Справа № 132/3070/25
2/132/303/26
Ухвала
Іменем України
22 травня 2026 року місто КАЛИНІВКА
Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого - судді СЄЛІНА Є.В., при секретарі - РИБАК І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Калинівка Хмільницького району Вінницької області клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі № 132/3070/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства,
15.09.2025 року до Калинівського районного суду Вінницької області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 року, визначено склад суду з розгляду цивільного позову: головуючого суддю Сєліна Є.В.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області Сєліна Є.В. від 07.10.2025 року, відкрито провадження за позовом, визначено здійснити його розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Позивач ОСОБА_1 в прохальній частині позовної заяви виклав клопотання про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, проведення якої просить доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз імені Заслуженого професора М.С.Бокаріуса», на вирішення яких поставити наступні питання: Чи наявне кровне споріднення між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ? Якщо так, то чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ?
Відповідач ОСОБА_2 шляхом подання письмової заяви висловила свою позицію щодо зазначеного клопотання, а саме не заперечувала проти призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, однак просила суд доручити її проведення експертній установі, розташованій в межах Вінницької області, виходячи з місця проживання дитини, прибуття якої необхідно забезпечити до експертної установи для відібрання біологічних зразків.
Суд, з'ясувавши обставини, на які заявник посилається як на підставу для призначення судової молекулярно-генетичної експертизи, дослідивши в порядку визначеному законом, матеріали судового провадження, прийшов до наступних висновків.
Предметом позову у даній справі є оспорювання батьківства.
Предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком, і дитиною.
Судова експертиза згідно статті 1 Закону України «Про судову експертизу» це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Відповідно до положень підпункту 25.2 пункту 25 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5, молекулярно-генетична експертиза відноситься до видів біологічних експертиз, основними завданнями яких є встановлення спорідненості (родинних зв'язків).
Європейський суд з прав людини зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (справа «Калачова проти російської федерації» № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).
У справі «Міфсуд проти Мальти» (Mifsud v. Malta, заява № 62257/15, рішення набуло статусу остаточного 29 квітня 2019 року) Європейський суд з прав людини повторив, що ДНК-тест це науковий метод, наявний для точного визначення батьківства дитини, а його доказове значення значно переважає будь-які інші докази, представлені сторонами для підтвердження або спростування біологічного батьківства.
Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства.
Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 565/657/16-ц та від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18.
Відповідно до вимог частини першої статті 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, та сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Згідно положень частини третьої статті 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом (частина четверта статті 103 ЦПК України).
За приписами частини п'ятої статті 103 ЦПК України, учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦПК України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Пленум Верховного Суду України у пункті 17 постанови «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» від 12 червня 2009 року №5 роз'яснив судам, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.
Отже, аналіз зазначених норм свідчить про те, що судова експертиза призначається у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01 червня 2006 року зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
Таким чином, призначення експертизи у даній справі є необхідним для забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи та реалізації сторонами права на доказування.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи, що висновок судової молекулярно-генетичної експертизи є одним з необхідних доказів в справі про оспорювання батьківства, проведення такої експертизи необхідне для перевірки доводів позовної заяви, правильного встановлення фактичних обставин справи та ухвалення обґрунтованого рішення по суті спору, суд дійшов висновку, що доводи клопотання є обгрунтованами, а тому наявні підстав для призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи, на вирішення якої поставити питання:
Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Бердянськ Запорізької області (РНОКПП НОМЕР_1 ), біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області?
Відповідно до частини третьої статті 103 ЦПК України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).
Згідно частин першої та третьої статті 7 Закону України «Про судову експертизу», судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Оскільки між сторонами взаємної згоди щодо визначення експертної установи не досягнуто, суд з урахуванням обставин справи, відповідно до положень ст.103 ЦПК України, самостійно визначає експертну установу, а саме Вінницький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України.
Визначаючи дану експертну установу суд виходить з місця проживання дитини, прибуття якої необхідно забезпечити до експертної установи для відібрання біологічних зразків.
Пунктом 5 частини першої статті 252 ЦПК України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи. Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.
Керуючись ст.ст. 103, 104, 197, 252, 253 ЦПК України, суд
Клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи по цивільній справі № 132/3070/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Запорізькій області Управління державної реєстрації Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про оспорювання батьківства - задовольнити.
По справі призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої з урахуванням питань, які відповідно до частини 5 статті 103 ЦПК України подали особи, які беруть участь у справі, поставити наступне запитання:
Чи є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Бердянськ Запорізької області (РНОКПП НОМЕР_1 ), біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області?
Проведення судової молекулярно-генетичної експертизи доручити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, та попередити їх про кримінальну відповідальність передбачену ст.ст. 384 та 385 КК України, а саме за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Оплату за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .
Зобов'язати позивача ОСОБА_1 з'явитися до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, у визнаний експертом день та час, для відібрання біологічних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Зобов'язати відповідача ОСОБА_2 з'явитися до експертної установи та забезпечити прибуття дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Бердянськ Запорізької області, до Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, у визнаний експертом день та час, для відібрання у дітей біологічних зразків для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.
Роз'яснити сторонам, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (стаття 109 ЦПК України).
Надати експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України дозвіл на повне або часткове знищення об'єктів експертизи (відібраних біологічних зразків) або зміну їх властивостей.
Встановити строк для проведення судової молекулярно-генетичної експертизи протягом одного місяця з часу отримання цієї ухвали суду, а у разі неможливості її проведення у зазначений строк, провести експертизу у межах розумного строку, об'єктивно необхідного для проведення експертного дослідження.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Матеріали цивільної справи направити до експертної установи.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в п'ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.
Суддя