Справа № 134/506/26
2/134/454/2026
Іменем України
21 травня 2026 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Васільєвої Н.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
25 березня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (далі - ТОВ «БІЗПОЗИКА») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що 14 липня 2025 року між сторонами в електронній формі було укладено договір № 547296-КС-001 про надання кредиту (далі - кредитний договір), відповідно до умов якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 13 000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на її банківську картку строком на 24 тижні зі сплатою процентів за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом.
У свою чергу відповідачка зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію за видачу кредиту, однак не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим станом на 15 лютого 2026 року виникла заборгованість у розмірі 44 070,00 грн, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 970,00 грн - заборгованість за процентами; 6 500,00 грн - заборгованість за процентами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України; 2 600,00 грн - заборгованість за комісією.
За таких обставин ТОВ «БІЗПОЗИКА» просить суд стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 44 070,00 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 27 березня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 23 квітня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв'язку з першою неявкою належним чином повідомленої відповідачки.
У судове засідання 21 травня 2026 року учасники справи не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
У позовній заяві представник позивача - Пєскова С.В. просила проводити розгляд справи за відсутності сторони позивача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини її неявки суду невідомі. У встановлений судом строк відповідачка не подала відзив на позовну заяву.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 21 травня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 14 липня 2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір № 547296-КС-001, відповідно до якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» надало відповідачці споживчий кредит у розмірі 13 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту в порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА» (пункт 2.1 договору).
Сторони узгодили такі умови кредитного договору: строк, на який надається кредит - 24 тижні; стандартна процентна ставка за кредитом становить 1 % в день та є незмінною протягом усього строку (терміну) договору; комісія за видачу кредиту нараховується одноразово в день видачі кредиту та становить 2 600,00 грн; строк дії договору до 29 грудня 2025 року; орієнтовна загальна вартість кредиту - 32 087,96 грн; загальні витрати за кредитом - 19 087,96 (пункти 2.3, 2.4, 2.5, 2.8, 2.9, 2.10 договору).
У пункті 7.5 кредитного договору сторони передбачили, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов'язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує два відсотка від неповернутої позичальником суми кредиту. Кредитодавець не нараховує проценти річних відповідно до цього пункту договору на суму заборгованості, яка є меншою, ніж 100 гривень. Сукупна сума нарахованих процентів річних на підставі цього пункту договору та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання зобов'язань на підставі договору, не може перевищувати половини суми кредиту, одержаної позичальником від кредитодавця за цим договором, з урахуванням додаткових грошових коштів, одержаних позичальником від кредитодавця на підставі укладених додаткових угод до цього договору, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Кредитний договір № 547296-КС-001 укладений сторонами дистанційно шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний ОСОБА_1 14.07.2025 о 11:48:11 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «UA-5109».
14 липня 2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» перерахувало кредитні кошти в сумі 13 000,00 грн на платіжну картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , емітовану на ім'я ОСОБА_1 , що підтверджується повідомленням АТ «Ощадбанк» від 01.04.2026 № 46/1211/45718/2026/БТ, а також випискою про рух коштів по рахунку банківської платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 14.07.2025 по 29.12.2025.
Натомість ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, жодних платежів у рахунок погашення заборгованості не здійснила.
Станом на 29 грудня 2025 року (останній день строку кредитування) заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором становила 44 070,00 грн, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 970,00 грн - заборгованість за процентами; 6 500,00 грн - заборгованість за процентами відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України; 2 600,00 грн - заборгованість за комісією.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як передбачено частиною першою статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень частини третьої статті 11 Закону України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі - Закон № 675-VIII) слідує, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону № 675-VIII пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
За змістом частини шостої статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана, зокрема, шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону № 675-VIII).
В силу пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальними витратами за споживчим кредитом є витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 ЦК України).
За змістом статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Сторони вправі укласти кредитний договір у електронній формі шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Цей договір скріплюється електронним підписом сторін і прирівнюється до письмового договору.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Досліджені судом докази вказують на те, що 14 липня 2025 року ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі уклали кредитний договір, на виконання якого ТОВ «БІЗПОЗИКА» перерахувало на картковий рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти у розмірі 13 000,00 грн.
Після закінчення строку кредитування ОСОБА_1 не повернула грошові кошти, не сплатила комісію за видачу кредиту та проценти за користування кредитом.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 не виконала свої зобов'язання за кредитним договором, а тому з неї на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА» слід стягнути заборгованість за цим договором.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості відповідає умовам кредитного договору, є правильним та здійснений у межах строку кредитування з урахуванням погодженої сторонами процентної ставки.
Враховуючи, що ОСОБА_1 порушила умови договору кредиту, допустила прострочення з повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії за видачу кредиту, з неї на користь ТОВ «БІЗПОЗИКА» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 37 570,00 грн, з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 970,00 грн - заборгованість за процентами; 2 600,00 грн - заборгованість за комісією.
Звертаючись до суду з даним позовом, ТОВ «БІЗПОЗИКА» просило також стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 6 500,00 грн заборгованості за процентами відповідно до ст. 625 ЦК України, яка нарахована за період з 29.07.2025 по 22.08.2025.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
Однак, відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.
Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦК України, а також неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов'язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24 лютого 2022 року, та такі нарахування підлягають списанню.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимога щодо стягнення заборгованості за процентами, нарахованими відповідно до ст. 625 ЦК України, в розмірі 6 500,00 грн задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 44 070,00 грн, а задоволено на суму 37 570,00 грн, тобто на 85,25 % (37 570,00 х 100 : 44 070,00).
За таких обставин з відповідачки на користь позивача слід стягнути 2 269,70 грн (2 662,40 х 85,25 %) судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 259, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 547296-КС-001 від 14 липня 2025 року в розмірі 37 570,00 грн (тридцять сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень, 00 копійок), з яких: 13 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 21 970,00 грн - заборгованість за процентами; 2 600,00 грн - заборгованість за комісією.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 2 269,70 грн (дві тисячі двісті шістдесят дев'ять гривень, 70 копійок) судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, код ЄДРПОУ 41084239.
Відповідачка: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя: