3/130/220/2026
130/565/26
04.05.2026 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Грушковська Л.Ю.,
розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП,
Згідно протоколу серії ААД №770104 21.02.2026 о 13:30 год. в м. Жмеринка по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до висновку медичного огляду Жмеринської ЦРЛ №20 від 21.02.2026 року, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
21.02.2026 о 13:33 год. в м. Жмеринка по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 перед початком руху не вибрав бокового інтервалу, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем марки Peugeot 308 в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, відповідальність за яке передбачена ст. 124 КУпАП.
21.02.2026 о 13:33 год. в м. Жмеринка по вул. Б. Хмельницького водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем марки Nissan Rogue, державний номерний знак НОМЕР_2 перед початком руху не врахував дорожньої обстановки, не дотримався бокового інтервалу, де вчинив дотичне зіткнення з припаркованим автомобілем марки Peugeot 308, державний номерний знак НОМЕР_3 після чого зник з місця вчинення ДТП, відповідальність за яке передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Відповідно до ст. 36 КУпАП, беручи до уваги те, що матеріали про вчинення адміністративних правопорушень за ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП складені відносно однієї особи, а саме ОСОБА_1 та перебувають в провадженні одного органу, уповноваженого на їх розгляд, постановою суду вказані матеріали були об'єднані в одне провадження та присвоєно їм спільний номеру 130/565/26.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Смірнов В.М. подав письмові заперечення, в яких просив провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та визнати винним ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, застосувати до нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3400 грн. Зазначив, що 21.02.2026 року о 15:45 годині поліцейським СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ст. сержантом поліції Свіріда С.Р. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 770104 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому вказано, що 21.02.2026 року о 13:30 год. в м. Жмеринка по вул. Б.Хмельницького водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки «NISSAN ROGUE» з державним номерним знаком « НОМЕР_4 », в стані алкогольного сп'яніння, відповідно до висновку медичного огляду Жмеринської ЦРЛ № 20 від 21.02.2026 року, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України. Даний протокол про адміністративне правопорушення вважає незаконним та таким, що складений з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, а також не відповідністю вимогам КУпАП, що підтверджується наступним. Оскільки дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП і полягають у тому, що він 21.02.2026 року керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, то відповідно до норми ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене інкриміноване адміністративне правопорушення, тобто, чи керував ОСОБА_1 зазначеним транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, і чи належним чином проведено його огляд на стан сп'яніння в медичному закладі. В процесі спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 на відеозаписі, долученому до матеріалів справи, стає зрозумілим, що вони звинувачують його у створені ДТП та залишені місця ДТП, що мала місце 21.02.2026 року в м. Жмеринка по вулиці Б. Хмельницького, та відповідно пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки він має відповідні ознаки, на що ОСОБА_1 зазначає, що вживав алкогольні напої після того, як приїхав додому. Виникає питання, яким чином працівники поліції дійшли висновку про перебування ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп'яніння на місці ДТП. В даному випадку протокол відносно ОСОБА_1 повинен був складатися за порушення ч. 4 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою (вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду), що однозначно вбачається з дійсних обставин подій того дня. А отже, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП визначений протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 770104. Крім того, як доказ фіксації проходження огляду ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп'яніння в матеріалах справи міститься «висновок № 20 від 21.02.2026 року». Даний результат та сам огляд проведено медичною сестрою (чи можливо лаборантом) прізвище якого невідомо, що є прямим порушенням п. 2 розділу ІІІ Інструкції № 1452/735, відповідно до якого огляд водія транспортного засобу на стан сп'яніння в закладах охорони здоров'я проводиться у присутності поліцейського в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря Фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту), який пройшов тематичне вдосконалення за відповідною програмою згідно із законодавством. З відеозапису чітко вбачається як медична сестра (лаборант) жіночої статті проводить огляд ОСОБА_1 за допомогою приладу Алкофор-307, що підтверджується відеозаписом починаючи з 43:40 і триває до 45:10. При цьому «висновок № 20 від 21.02.2026 року» заповнено лікарем ОСОБА_2 (якщо вірно розшифровано почерк). Сам висновок не містить результату проведеного огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто який результат показав прилад. Отже лікар ОСОБА_2 , який заповнив Висновок № 20, навіть не бачив ОСОБА_1 , а тим більше не проводив з ним жодного огляду, а можливо і не знав результату приладу Алкофор-307. Також доданий відеозапис (VID-20260223- А0011) дорожньо-транспортної пригоди має чітку дату 20.02.2026 року 16:11, тобто за одну добу до того, як працівники поліції завітали до домоволодіння ОСОБА_1 .
