момент, визначений у пункті 8.1. цього договору та закінчується 31.12.2020 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (а.с.23 зворот).
31.12.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) було укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, якою викладено текст договору в новій редакції, та, зокрема, в пункті 4.1. договору визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує (а.с.24-28).
Також, вказаною угодою було продовжено строк дії договору до 31.12.2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Крім того, 31.12.2021 року до вказаного договору факторингу було укладено додаткову угоду №27 (а.с.29), 31.12.2022 року додаткову угоду №31 (а.с.29), а 31.12.2023 року додаткову угоду №32 (а.с.30), якими строк дії договору факторингу продовжувався (останній раз до 31.12.2024 року).
Зазначений договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року та додаткові угоди до нього містять підписи сторін, які підтверджують їх укладення.
Згідно витягу з Реєстру прав вимоги №65 від 11.02.2020 року, який підписаний сторонами договору факторингу, підтверджується перехід до ТОВ «Таліон Плюс» прав вимоги до відповідача за кредитним договором №403475819 від 02.11.2019 року, який був укладений з ОСОБА_1 (а.с.30-31).
Відповідно до пункту 5.3.3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти у розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (а.с. 33-36).
У вказаному договорі містяться аналогічні положення щодо порядку відступлення прав вимоги, що і в Договорі факторингу № 28/1118-0128 від 28.11.2018 року, укладеному між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Так, зокрема, у пункті 1.3. договору визначено, що право вимоги - всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть у майбутньому, а у пункті 8.2. даного договору зазначено, що строк його дії закінчується 31 грудня 2024 року, але у будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
Крім того, пунктом 4.1. договору визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог по формі, встановленій у відповідному додатку, а відповідно до пункту 5.3.3 договору фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, у тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги №1 від 05.08.2020 року вбачається, що ТОВ «Таліон плюс» відступило ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» право вимоги за кредитним договором №403475819 від 02.11.2019 року, який був укладений з ОСОБА_1 (а.с.38-39).
16.10.2025 року між ТОВ «ФК «Позика» (фактор) та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (клієнт) було укладено договір факторингу №161025-01-ОФ, за яким фактор зобов?язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта (сума фінансування) за плату, а клієнт зобов?язався відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов?язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов?язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № l та є невід?ємною частиною договору (а.с.40-44).
Згідно витягу з Реєстру боржників № 2 до договору факторингу №161025-01-ОФ від 16.10.2025 року слідує, що ТОВ «ФК «Позика» набуло право вимоги, зокрема, до відповідача за кредитним договором №403475819 від 02.11.2019 року (а.с.45-46).
Підставами виникнення цивільних прав та обов?язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Відповідно до ч.1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.
Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов?язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, за змістом ст.512 ЦК України, ст.442 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов?язанні він замінюється правонаступником.
По своїй суті заміна кредитора в зобов?язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. У зв'язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (стаття 204 ЦК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховуючи викладене, задоволення заяви про заміну сторони правонаступником здійснюється судом відповідно до норм матеріального і процесуального права, які не передбачають право суду надавати на цій стадії оцінку оспорюваним правочинам, що буде порушувати презумпцію їх правомірності (стаття 204 ЦК України).
Крім того, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 17.01.2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що, вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.
Тотожна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27.10.2021 року у справі № 2-1069/11 (провадження № 61-8036св21).
Матеріали справи не містять відомостей про наявність судових рішень про визнання недійсними договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, та договору факторингу №161025-01-ОФ від 16.10.2025 року.
Враховуючи наведене, оскільки, на даний час виконавче провадження №64451006, яке відкрито на підставі виконавчого напису нотаріуса №74985 від09.10.2020 року не припинено та заборгованість за кредитним договором №403475819 від 02.11.2019 року у розмірі 5817,88 грн. не погашена, здійснюється примусове виконання вказаного виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що подана заява є підставною та підлягає задоволенню.
Керуючись ст.81, 258-261, 353-355, 442 ЦПК України, суд
постановив:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» - задовольнити.
Замінити стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» (ЄДРПОУ 39493634, місцезнаходження: м.Київ, вул.Глибочицька, 17Б) у виконавчому провадженні №64451006 з виконання виконавчого напису №74985, виданого 09.10.2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості за кредитним договором №403475819 від 02.11.2019 року у розмірі 5817,88 грн.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя (підпис)
Згідно з оригіналом.
Суддя: С.Ю. Колодяжний