Справа № 204/4349/26
Провадження № 3/204/800/26
19 травня 2026 року суддя Чечелівського районного суду міста Дніпра Василенко В.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, -
07 квітня 2026 року о 01 год. 40 хв. за адресою: м. Дніпро, Чечелівський район, вул. Новошкільна, 63а, ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Skoda Fabia д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, підвищена жвавість мови. Особі було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що остання відмовилась, чим порушила п. 2.5 ПДР України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення не визнала та зазначила, що співробітники поліції постійно її зупиняють. Цього разу, а саме 07 квітня 2026 року її також зупинили співробітники поліції, які не представилися, та повідомили, що у неї є ознаки сп'яніння. Пройти огляд на місці за допомогою Драгера не пропонували. Повідомила, що займається опікою безпритульних тварин, їхала в комендантську годину з хворими тваринами, оскільки не встигає про них піклуватись. Зауважила, що їхати до медичного закладу для проходження огляду вона не відмовлялась, алкоголь та наркотики не вживала.
Захисником ОСОБА_1 - адвокатом Торубаровим А.В. подано клопотання, яке він підтримав в судовому засіданні, про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. В обґрунтування своїх доводів зазначив, що відповідно до висновку КП «ДБКЛПД» ДОР, ОСОБА_1 07.04.2026 пройшла огляд на стан сп'яніння та здала відповідні аналізи: ознак сп'яніння у останньої не виявлено. Крім того, з відеозаписів №473955 та №471421 вбачається, що між водієм ОСОБА_1 та працівниками поліції виникла суперечка щодо дотримання співробітником поліції вимог ч. 3 ст. 18 та ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», а саме поліцейський зобов'язаний під час звернення до особи назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред'явити службове посвідчення на вимогу, надавши можливість ознайомитися з ним. Згідно ч. 3 ст. 35 Закону, поліцейський зобов'язаний проінформувати водія про конкретну причину зупинки транспортного засобу з детальним зазначенням передбаченої законом підстави. Замість цього, після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 працівник поліції не виконав вказані вимоги щодо належного представлення та повідомлення конкретної правової підстави зупинки. Натомість поліцейським було поставлено питання загального характеру щодо того, чому водій не спить та висловив своє міркування з приводу того, що в комендантську годину всі повинні бути вдома. Такі дії працівника поліції не відповідали вимогам Закону щодо не представлення уповноваженої особи, що в даному випадку створило правову невизначеність для ОСОБА_1 щодо причин та правомірності втручання поліції в її особистий простір. Внаслідок цих обставин у останньої виникли обґрунтовані сумніви щодо правомірності зупинки та належності осіб у поліцейській формі, які здійснювали зупинку, до працівників поліції, що вплинуло на подальший розвиток конфліктної ситуації. Крім того, захисник зазначає, що під час спілкування на місці зупинки, працівники поліції спочатку ставили ОСОБА_1 запитання щодо можливого алкогольного сп'яніння, а згодом після її обурення та негативних висловлювань в адрес поліції - щодо можливого вживання наркотичних речовин. При цьому згідно з відеозаписів, їй не було запропоновано належного проходження огляду на місці зупинки у встановленому законом порядку, натомість поліцейські одразу наполягали на поїздці до медичного закладу службовим автомобілем. ОСОБА_1 одразу погодилась та пропонувала слідувати за її транспортним засобом до медичного закладу, однак працівники поліції наполягали на її пересуванні виключно в службовому автомобілі, що викликало у неї побоювання щодо власної безпеки та незрозумілість щодо статусу осіб, які здійснювали її зупинку. З метою уточнення правомірності дій осіб у поліцейській формі ОСОБА_1 здійснила телефонний дзвінок на лінію «102», під час якого отримала роз'яснення щодо необхідності виконання вимоги про проходження медичного огляду та подальшої їзди в службовому автомобілі разом з поліцейськими до медичного закладу. Після цього ОСОБА_1 погодилась на проходження огляду та поїздку до медичного закладу в службовому автомобілі. Однак їй було повідомлено, що протокол за ст. 130 КУпАП вже складено, у зв'язку з чим подальше проходження огляду не було здійснено. У сукупності, зазначені обставини призвели до емоційної напруги та конфліктної реакції з боку ОСОБА_1 . Також, після завершення спілкування, працівники поліції не вжили передбачених законом заходів щодо тимчасового відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не забезпечили передачу керування іншому водію, який має посвідчення водія відповідної категорії. Натомість ОСОБА_1 безперешкодно продовжила рух транспортним засобом. Після складання протоколу остання самостійно звернулась до медичного закладу для проходження огляду на стан алкогольного та наркотичного сп'яніння, оскільки не було можливості здійснити оплату відповідних медичних послуг, акт огляду не було видано. Пізніше ОСОБА_1 була повторно зупинена працівниками поліції, які забезпечили її доставлення до закладу охорони здоров'я, де вона пройшла медичний огляд у встановленому законом порядку. Крім того, захисник вказав, що ОСОБА_1 не відмовлялась пройти огляд на місці зупинки, шляхом перевірки реакції зіниць очей на світло, перевірки вираженого тремтіння пальців рук, але пройти такий огляд на місці, не пропонувався. Взагалі тест на перевірку зіниць очей та тремтіння пальців рук не проводився, тобто немає жодного доказу про наявність ознак наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 та правомірного направлення її для проходження медичного огляду. Також, захисник вважає, що був порушений порядок направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану сп'яніння, а саме не складався акт огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, та не був наданий останній.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши фактичні обставини справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, що передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, доведена та повністю підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633995 від 07.04.2026, рапортом співробітника поліції від 07.04.2026; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КЦ «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня психіатричної допомоги ДОР» від 07.04.2026 року; відеозаписом з нагрудних камер поліцейських на якому зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 633995 від 07.04.2026 року.
Доводи про те, що в поліцейських не було законних підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне. Указом Президента № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжений. При введенні воєнного стану, застосовуються такі заходи правового режиму воєнного стану, як комендантська година. Відповідно до абз. 1, 2 пункту 8 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2020 р. № 573 під час дії комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування Збройні Сили, Держспецтрансслужба, Національна гвардія, Держприкордонслужба, Національна поліція, СБУ, ДФС, ДМС, ДСНС продовжують виконання своїх завдань відповідно до призначення та специфіки діяльності. На території, де запроваджено комендантську годину, забороняється перебування у визначений період доби на вулицях та в інших громадських місцях осіб без виданих перепусток, а також рух транспортних засобів. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби, якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху. Так як ОСОБА_1 керувала транспортним засобом під час комендантської години, у працівників поліції були законні підстави для зупинки транспортного засобу та перевірки документів водія. І як зафіксовано на відеозаписі, працівники поліції після зупинки повідомили водію про те, що він пересувається в комендантську годину і попросили пред'явити документи, натомість водій ОСОБА_1 почала агресивно реагувати на питання працівників поліції та висловлювалась в їх бік нецензурною лайкою.
Доводи про те, що оскільки працівниками поліції не було запропоновано пройти огляд водію на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено порядок його проведення суд також вважає безпідставними.
Так, порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі - Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп'яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Таким чином, поліцейські, вважаючи що у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп'яніння, запропонували останній проїхати до найближчого закладу охорони здоров'я для проходження огляду у лікаря-нарколога, діючи у межах та у відповідності до вимог Інструкції.
Оцінюючи доводи про те, що ОСОБА_1 відмовилась лише від способу доставки до медичного закладу, але не від огляду як такого, суд відхиляє їх як неспроможні.
Так, порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду, як вже було зазначено вище, регулюється відповідним Порядком та Інструкцією. Згідно з вимогами вказаної Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться за направленням поліцейського, і саме поліцейський забезпечує доставку особи до закладу охорони здоров'я (п. 9 Розділу ІІ Інструкції). Чинним законодавством не передбачено права водія, щодо якого виникла підозра у сп'янінні, самостійно обирати час, місце, спосіб прибуття на огляд чи надавати поліцейським вказівки щодо порядку виконання ними своїх службових обов'язків. Категорична відмова водія прослідувати з поліцейськими до закладу охорони здоров'я є фактичною відмовою від проходження огляду відповідно до встановленого порядку, що утворює об'єктивну сторону правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи ОСОБА_1 та її захисника про те, що в цей же день, але пізніше її знову зупинили працівники поліції і вона пройшла огляд у медичному закладі, а також 10 та 17 квітня 2026 року також проходила огляд, суд вважає такими, що не спростовують самого факту правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у відмові від огляду на стан наркотичного сп'яніння та вважається закінченим з моменту висловлення особою відмови від проходження огляду на вимогу поліцейського в порядку, передбаченому законом.
Доводи сторони захисту, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не є слушними та спростовуються проколом про адміністративне правопорушення та відеозаписом, відповідно до якого працівники поліції повідомили ОСОБА_1 , що її відсторонено від керування транспортним засобом.
Таким чином, об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність викладених обставин в наданих суду письмових доказах, щодо обставин адміністративного правопорушення, не вбачається.
Приймаючи до уваги викладене, доходжу висновку, про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Відповідно до статей 23,33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховую характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих обставин, вважаю за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік.
Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП стягнути з особи, на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.40-1, 283-285, 287, 289 КУпАП,
ОСОБА_1 , визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що відповідно до частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Чечелівський районний суд міста Дніпра протягом 10 днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя В.А. Василенко