Частина перша ст. 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Стаття ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Стаття 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, по справам, які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку, з наступних підстав.
Статтею 7 КУпАП України встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Відповідно до ст.32 Конвенції про захист прав і основних свобод людини питання тлумачення і застосування Конвенції належить до виключної компетенції Європейського суду, який діє відповідно до Конвенції, тобто рішення Європейського суду є невід'ємною частиною Конвенції як практика її застосування і тлумачення.
Так, ч.1 ст.6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення». Відповідно до ч.2 ст.6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливість, необхідні для підготовки свого захисту, захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу, коли цього вимагають інтереси правосуддя, тощо.
Таким чином, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності, оскільки санкція вказаної статті, при встановленні факту скоєння правопорушення і вини, передбачає штраф, розмір якого значно перевищує прожитковий мінімум для осіб працездатного віку в Україні, як і значно перевищує мінімальний розмір штрафу, визначений ч.2 ст.53 КК України, а також передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортним засобом.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення. Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме ст.256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення. Також ці питання врегульовані і галузевими нормативно-правовими актами, органу які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення, у даному випадку Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 року №1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853.
Відповідно до положень ст.255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП віднесено до компетенції органів внутрішніх справ (Національної поліції), які на виконання вимог ст.256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Сам протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №770104 не може бути належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви.
Згідно ч.5 ст.266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п.3,6 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103, передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться:
поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;
лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Відповідно до п.9 гл. ІІ Інструкції затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015р. № 1452/735 з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Відповідно до п. 7 Порядку Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Згідно висновку №20 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.02.2026 вбачається, що ОСОБА_1 направлено на огляд 21.02.2026 о 15:25 год. та проведено огляд о 15:35 год. Згідно протоколу адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 о 13:30, в той час як огляд на стан сп'яніння проведено о 15:35 год., тобто пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Крім того, даний висновок містить виправлення в зазначенні часу проведення огляду і не містить результату проведеного огляду на стан сп'яніння, тобто який результат показав прилад не зазначено.
Також судом встановлено, що згідно доданого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився у медичному закладі особою жіночої статі за допомогою приладу Алкофор - 307, однак висновок №20 від 21.02.2026 підписано лікарем ОСОБА_2
Крім того, на відео, які додано до матеріалів справи та оглянуто судом чітко зазначено дату ДТП 20.02.2026 о 16:11 год, а наступне відео на якому вбачається приїзд працівників поліції додому до ОСОБА_1 та проведення огляду на стан сп'яніння має дату 21.02.2026.
Отже вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення складений і представлений суду не у неухильній відповідності до порядку, який передбачений вказаними нормативними актами.
Вказана вище сукупність обставин визначає недоведення складу вказаного у протоколі правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у діях ОСОБА_3 та становить об'єктивні підстави закриття провадження у справі, узгоджуючись з положеннями ст.62 Конституції України, наведеної практики Європейського суду з прав людини та вимогами п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, оскільки рішення суду не може грунтуватись на припущеннях та ухвалюватись за існування очевидних сумнівів у доведеності вини, що підлягають тлумаченню на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
За таких обставин суд дійшов до висновку, що працівниками поліції не дотримано встановлений порядок проведення такого огляду, а матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі з відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки матеріали справи не містять належних та достатніх доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а тому суд вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4 КУпАП суд зазначає наступне.
Оцінивши зібрані у справі докази, зокрема, які викладені в протоколах про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №597601 та серії ЕПР1 №597587 та матеріалах, доданих до протоколів, суддя приходить до висновку, що останній винен у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, що ним і визнається.
Таким чином, враховуючи характер вчиненого порушення, особу порушника, ступінь її вини, суд вважає необхідним накласти на ОСОБА_1 в порядку ч.2 ст. 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, яким відповідно є правопорушення, передбачене ст. 122-4 КУпАП, адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Керуючись ст.ст. 24-1, 33, 221, 252, 276, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ст. 122-4 КУпАП адміністративне стягнення за вчинене правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 3400 гривень в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір за ухвалення Жмеринським міськрайонним судом Вінницької області постанови про накладення адміністративного стягнення в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 коп.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом 3-х місяців з моменту набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя