ЄУН: 336/4304/26
Провадження №: 3/336/1946/2026
іменем України
21 травня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Людмила Василівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , за ч.2 ст. 184 КУпАП, -
встановив:
Відповідно до протоколу серії ВАД №785095 від 28.04.2026 року, 28 квітня 2026 року о 11 год. 00 хв. ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов'язки по відношенню до малолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим вчинила правопорушення передбачене ч.1 ст. 184 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку про повернення справи про адміністративне правопорушення з наступних підстав.
Згідно зі ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 278 КпАП України, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
17 липня 1997 року Верховна Рада України ратифікувала Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, законом України N 475/97-ВР. 11 вересня 1997 року Конвенція набула чинності для України, після чого в України виникло міжнародно-правове зобов'язання забезпечити додержання конвенційних гарантій, зокрема і тих, які передбачені статтею 6 Конвенції, на національному рівні. Держава також визнала для себе обов'язковою юрисдикцію Європейського суду з прав людини.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з приписами статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року N 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «суд, встановлений законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Відповідно до положень ч.1 статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
В порушення ст. 256 КУпАП, в протоколі серії ВАД №785095 від 28.04.2026 року не зазначено місце вчинення адміністративного правопорушення.
Працівник поліції, визначив місцем розгляду справи - Шевченківський районний суд м.Запоріжжя, однак матеріали провадження не містять документів, які б давали підстави передбачені ст. 276 КУпАП для його розгляду Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
Суд, звертає увагу на те, що порушення правил територіальної підсудності має наслідком порушення прав особи, зокрема права на "суд, встановлений законом", що є міжнародною гарантією, визначеною статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1376 від 06.11.2015 р., усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються розбірливим почерком, державною мовою.
Протокол про адміністративне правопорушення, складений інспектором, нерозбірливим почерком, фактично є нечитабельним, а саме суть адміністративного правопорушення.
При поверненні справи про адміністративне правопорушення для належного оформлення, суд керується постановою Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005, в якій зазначено, що визнається правильною практика тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.
Відповідно до роз'яснень п. 12 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року N 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», норми КУпАП не забороняють повернення протоколу про адміністративне правопорушення, складеного не уповноваженою на те посадовою особою, або без додержання вимог статті 256 цього КУпАП вмотивованою постановою суду для належного оформлення.
Окрім того, суд не повинен самостійно збирати інформацію, яку необхідно збирати особам, які складають протокол про адміністративне правопорушення.
Порушення вимог КУпАП, допущені при складанні та оформленні адміністративного протоколу перешкоджають суду правильно, об'єктивно, з додержанням законності розглянути справу і прийняти рішення по суті.
Враховуючи вищевикладене, вважаю, що адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 складений з порушення вимог ст.ст. 256, 278 КУпАП, а тому підлягає поверненню для належного оформлення уповноваженій особі ВП №2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області.
Керуючись ст.ст. 256, 268, 278, 283 КУпАП, суддя, -
постановив:
Протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП, щодо ОСОБА_1 серії ВАД №785095 від 28.04.2026 року та додані матеріали повернути до відділу поліції №2 Запорізького районного управління поліції ГУНП в Запорізькій області, для належного оформлення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя: