Справа № 141/160/26
Провадження № 2/141/203/26
22 травня 2026 року с-ще Оратів
Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До суду надійшов позов ТОВ «Споживчий центр» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 8583,93 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.09.2023 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали Кредитний договір № 25.09.2023-100002379. Відповідно до умов договору, Позичальнику надано кредит у розмірі 6000,00 грн. Кредитний договір укладено в електронній формі шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора. У порушення умов кредитного договору Відповідач свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість.
Оскільки Відповідач не виконує зобов'язання за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви становить 8583,93 грн, з яких: 6000,00 грн- заборгованість за основною сумою боргу; 1683,93 грн - заборгованість за процентами; 900,00 грн - комісія за надання кредиту.
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 28.03.2026. Клопотань та заяв не подавали.
Відповідачу ОСОБА_1 копію ухвали суду було надіслано за адресою його останнього відомого місця реєстрації та поштове відправлення повернулось до суду з відміткою про причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою". Крім цього він повідомлявся про розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України у відповідності до ч. 10 ст.187 ЦПК України.
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України з опублікуванням відповідного оголошення особа вважається повідомленою про розгляд справи.
З урахуванням викладеного та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:
25.09.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Споживчий центр» кредитний договір, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки кредитного договору № 25.09.2023-100002379 та відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), в електронній формі через веб-сайт кредитодавця, який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором А241.
Відповідно до умов договору, Позичальнику надається кредит у розмірі 6000,00 грн строком на 28 днів, з дати його надання, дата повернення кредиту - 22.10.2023.
Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,3 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 900,00 грн.
Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-43XX-XXXX-1288.
Крім того, паспортом споживчого кредиту, який підписаний кредитодавцем та відповідачем, визначено інформацію та контактні дані кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, та іншу інформацію.
Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно з частинами 1,2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувала електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Перерахування коштів позичальнику за договором № 25.09.2023-100002379 від 25.09.2023 здійснено через платіжну систему LiqPay на картку НОМЕР_1 *88 25.09.2025 в сумі 6000,00 грн, що підтверджується квитанцією О_97D0940383B3F1449489C945B10E29D7BDDC на суму 6000 грн, банка еквайра АТ КБ «Приватбанк», ID операції: НОМЕР_2 .
З розрахунку заборгованості за договором № 25.09.2023-100002379 від 25.09.2023, станом на 25.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Споживчий центр» в загальному розмірі 8583,93 грн, з яких: 6000,00 грн- заборгованість за основною сумою боргу; 1683,93 грн - заборгованість за процентами; 900,00 грн - комісія за надання кредиту.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що Відповідач частково сплатив заборгованість за кредитним договором на суму 500,00 грн від 26.10.2023.
Щодо позовних вимог в частині заборгованості за основною сумою боргу та процентами суд зазначає:
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (статті626,628 ЦК України).
За змістом статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статей 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов'язань перед ТОВ «Споживчий центр» або оспорював їх розмір, натомість Позивач довів існування між сторонами кредитних прав та зобов'язань, тобто підтвердив факт отримання позичальником кредитних коштів.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Суд бере до уваги наданий Позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості, зокрема контррозрахунку, Відповідач не надав. Проценти нараховані Позивачем з дотриманням умов договору, в межах строку кредитування і з урахуванням сплачених Відповідачем сум.
Отже, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за кредитом в сумі 7683,93 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за комісією за надання кредиту:
Кредитним договором передбачено сплата позичальником комісії за надання кредиту.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Отже, законом передбачено право банку чи іншої фінансової установи-кредитодавця, встановлювати в договорі і вимагати сплати від позичальника комісій за додаткові та супутні послуги, пов'язані, зокрема, з наданням кредиту.
Водночас встановлення комісії за дії, які не є послугою, суперечить положенням закону.
В кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням кредиту, що надаються позивачу та за які кредитодавцем встановлена комісія за надання кредиту.
ВП ВС у постанові від 13.07.2022 у справі №363/1834/17 зазначив, що банк неповноважний стягувати з позичальника плату за дії, які не становлять банківську послугу, яку замовив позичальник (або супровідну до неї), а є наслідком реалізації прав та обов'язків банку за кредитним договором і відповідають економічним потребам самого банку.
Також, колегія суддів ВП ВС у постановах від 13.07.2022 у справі №363/1834/17, 01.06.2021 у справі № 910/12876/19 зауважила, що сторони не можуть у договорі визначати взаємні права й обов'язки у спосіб, який суперечить існуючому публічному порядку, порушує положення Конституції України, не відповідає передбаченим статтею 3 ЦК України загальним засадам цивільного законодавства, що обмежують свободу договору, зокрема справедливості, добросовісності, розумності (пункт 6 частини першої вказаної статті). Домовленість сторін договору про врегулювання відносин усупереч існуючим у законодавств обмеженням не спричиняє встановлення відповідного права та/або обов'язку, як і його зміни та припинення. Тому підписання договору не означає безспірності його умов, якщо вони суперечать законодавчим обмеженням.
Таким чином, вимога про стягнення комісії за надання кредиту є недоведеною і задоволенню не підлягає.
Згідно з частиною 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З урахуванням часткового задоволення позовних вимог, з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2383,11 грн.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833) заборгованість за кредитним договором № 25.09.2023-100002379 від 25.09.2023 в розмірі 7683,93 грн ( сім тисяч шістсот вісімдесят три гривні 93 коп.), з яких : 6000,00 грн (шість тисяч грн 00 коп.) - заборгованість за основною сумою боргу; 1683,93 (одна тисяча шістсот вісімдесят три гривні 93 коп.) - заборгованість за процентами.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» суму сплаченого судового збору в розмірі 2383,11 грн (дві тисячі триста вісімдесят три гривні 11 коп.).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» ,місцезнаходження: вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя І.В. Демченко